58.Проблема єдності світу.

У світі існує безкінечне розмаїття речей та явищ. Людина завжди прагне охопити, зрозуміти світ в цілому, в єдності. Але зробити це було досить важко, тому що людина в своїй повсякденній діяльності має справу не з усім Всесвітом, а з окремими предметами і в своєму чуттєвому пізнанні осягає лише окремі предмети, а не весь світ в цілому. Тому довгий час люди уявляли собі світ у його окремих частинах.Сучасна наука сприяє філософському вирішенню проблеми єдності світу. Цю проблему слід розглядати в трьох аспектах. По-перше, єдина основа, тобто субстанціональна єдність. По-друге, єдність законів, що діють у світі. По-третє, єдність відносно виникнення і розвитку всіх існуючих в світі форм реальності.Щодо першого аспекту вважали, що єдиною основою (субстанціональною єдністю) світу є атоми, з яких складаються речі. Пізніше, у XX ст., квантова механіка відкрила елементарні частинки, які є складовими атомів.. Саме вони і становлять субстанціональну єдність відомої нам частини Всесвіту. Другий аспект розгляду єдності світу. Оскільки субстанція завжди дискретна, між її елементами існують певні зв´язки, відносини--називаються законами. Прикладом специфічних законів, що діють лише на деяких якісно різних рівнях реальності може бути закон збереження енергії.Третій аспект розуміння . єдність можна розуміти як результат розвитку висловив і розвинув Гегель.Тобто два попередні аспекти в розумінні єдності світу є результатом застосування останнього аспекту.

59.Закони розвитку буття.

Принципи діалектики — вихідні, об’єктивні за змістом ідеї, які

відображають найзагальніші закономірності предмета теорії і водночас

виконують методологічну функцію в її побудові.До основних діалектичних законів належать: 1/ закон взаєм¬ного переходу кількісних і якісних змін; 2/ закон єдності і бо¬ротьби протилежностей; 3/ закон заперечення заперечення. 1) Якість - це внутрішня визначеність предметів і явищ. Кількість - це зовнішня визначеність буття, яка вже не є тотожною з буттям.  Єдність кількості і якості виражається в категорії міри. Міра показує ме¬жу, в якій предмети залишаються якісно визначені. Перехід від одного якісного стану до іншого відбувається завдяки певним кількісним змінам. До певної міри кількісні зміни не ведуть до виникнення нової якості. 2)Закон єдності і боротьби протилежностей - є одним з основних законів діалектики, який визначає внутрішнє джерело руху і розвитку в природі, суспільстві та пізнанні.  Кожний предмет, явище, процес є суперечливою єдністю протилежностей, які взаємно переходять одна в одну, перебувають у стані єдності й боротьби. Боротьба протилежностей веде зрештою до розв'язання суперечності, яка є переходом до но¬вого якісного стану. 3)Закон заперечення заперечення - є також одним з основних законів діалектики, який відображає поступальність, спадкоємність, а також специфічну діалектичну форму розвитку предметів і явищ об'єктивної дійсності. Теза - така форма думки /судження/ в якій щось стверджується. Антитеза - заперечення тези і перетворення її на свою протилежність. Синтез - в свою чергу заперечує антитезу, стає вихідним моментом наступного руху і об'єднує в собі риси двох попередніх ступенів, повторюючи їх на вищому рівні  Закон заперечення відображає поступовість руху; розвиток, який ніби повторює пройдені вже ступені,. але повторює їх інакше, на вищій базі.