- •Р 17. Рівнокрилі (Homoptera)
- •Р 18. Клопи (Hemiptera)
- •Р 19. Трипси (Thysanoptera)
- •Відділ 11: Комахи з повним перетворенням (Holometabola)
- •Надотряд: колеоптероїдні (coleopteroidea)
- •24.Ряд: Твердокрилі або жуки (Coleoptera l)
- •Екологічні групи жуків за типами живлення імаго та личинок:
- •Екологічні групи жуків за типами біотопів:
- •Ряд 21 Віялокрилі (Strepsiptera)
- •Надряд Нейроптероїдні (Neuropteroidea)
- •Ряд 22 Сітчастокрилі (Neuroptera)
- •Ряд 23 Верблюдки (Raphidioptera)
- •Ряд 24 Вислокрилі (Megaloptera)
- •Надряд Мекоптероїдні (Mecopteroidea)
- •Ряд 25 Скорпіонниці (Mecoptera)
- •Р 26. Волохокрилі trihoptera
- •Р 27. Лускокрилі lepidoptera
- •Р 28. Перетинчастокрилі hymenoptera
- •Р 29. Блохи aphaniptera
- •Р 30. Двокрилі diptera
Р 27. Лускокрилі lepidoptera
Різноманітні за розмірами комахи з двома парами перетинчастих крил, густо покритих лусками, ротові органи зазвичай без верхніх щелеп, перетворені в спірально закручені (хоботок) в спокої і як правило без верхніх щупалець; личинки наземні у вигляді гусениць, мають шовковидні залози і черевні ноги, лялечки зазвичай покриті.
Один із самих великих рядів, до нього відноситься більше 100 тисяч видів комах. Розміри тіла різноманітні: від невеликих – 3-8 мм в розмаху крил і до великих денних метеликів (розмах крил 20-28 см). Вусики різноманітні: щетинко видні, булаво видні, веретено видні, перисті. Зазвичай вусики у самців розвинені краще, ніж у самок.
Крила метеликів і тіло покрите лусками, що являють собою видозміну волосків, різноманітної форми з пігментами. Самці деяких родин мають скупчення особливих ароматичних лусочок, або андроконії. В польоті обидва крила працюють одночасно. Це здійснюється за допомогою наявності защіпки – міцної щетинки або їх пучка в основі переднього краю заднього крила.
Черевце на кінці спеціалізоване, що пов’язано із статевою функцією. У самці кінець черевця несе копулятивний апарат. Він слугує для утримання самки при спарюванні і його частиною є власне копулятивний орган, або едеагус, через який самці вводиться сперма. Самка не має справжнього яйцекладу.
Особливістю внутрішньої будови є відсутність м’язового шлунку. Нервова система не концентрована, черевний ланцюжок має 6-9 вузлів.
Яйця відкладають на рослини поодиноко або групами, мають різну форму і різняться по структурі хоріона.
Личинки метеликів називаються гусеницями, мають циліндричне тіло, 3 пари грудних і 5 пар черевних кінцівок. Поверхня тіла гладенька або в бородавках, шипах або густих волосках. Більшість гусениць веде відкритий, або вільний спосіб життя. Інші живуть в звернутих листках і утв. групу листовертів, інші є сапрофагами; особливу групу складають мінери, що роблять ходи в листках, ксилофаги і галоутворювачі.
Лялечка нерухома, покрита, всі її придатки злиті з тілом.
Річний цикл лускокрилих різноманітний. Метелики є моновольтними, мають багато річний цикл та цикл розвитку протягом 2-3 років.
Ряд поділяють на три підряди: щелепні; нижчі сисні, або рівнокрилі та різнокрилі.
Підряд щелепні: ротові органи жуючого типу з розвинутими дволопатевими нижніми щелепами і довгими п’ятичлениковими щупальцями. Гусениця з 8 парами черевних ніг, лялечка вільна. Єдина родина – зубаті молі, включає дуже дрібних метеликів (6-15 мм).
Підряд рівнокрилі: ротові органи сисного типу, верхні щелепи відсутні, нижні без внутрішньої лопаті, перетворені в хоботок, але із щупальцями. Передня і задня пара крил схожі за жилкуванням та розміром. Гусениці з 5 парами черевних ніг. Найбільш поширена родина – тонкопряди.
Підряд різнокрилі: ротові органи сисного типу. Обидві пари крил різні за розміром та жилкуванням. Сюди відноситься основна маса метеликів, близько 80 родин.
Р 28. Перетинчастокрилі hymenoptera
Крила, якщо розвинені, прозорі, в числі двох пар, але утворюють функціонально двокрилий стан так, як крила міцно скріплені між собою. Ротові органи гризучого або сисного типу, перший сегмент черевця увійшов до складу грудей. Личинки безногі або гусенецеподібні, лялечка вільна, часто у коконі.
Ряд налічує близько 150 тисяч особин. Розміри тіла від дуже невеликого (0,2-0,5 мм) до середніх. Голова рухома, з’єднана з грудьми, звичайно з 3 маленькими очками.
Груди перетинчастокрилих відрізняються від інших комах своєю спеціалізацією. Найбільш розвинуті середньо груди так, як пов’язані з нею передні крила, які в польоті виконують основне навантаження. Передня пара ніг має пристосування для очищення вусиків.
Черевце з’єднується з черевцем двома способами: широкою основою або з допомогою тонкого стебельця.
Нервова система без значної концентрації нервових вузлів. Яєчники самки складаються з політрофічних яйцевих трубок.
Яйця звичайно овальні, інколи з стебельцем, звичайно відкладаються на харчовий субстрат. Личинки двох типів: гусенецеподібні або червоподібні.
Серед перетинчастокрилих є типові фітофаги, галоутворювачі; більшість живиться пилком рослин, більшість форм є паразитами.
Підряд Сидячочереві: відрізняються сидячим черевцем, личинки з добре розвиненою головою, нерідко на черевці мають ніжки, майже виключно рослинноїдні.
Підряд стебельцеві: мають черевце з стебельцем, вертлюги ніг звичайні або двочленникові. Личинки безногі з маленькою головою, білі. До підряду відносяться паразитичні форми, а також бджоли, мурахи, оси.
