
- •1.Поняття філософії, її значення для сучасної цивілізації.
- •2.Поняття та типи світогляду.
- •3.Предмет та функції філософії.
- •5.Матеріалізм та ідеалізм.
- •6.Історія філософії як наука.
- •7.Історичні типи філософії.
- •8.Давньоіндійська філософія.
- •9.Філософія Стародавнього Китаю.
- •10.Конфуціанство як філософсько-релігійне вчення.
- •11.Даосизм як філософсько-релігійне вчення.
- •12.Філософія Стародавніх Греції та Риму.
- •13.Рання грецька філософія.
- •14.Іонійська філософія.
- •15.Піфагорійський союз.
- •16.Енейська школа.
- •18.Епоха Еллінізму і Римської імперії.
- •19.Філософія Середньовіччя.
- •20.Номіналізм філософський напрям..
- •21.Реалізм філософський напрям..
- •22.Вчення представника патристики Августин Блаженний.
- •23. Фома Аквінський як представник середньовічної схоластики.
- •24.Філософія епохи Відродження.
- •25.Світоглядні основи епохи Відродження.
- •26.Філософія Нового часу.
- •27.Історичні передумови появи філософії Нового часу.
- •28.Онтологічні концепції Нового часу.
- •29.Проблеми людини, суспільства, держави у філософії Нового часу.
- •30.Філософія епохи Просвітництва та метафізичний матеріалізм.
- •31.Проблеми людини в філософії Просвітництва (ж.Ж.Руссо, ф.Вольтер)
- •32.Французький матеріалізм, його тлумачення людини та суспільства.
- •33.Німецька класична філософія.
- •34.Природно-наукова картина світу і філософська система і.Канта.
- •36.Характеристика філософських поглядів л.Фейербаха.
- •37.Характеристика філософських поглядів й.Фіхте.
- •39.Особливості філософської думки кінця хіх-хх ст.
- •40.Неопозитивізм, гносеологічні корені позитивізму.
- •41.Філософія життя (ф.Ніцше, в.Дільтей, о.Шпенглер)
- •42.Екзистенційно-антропологічна філософія.
- •43.Екзистенціалізм як філософський напрям.
- •44.Філософська антропологія.
- •45.Фрейдизм та неофрейдизм.
- •46.Ірраціоналізм філософський напрям.
- •47. Філософська думка в культурі Київської Русі.
- •48. Філософські ,етичні та соціально-політичні ідеї в поглядах Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського.
- •49. Києво-Могилянська академія і філософія України в хvіі-хvііі ст.
- •50. Просвітницький вплив Києво-Могилянської Академії на філософську думку українського народу.
- •51. Філософія серця « Григорія Сковороди.
- •52. Онтологія як наука про буття.
- •53. Світ як сукупна реальність.
- •54. Поняття буття.
- •55.Форми буття та їх специфіка.
- •56.Основні форми існування матерії.
- •57.Поняття та характеристика матерії.
- •58.Проблема єдності світу.
- •59.Закони розвитку буття.
- •60. Рух, простір і час як форми існування матерії.
- •61.Свідомість як філософська проблема.
- •62.Науково-філософська постановка проблеми свідомості.
- •63.Генезис свідомості.
- •64.Сутність, особливості, структура свідомості.
- •65.Теорія пізнання як філософська дисципліна.
- •66.Гносеологічна проблема в історії філософської думки.
- •67.Практика як основа і рушійна сила пізнання.
- •68.Чуттєве і раціональне в пізнанні.
- •69.Істина, умови і шляхи її досягнення.
- •70.Форми і методи наукового пізнання.
- •71.Наука як вища форма наукового пізнання.
- •72.Методологія наукового пізнання.
- •73.Суспільство як особлива сфера діяльності.
- •74.Основні сфери суспільного життя.
- •75.Поняття «необхідності» та «свободи».
- •76.Поняття культури, її зміст і головні сфери.
- •77.Особливості розвитку культури.
- •78.Суспільство і культура.
- •79.Цивілізація – соціальна форма буття культури.
- •80.Цінності в житті людини та суспільства.
- •81.Історичний розвиток філософських уявлень про цінності.
- •82.Цінності в структурі соціуму.
- •83.Цінності як ядро світоглядної проблематики.
- •84.Сучасні концепції історичного поступу людства.
- •85.Глобальні проблеми сучасності.
- •86.Земна цивілізація перед вибором перспектив розвитку людства.
- •87.Релігія як соціально-історичне явище та феномен культури.
- •88.Поняття та сутність релігії, її структура, етапи становлення і розвитку.
- •89.Соціальні функції та соціальна роль релігії.
- •90.Історичний стан релігійних вірувань.
81.Історичний розвиток філософських уявлень про цінності.
Основою філософських уявлень про цінності була давня теоретична традиція, що подолала відношення людини до світу в дихотомії знання та цінностей. Віддавна світ ціннісних переживань перебував у центрі філософських досліджень, головним чином в його етичних, естетичних та релігійних проявах. В античну середньовічну епохи філософи розробляли ціннісну феноменологію, не підіймаючись до аналізу власне категорії ”цінність”. Принциповим поштовхом до розвитку теорії цінностей стала філософія раціоналізму, що з`явилася у ХVII столітті. Раціоналізм гостро поставив питання про природу вихідних визначень буття, його підлеглість законам і раціональному пізнавальному світу. Одночасно почав формуватись конфронтаційний щодо раціоналізму інтуїнтивістський напрям філософії, що відстоював позараціональні начала буття.
Ґрунт для постановки проблеми цінностей було закладено ще Кантом. Саме він показав істину відмінність між предметами чуттєвого досвіду та надчуттєвими предметами, тобто розмежував поняття буття і блага, протиставивши сферу моральності, як свободи сфері природи, яка має підлягати закону, необхідності. Але пройшло ще кілька десятиріч, доки Фрідріх Ніцше не сповістив на повний голос, що настав час філософії зайнятись проблемою цінностей безпосередньо.
82.Цінності в структурі соціуму.
Вибором певних видів поведінки і досвіду людей в суспільстві поступово формуються, складаються суспільні цінності, спочатку виникають як сукупність звичок, способів побуту людей, специфічних норм поведінки, що переходять з покоління в покоління як ознаки власне людського способу життя, відмінні від тваринних інкстинктів. Згодом засоби побуту закріплюються в нормативних утвореннях: в традиціях, обрядах, ритуалах, що слугують еталоном суспільно схвальної поведінки людей. Але опісля через соціальні інститути: установи освіти, виховання, масової інформації, релігії, політики, права тощо – ціннісні зразки транслюються, зберігаються, передаються в суспільстві. А у підсумку цінності сприяють формуванню психології людини, ментальності, способу життя членів в потрібному, характерному для певного типу суспільства напрямку.
83.Цінності як ядро світоглядної проблематики.
Спосіб буття людини, рівень виділення людини з природи характеризується саме існуванням культурних цінностей. Суспільний спосіб життя людини, існування суспільних потреб зумовили і ціннісний тип світосприйняття. Народившись ще в первісному суспільстві, потреби людини охоплювали основні сфери побуту – праця, ритуальні танці, навчання, звичаї поховання, дарування, гостинність, заборона кровозмішення, жарти, релігійні і магічні дійства тощо складали основу перших ціннісних комплексів. Соціальні потреби в житті людини вимагали належного, але ще явно не існуючого співвідношення речей. Тому-то цінності формували особливий світ духовного буття, що підносило людину над реальним. З розвитком суспільства і удосконаленням його структури, поглибленням духовності людини, ускладнюється і ціннісне світосприйняття, охоплюючи і народжуючи нові і нові потреби в усіх сферах життєдіяльності людини і суспільства. Цінності допомагали людині будувати соціально привабливий світ можливої дійсності, піднімаючи їх над буденністю.