- •1.Поняття філософії, її значення для сучасної цивілізації.
- •2.Поняття та типи світогляду.
- •3.Предмет та функції філософії.
- •5.Матеріалізм та ідеалізм.
- •6.Історія філософії як наука.
- •7.Історичні типи філософії.
- •8.Давньоіндійська філософія.
- •9.Філософія Стародавнього Китаю.
- •10.Конфуціанство як філософсько-релігійне вчення.
- •11.Даосизм як філософсько-релігійне вчення.
- •12.Філософія Стародавніх Греції та Риму.
- •13.Рання грецька філософія.
- •14.Іонійська філософія.
- •15.Піфагорійський союз.
- •16.Енейська школа.
- •18.Епоха Еллінізму і Римської імперії.
- •19.Філософія Середньовіччя.
- •20.Номіналізм філософський напрям..
- •21.Реалізм філософський напрям..
- •22.Вчення представника патристики Августин Блаженний.
- •23. Фома Аквінський як представник середньовічної схоластики.
- •24.Філософія епохи Відродження.
- •25.Світоглядні основи епохи Відродження.
- •26.Філософія Нового часу.
- •27.Історичні передумови появи філософії Нового часу.
- •28.Онтологічні концепції Нового часу.
- •29.Проблеми людини, суспільства, держави у філософії Нового часу.
- •30.Філософія епохи Просвітництва та метафізичний матеріалізм.
- •31.Проблеми людини в філософії Просвітництва (ж.Ж.Руссо, ф.Вольтер)
- •32.Французький матеріалізм, його тлумачення людини та суспільства.
- •33.Німецька класична філософія.
- •34.Природно-наукова картина світу і філософська система і.Канта.
- •36.Характеристика філософських поглядів л.Фейербаха.
- •37.Характеристика філософських поглядів й.Фіхте.
- •39.Особливості філософської думки кінця хіх-хх ст.
- •40.Неопозитивізм, гносеологічні корені позитивізму.
- •41.Філософія життя (ф.Ніцше, в.Дільтей, о.Шпенглер)
- •42.Екзистенційно-антропологічна філософія.
- •43.Екзистенціалізм як філософський напрям.
- •44.Філософська антропологія.
- •45.Фрейдизм та неофрейдизм.
- •46.Ірраціоналізм філософський напрям.
- •47. Філософська думка в культурі Київської Русі.
- •48. Філософські ,етичні та соціально-політичні ідеї в поглядах Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського.
- •49. Києво-Могилянська академія і філософія України в хvіі-хvііі ст.
- •50. Просвітницький вплив Києво-Могилянської Академії на філософську думку українського народу.
- •51. Філософія серця « Григорія Сковороди.
- •52. Онтологія як наука про буття.
- •53. Світ як сукупна реальність.
- •54. Поняття буття.
- •55.Форми буття та їх специфіка.
- •56.Основні форми існування матерії.
- •57.Поняття та характеристика матерії.
- •58.Проблема єдності світу.
- •59.Закони розвитку буття.
- •60. Рух, простір і час як форми існування матерії.
- •61.Свідомість як філософська проблема.
- •62.Науково-філософська постановка проблеми свідомості.
- •63.Генезис свідомості.
- •64.Сутність, особливості, структура свідомості.
- •65.Теорія пізнання як філософська дисципліна.
- •66.Гносеологічна проблема в історії філософської думки.
- •67.Практика як основа і рушійна сила пізнання.
- •68.Чуттєве і раціональне в пізнанні.
- •69.Істина, умови і шляхи її досягнення.
- •70.Форми і методи наукового пізнання.
- •71.Наука як вища форма наукового пізнання.
- •72.Методологія наукового пізнання.
- •73.Суспільство як особлива сфера діяльності.
- •74.Основні сфери суспільного життя.
- •75.Поняття «необхідності» та «свободи».
- •76.Поняття культури, її зміст і головні сфери.
- •77.Особливості розвитку культури.
- •78.Суспільство і культура.
- •79.Цивілізація – соціальна форма буття культури.
- •80.Цінності в житті людини та суспільства.
- •81.Історичний розвиток філософських уявлень про цінності.
- •82.Цінності в структурі соціуму.
- •83.Цінності як ядро світоглядної проблематики.
- •84.Сучасні концепції історичного поступу людства.
- •85.Глобальні проблеми сучасності.
- •86.Земна цивілізація перед вибором перспектив розвитку людства.
- •87.Релігія як соціально-історичне явище та феномен культури.
- •88.Поняття та сутність релігії, її структура, етапи становлення і розвитку.
- •89.Соціальні функції та соціальна роль релігії.
- •90.Історичний стан релігійних вірувань.
7.Історичні типи філософії.
Історичні типи філософії такі:
Філософія Стародавнього Сходу. Філософія античності.
Філософія Середньовіччя. Філософія Відродження.
Філософія Нового часу та Просвітництва.
Класична німецька філософія.
Сучасна світова філософія (позитивізм, екзистенціалізм, психоаналіз, марксизм та ін.).
Філософська думка в Україні.
8.Давньоіндійська філософія.
Староіндійська філософія розвивалась у школах, так званих «даршанах». Існували даршани астиків і даршани нестиків. Ці даршани проповідували різко полярні ідеї, які групувались на визнанні або запереченні Вед. «Веда» (в перекладі з санскриту означає «знання») — це збірник текстів на честь богів. До складу даршан астиків входили такі школи, які визнавали авторитет Вед. Це ортодоксальні вчення: веданта, санкх’я, йога, ньяя, вайшешика, миманса. До складу даршан нестиків (неортодоксальні школи) входили вчення: чарваків, буддизму, джайнізму. Одним з найдавніших ідеалістичних учень був брахманізм. Його прихильники вважали, що світ складається з невидимого, непізнаного, незмінюваного духу «брахмана»,що не має ні початку, ні кінця. З точки зору представників цієї школи слід розрізняти душу і тіло.
Тіло — це зовнішня оболонка душі (атман). Закон необхідності (карма) змушує душу щоразу після смерті тіла переселятися до іншого тіла, і душа людини завжди входить в оболонку, котра залежить від діянь її у минулому житті. Потік цих перевтілень (самсара) триває нескінченно довго. Буддизм — це водночас і релігійне і філософське вчення. Воно виникло у VI—V ст. до н. е. і в ході історичного розвитку стало однією з найпопулярніших релігій разом з християнством та ісламом. Згідно з легендою, засновником буддизму був Сіддхартха із роду Гаутами. З точки зору буддизму, світ — це єдиний потік матеріальних і духовних елементів — «дхарм». На основі староіндійських уявлень про переселення душ буддизм висунув догму про переродження живих істот, стверджуючи, що смерть живої істоти є не що інше, як вияв розпаду певної комбінації дхарм, після чого утворюється нова комбінація дхарм.
Ідеалом, за вченням буддизму, є досягнення нірвани — повного завершення процесу перероджень і позбавлення таким чином страждань, які становлять сенс життя.
9.Філософія Стародавнього Китаю.
Аналогічно з Стародавньою Індією відбувався розвиток філософських ідей у Стародавньому Китаї. Так, сама зміна традиційних общинних суспільних відносин на основі економічного прогресу, поява грошей, суб’єктивної реальності, розвиток наукових знань, насамперед в галузі астрономії, математики, медицини, створили умови для розвитку філософії.
Найвпливовішим ідеалістичним напрямом, що виникає в VI—V ст. до н. е. і зберігає своє значення аж до наших днів, було філософське вчення видатного мислителя Конфуція (551—479 pp. до н. е.), яке дістало назву конфуціанства. Першим етапом у становленні конфуціанства була діяльність самого Конфуція. У його особі конфуціанство становило етико-політичне вчення, в якому центральне місце посідали питання природи людини, її етики і моралі, життя сім’ї та управління державою.