Методичні рекомендації до розв’язання завдань

Завдання 1-3.

Кількісне визначення величини резерву (Р) – це різниця між можливим (прогнозним) рівнем досліджуваного показника (У_м) та його фактичною величиною на поточний момент часу (У_ф):

Р =У_м - У_ф.

Спосіб прямого рахунку застосовується для визначення резервів екстенсивного характеру, коли відома величина додаткового залучення ресурсів чи величина безумовних втрат. Можливість збільшення випуску продукції ( ) в цьому випадку обчислюється як відношення додаткової кількості ресурсів або величини безумовних втрат ресурсів з вини підприємства (∆N) до фактичних витрат на одиницю продукції (Н_ф):

Резерв збільшення випуску продукції можна також знайти через фактичну ресурсовідаччу (Р_в):

.

Спосіб порівняння застосовується для підрахунку величини резервів інтенсивного характеру, коли втрати ресурсів чи їх можлива економія визначаються в порівнянні з плановими нормами або з їх витратами на одиницю продукції на провідних підприємствах. Резерви збільшення виробництва продукції за рахунок недопущення перевитрат ресурсів в порівнянні з нормами визначаються наступним чином: ,

де: - резерв збільшення випуску продукції, од.;

- плановий обсяг виробництва продукції, од.;

∆Н – виявлений резерв зменшення витрат ресурсів на одиницю продукції за рахунок впровадження досягнень науки та провідного досвіду (нат. од./виірб);

Н_пл – планова норма витрачання ресурсів на одиницю продукції з урахуванням виявлених резервів (нат. од./виріб).

Також резерв збільшення випуску продукції можна знайти через показники ресурсовідаччі:

.

Завдання 4-5.

Застосовуючи метод сум, значення показника комплексної оцінки виробничо-господарської діяльності (Кj) для кожного j-го підприємства (структурного підрозділу) розраховують як суму показників системи:

,

де - індивідуальний показник ефективності діяльності підприємства (структурного підрозділу), і — порядковий номер відповідного індивідуального показника ефективності діяльності підприємства (структурного підрозділу), j — порядковий номер підприємства (структурного підрозділу), z — кількість показників у системі, - коефіцієнти порівняльної значущості.

Коефіцієнти порівняльної значущості k_і необхідні для надання ваги різним показникам відповідно до їх важливості. Чим більшим є k_і, тим більш значущим є показник і.

Особливість визначення результативного узагальненого показника полягає в тому, що всі показники системи повинні мати той самий напрям. За критеріальне значення кожного показника системи ( ) для забезпечення їх тотожності можна взяти рівень виконання завдання щодо обсягу виробництва продукції, прибутку, рентабельності та інших характеристик ефективності виробництва на підприємстві. Чим вищим є значення узагальненого рейтингового показника, тим вище місце займає відповідне підприємство (структурний підрозділ).

За методом відстаней, значення узагальненого (рейтингового) показника ефективності визначається за формулою:

.

При цьому розраховується як відношення індивідуального показника ефективності діяльності підприємства (структурного підрозділу) до його еталонного значення ( ):

Основою метода відстаней є врахування близькості об’єктів за відносними показниками до об’єкту-еталону. Тобто чим меншим є значення узагальненого рейтингового показника, тим ближче відповідне підприємство (структурний підрозділ) знаходиться до еталону, тим вище місце займає.