
- •1.Поняття філософії, її значення для сучасної цивілізації.
- •2.Поняття та типи світогляду.
- •3.Предмет та функції філософії.
- •5.Матеріалізм та ідеалізм.
- •6.Історія філософії як наука.
- •7.Історичні типи філософії.
- •8.Давньоіндійська філософія.
- •9.Філософія Стародавнього Китаю.
- •10.Конфуціанство як філософсько-релігійне вчення.
- •11.Даосизм як філософсько-релігійне вчення.
- •12.Філософія Стародавніх Греції та Риму.
- •13.Рання грецька філософія.
- •14.Іонійська філософія.
- •15.Піфагорійський союз.
- •16.Енейська школа.
- •18.Епоха Еллінізму і Римської імперії.
- •19.Філософія Середньовіччя.
- •20.Номіналізм філософський напрям..
- •21.Реалізм філософський напрям..
- •22.Вчення представника патристики Августин Блаженний.
- •23. Фома Аквінський як представник середньовічної схоластики.
- •24.Філософія епохи Відродження.
- •25.Світоглядні основи епохи Відродження.
- •26.Філософія Нового часу.
- •27.Історичні передумови появи філософії Нового часу.
- •28.Онтологічні концепції Нового часу.
- •29.Проблеми людини, суспільства, держави у філософії Нового часу.
- •30.Філософія епохи Просвітництва та метафізичний матеріалізм.
- •31.Проблеми людини в філософії Просвітництва (ж.Ж.Руссо, ф.Вольтер)
- •32.Французький матеріалізм, його тлумачення людини та суспільства.
- •33.Німецька класична філософія.
- •34.Природно-наукова картина світу і філософська система і.Канта.
- •36.Характеристика філософських поглядів л.Фейербаха.
- •37.Характеристика філософських поглядів й.Фіхте.
- •39.Особливості філософської думки кінця хіх-хх ст.
- •40.Неопозитивізм, гносеологічні корені позитивізму.
- •41.Філософія життя (ф.Ніцше, в.Дільтей, о.Шпенглер)
- •42.Екзистенційно-антропологічна філософія.
- •43.Екзистенціалізм як філософський напрям.
- •44.Філософська антропологія.
- •45.Фрейдизм та неофрейдизм.
- •46.Ірраціоналізм філософський напрям.
- •47. Філософська думка в культурі Київської Русі.
- •48. Філософські ,етичні та соціально-політичні ідеї в поглядах Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського.
- •49. Києво-Могилянська академія і філософія України в хvіі-хvііі ст.
- •50. Просвітницький вплив Києво-Могилянської Академії на філософську думку українського народу.
- •51. Філософія серця « Григорія Сковороди.
- •52. Онтологія як наука про буття.
- •53. Світ як сукупна реальність.
- •54. Поняття буття.
- •55.Форми буття та їх специфіка.
- •56.Основні форми існування матерії.
- •57.Поняття та характеристика матерії.
- •58.Проблема єдності світу.
- •59.Закони розвитку буття.
- •60. Рух, простір і час як форми існування матерії.
- •61.Свідомість як філософська проблема.
- •62.Науково-філософська постановка проблеми свідомості.
- •63.Генезис свідомості.
- •64.Сутність, особливості, структура свідомості.
- •65.Теорія пізнання як філософська дисципліна.
- •66.Гносеологічна проблема в історії філософської думки.
- •67.Практика як основа і рушійна сила пізнання.
- •68.Чуттєве і раціональне в пізнанні.
- •69.Істина, умови і шляхи її досягнення.
- •70.Форми і методи наукового пізнання.
- •71.Наука як вища форма наукового пізнання.
- •72.Методологія наукового пізнання.
- •73.Суспільство як особлива сфера діяльності.
- •74.Основні сфери суспільного життя.
- •75.Поняття «необхідності» та «свободи».
- •76.Поняття культури, її зміст і головні сфери.
- •77.Особливості розвитку культури.
- •78.Суспільство і культура.
- •79.Цивілізація – соціальна форма буття культури.
- •80.Цінності в житті людини та суспільства.
- •81.Історичний розвиток філософських уявлень про цінності.
- •82.Цінності в структурі соціуму.
- •83.Цінності як ядро світоглядної проблематики.
- •84.Сучасні концепції історичного поступу людства.
- •85.Глобальні проблеми сучасності.
- •86.Земна цивілізація перед вибором перспектив розвитку людства.
- •87.Релігія як соціально-історичне явище та феномен культури.
- •88.Поняття та сутність релігії, її структура, етапи становлення і розвитку.
- •89.Соціальні функції та соціальна роль релігії.
- •90.Історичний стан релігійних вірувань.
54. Поняття буття.
Поняття буття - саме абстрактне і тому саме бідне за змістом, але за обсягом - найбагатша, тому що під нього підпадає все, що існує у Всесвіті, в тому числі і сам Всесвіт як окремо взяте суще.
Використовуючи поняття буття,людина ніби фіксує наявність того, що є в його цілокупності.
Бути - це загальна характеристика світу, притаманна всьому, що входить до його складу. Щоб не відбувалося у світі, він був, є і буде існувати незалежно від волі і свідомості людей.Два аспекти буття : предметний і динамічний; вони легко виявляються вже в смислових відтінках слова «є».
Буття – філософська категорія, що позначає: 1) все те, що ми бачимо, що реально існує; 2) все те, що ми не бачимо, але воно є у дійсності (наприклад, радіохвилі, йонізуюче випромінювання, електричне поле, внутрішня зміна тощо); 3) все те, що є уявним, нереальним (наприклад, уявлення про ідеальне, міфологічні образи); 4) реальність, яка існує об’єктивно, незалежно від свідомості людини (природа, об’єктивні закони); 5) загальний спосіб існування людини, суспільства.
Виходячи з вищевикладеного, основними формами буття є: буття речового, матеріального; буття суб’єктивного ідеального; буття біологічного (живого); буття соціального (суспільного). Матеріальне – філософська категорія, яка дає уявлення про фундаментальну ознаку буття, а саме про його об’єктивне існування, незалежне від свідомості людини, її життєдіяльності (наприклад, природа, космос, речовина, закони розвитку тощо). Ідеальне – це філософська категорія для позначення суб’єктивного, образного нематеріального відображення дійсності у людській свідомості.
55.Форми буття та їх специфіка.
Тому філософія об'єднує форми буття в такі групи:1) буття речей, процесів, станів природи (в тому числі й "другої природи");2) буття людини серед інших речей світу;3) буття соціального (індивідуальне і суспільне буття);4) буття ідеального (духовного). 1)Буття навколишнього світу.
Особливість буття речей, вироблених людиною („другою природою”), - тісний взаємозв’язок природного матеріалу, втіленого ідеального (духовного), опредмеченої (перенесеної на предмет) діяльності людини, а також соціальної функції створених речей.2) Буття людини характеризується рядом особливостей. Людина – частина природи і, як усе живе, підпорядковується її законам: проходить етапи виникнення, розвитку і загибелі. Людське тіло, як і всі речі природи, підпадає дії закону збереження речовини і енергії. Людина – істота, яка володіє свідомістю і здатна до людських форм спілкування. Наявність свідомості у людини якісно виділяє її серед інших високорозвинених.3) Соціальне буття –не належить до інших форм буття, в тому числі до психічних, індивідуальних аспектів людського існуванняВиникає буття соціальне в результаті різноманітних взаємодій індивідів. Основу взаємодії індивідів складає соціальна дія. Категорія вищого порядку – соціальні відносини, тобто стійкий зв’язок взаємо орієнтированих соціальних дій.4)Б уття ідеального (духовного) складається із суб’єктивного (ідеального), об’єктивного (загального та ідеального). Ідеальне - філософське поняття, що означає якийсь нематеріальний початок. Ідеальне представлене у формах свідомості людини, діяльності, культури. Суб’єктивне (ідеальне) буття притаманне окремій людині і є результат соціалізації, внутрішньої духовної діяльності, що не припиняється до кінця життя. До суб’єктивного буття належать: свідомість почуттів, переживань, думок, ідей, переконань, знання та ін. Об’єктивне ідеальне органічно пов’язане із суб’єктивним, воно втілене у сукупності завершених творінь свідомості людини. Об’єктивне ідеальне зафіксоване у визначеному рівні розвитку виробництва, техніки, культури, науки.