Ряд 25 Скорпіонниці (Mecoptera)

Невеликі чи помірного розміру комахи з довгими нитковидними вусиками , голова зазвичай з витягнутим і опущеним вниз хоботоподібним виступом , який несе гризучі ротові органи , передньогруди вільні , крила сітчасті , обидві пари подібні між собою , черевце з парою коротких церок ; личинки циліндричні з трьома парами грудних ніг , черевні ноги є або вони відсутні.

Невеликий ряд , до якого належать лише близько 300 видів. Характерною особливістю більшості представників є будова голови. Наличник і верхня губа видовжені , прикривають зверху ротові частини ; останні також сильно видовжені , але зберегли всі основні риси гризучого ротового апарату : верхні щелепи , нижні щелепи з галеею , лацинією і 5-члениковими щупальцями ; нижню губу , позбавлену язичків і яка не втратила щупалець. Зокрема , таким ротовим апаратом володіє рід скорпіон ниці (Panorpa) , названий так тому , що самці , подібно до скорпіонів , загинають вгору кінець черевця з спеціалізованими і витонченими сегментами.

В цілому ротові органи мекоптер мають явну тенденцію до перетворення в хоботок і інколи видовжені навіть сильніше , ніж у двокрилих. Це видовження у деяких представників ряду супроводжується переходом до сисної функції ( у австралійської Nannochorista) , чим досягається подібність з нижчими двокрилими. Суттєву особливість ряду складають також личинки; вони дуже нагадують гусінь лускокрилих. Ці особливості ряду поєднуються з однорідними сітчастими крилами , недосконалим бімоторним польотом , наявністю церок і іншими ознаками низької організації. Таким чином мекоптери володіють двоякими рисами ; з одного боку вони мають дуже давнє походження і примітивну організацію , з іншого – в них уже закладені деякі властивості вищих рядів , зокрема двокрилих і лускокрилих.

Живлення дорослих і личинок вивчене недостатньо. Дорослі скорпіон ниці (Panorpa) живляться мертвими речовинами та речовинами , які розкладаються тваринного походження – мертвими комахами , падлом , екскрементами птахів , але також злизують і квітковий нектар чи зїдають сам нектарник та інші частини квітки. Яйця відкладають зазвичай в грунт , де живуть личинки. Останні , крім грудних 3-членикових ніг , мають нерідко і 8 пар черевних ніг. Личинки живляться органічними рештками – детритом , мертвими комахами , а в неволі успішно вигодовуються на свіжому мясі. Заляльковування проходить в грунті. Лялечка вільна , здатна до пересування , якщо її потривожити.

Найбільш звичний представник у нас – звичайна скорпіонниця (Panorpa communis) ; зустрічається літом на кущах і деревах , літає короткими , стрибкоподібними перельотами.

Р 26. Волохокрилі trihoptera

Невеликих або середніх розмірів комахи з щетинко видними вусиками і двома парами перетинчастих, покритих волосками, крил; ротові органи м’які без верхніх щелеп, або мають тільки їх зачатки, нижні щелепи однолопатеві, але з добре розвиненими щупальцями; личинки водні з грудними кінцівками і павутинними залозами; часто живуть в трубчастих чохликах, лялечки вільні, в кінці життя рухомі.

Ряд включає більше 3 тисяч видів. За рядом ознак близькі до лускокрилих.

Ротовий апарат має щелепні щупики, нижні щелепи тісно злиті з дещо видовжено нижньою губою. Він більш пристосований до злизування води або рідкої їжі.

Личинки живуть у воді. Вони мають добре розвинені грудні ноги та мають зовнішні зябра. Розрізняють два типи личинок – червоподібні і умовно камподеовидні.

Лялечки вільні і мають добре розвинені верхні щелепи. Перед перетворенням в імаго лялечка скриває чохлик після чого спливає на поверхню води або виповзає на сушу, де і відбувається вихід дорослої комахи. Останні звичайно тримаються близько коло водойм, живуть недовго, в день мало рухомі і не помітні, але ввечері нерідко кружляють над водою біля берегів. Яйця відкладають у воду, але можуть відкладати і на водні рослини.

Значення представників ряду полягає у тому, що личинки є їжею для риб. Деякі представники є шкідниками поливного рису в Азії.