- •Р 17. Рівнокрилі (Homoptera)
- •Р 18. Клопи (Hemiptera)
- •Р 19. Трипси (Thysanoptera)
- •Відділ 11: Комахи з повним перетворенням (Holometabola)
- •Надотряд: колеоптероїдні (coleopteroidea)
- •24.Ряд: Твердокрилі або жуки (Coleoptera l)
- •Екологічні групи жуків за типами живлення імаго та личинок:
- •Екологічні групи жуків за типами біотопів:
- •Ряд 21 Віялокрилі (Strepsiptera)
- •Надряд Нейроптероїдні (Neuropteroidea)
- •Ряд 22 Сітчастокрилі (Neuroptera)
- •Ряд 23 Верблюдки (Raphidioptera)
- •Ряд 24 Вислокрилі (Megaloptera)
- •Надряд Мекоптероїдні (Mecopteroidea)
- •Ряд 25 Скорпіонниці (Mecoptera)
- •Р 26. Волохокрилі trihoptera
- •Р 27. Лускокрилі lepidoptera
- •Р 28. Перетинчастокрилі hymenoptera
- •Р 29. Блохи aphaniptera
- •Р 30. Двокрилі diptera
Екологічні групи жуків за типами живлення імаго та личинок:
Гідробіонтні хижаки — види, що живляться тваринною їжею, полюючи у водних екосистемах;
Педобіонтні хижаки — види, що живляться тваринною їжею, полюючи на повехні ґрунту;
Фітобіонтні хижаки — види, що живляться тваринною їжею, полюючи на поверхні рослин;
Листо- та хвоєгризні фітофаги — види, що живляться рослинною їжею, об'їдаючи листки або хвою;
Ксилофаги — види, що живляться рослинною їжею, поїдаючи деревину;
Ризофаги — види, що живляться рослинною їжею, обгризаючи корені або живуть в їх середині;
Антофаги — види, що живляться рослинною їжею, поїдаючи квітки або їх частини;
Карпофаги — види, що живляться рослинною їжею, поселяючись всередині плодів та насіння;
Міцетофаги — види, що живляться плодовими тілами або міцелієм грибів;
Детритофаги — види, що живляться відмерлими рослинними рештками;
Некрофаги — види, що живляться рештками мертвих тварин;
Копрофаги — види, що живляться фекаліями тварин.
Паразитоїди — види, личинки яких живляться частинами личинок або лялечок інших комах, на їх поверхні;
Паразити — види, личинки яких живляться в середині личинок або лялечок інших комах
Екологічні групи жуків за типами біотопів:
Гідробіонти — види, що заселяють водойми;
Педобіонти — види, що заселяють ґрунт;
Галлобіонти — види, що заселяють дуже засолений ґрунт;
Галлофіли — види, що віддають перевагу засоленим ґрунтам;
Фітобіонти — види, що заселяють рослини;
Ксилобіонти — види, що заселяють деревину;
Мірмекофіли — види, що заселяють мурашники;
Термітофіли — види, що заселяють термітники;
Нідіколи — види, що заселяють нори ссавців або гнізда птахів;
Троглобіонти — види, що заселяють печери;
Троглофіли — види, що тимчасово заселяють печери та порожнини під великими каменями;
Синантропи — види, що заселяють людські оселі і будівель.
Ряд 21 Віялокрилі (Strepsiptera)
Дрібні комахи з різко вираженим статевим диморфізмом : самець вільноживучий , з сильно редукованими до булавовидного придатка передніми крилами , задні крила великі , віялоподібні , вусики 4-7-членикові з придатком на третьому членику , задньогруди сильно розвинені , самка паразитує в тілі комах , червоподібна , позбавлена вусиків і органів руху ; перетворення по типу гіперметаморфозу.
Дуже своєрідна невелика група комах , які паразитують на жалоносних перетинчастокрилих , клопах , прямокрилих , цикадових і щетинкохвостках. Відомо всього близько 300 видів ; віялокрилі , які мешкають на території СНГ , майже не вивчені. Самці дуже рухливі , живуть протягом нетривалого періоду – до 3 днів , можуть зустрічатися в гніздах бджіл і ос , мають редуковані ротові органи і не живляться , передні крила перетворені в короткий придаток – дзижчальця. У самок відсутні очі і всі придатки , голова зливається з грудьми , тому тіло розділене лише на невеликі головогруди і мішкоподібне черевце ; лише в родині Mengeidae (паразити щетинкохвосток) доросла самка веде вільний спосіб життя і ще зберегла не злиті разом голову і черевце. Черевце самки занурене в тіло хазяїна , тоді як голово груди вільні і виглядають з зчленування між двома сегментами. Самець запліднює самку шляхом проколювання стінки її тіла і хазяїна і введення сперми всередину порожнини тіла самки. В тілі самки із запліднених таким чином яєць вилуплюються личинки ; які в ӏ віці дуже рухливі. Вони мають поділене на сегменти тіло , 3 пари ніг і за загальним виглядом нагадують триангулін жуків із родини майкових. Потрапивши на тіло хазяїна , личинка проникає крізь його покриви , перетворюється в червоподібну личинку , росте і розвивається ; із утвореної лялечки самця відбувається виліт комахи , тоді як самка , яка виходить з лялечки , залишається в тілі хазяїна. Представники багатого на види роду Stylops паразитують на бджолах.
Незважаючи на своєрідність біології і будови тіла , віялокрилі мають риси подібності з жорсткокрилими – за різко вираженою задньомоторністю крил , гризучим ротовим апаратом , гіперметаморфозу і типу личинок , подібних з личинками родини майкових (Meloidae) і особливо з жуками родини віялників (Rhipiphordae) ; останні також мають сильно зменшені надкрила , ведуть подібний паразитичний спосіб життя і розвиваються з гіперметаморфозом.
