67.Практика як основа і рушійна сила пізнання.

Практика – це суспільно-історична діяльність людей, спрямована на змінення природи, суспільства та самих себе з метою задоволення своїх потреб.

Практика включає всю розмаїту діяльність людей. У складному процесі пізнання практика відіграє надзвичайно важливу роль: по-перше, вона є основою пізнання; по-друге –рушійною силою його; по-третє – кінцевою метою пізнання; по-четверте – критерієм істини. Основним критерієм істини є практика. Лише на практиці людина може довести істинність своїх знань. Але вона не створює цю істинність, а лише дає змогу її встановити. Пізнання, в свою чергу, виконує ряд функцій відносно практики:

– інформативно-відображальна, що передбачає розробку, виробництво понять, гіпотез, теорій, методів, які забезпечують цілеспрямований характер практики і виступають засобами її успішної реалізації;

– проектно-конструктивна, що означає розробку ідеальних планів, таких нових типів людської діяльності, які не можуть виникнути без науки, поза нею;

– регулятивна, яка полягає у науковому управлінні практикою.

68.Чуттєве і раціональне в пізнанні.

Існує два рівні у пізнанні: чуттєвий –відчуття, сприймання, уявлення і раціональний – поняття, судження, умовивід. Основою процесу пізнання є чуттєва форма, вона дає інформацію для обробки. Логічне мислення проникає в суть буття, розкриває перед людиною те, що не підвладне почуттям. Водночас досвід логічного мислення збагачує почуття, розширює їх можливості. Людський зір не здатен на таку гостроту, як зір орла, але людина більше бачить по суті, бо зір птаха вбирає лише в себе досвід життя, а зір людини вбирає досвід логічного мислення, попереднього пізнання дійсності. Єдність чуттєвого й логічного – основа пізнавального процесу людиною оточуючого світу.

69.Істина, умови і шляхи її досягнення.

Істина – це адекватне знання про певний об’єкт, яке отримане шляхом його чуттєвого та інтелектуального «осягнення». Пошук соціального прогресу в історії людства завжди йшов через правду, істину, а істину вела до соціальної справедливості, щастя, гуманізму. Істина завжди конкретна, абстрактної істини немає. Це означає, що істина перебуває у зв'язку з тими умовами, в яких знаходиться об'єкт пізнання, відображає чітко визначені сторони цього об'єкта та ін. Розвитоктаких істин відбувається шляхом включення у відповідні судження (якими виражаються ці істини) повніших і точніших вказівок на необхідні умови їх істинності.

70.Форми і методи наукового пізнання.

Існує два методи наукового пізнання: емпіричний та теоретичний. Емпіричне знання – це знання про конкретні обєкти, явища,процеси. Його зміст отримується від певних спостережень, експериментів. Експеримент - це комплексний метод дослідження, при якому відбувається активний вплив на досліджуване явище шляхом створення спеціальних умов. Спостереження – це метод збору наукової інформації, сутність якого полягає в безпосередній реєстрації фактів, явищ, процесівТеоретична наука- це рівень пізнання, коли обєкт відображається з боку його необїідних звязків і закономрностей за допомог. абстрактного мислення. З цим повязане моделювання.

Моделювання – відтворення властивостей обєкта на спеціально збудованому за певними правилами його аналозі – моделі