3.3. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів

Основні питання:

1. Сутність, склад і структура основних засобів підприєм­ства.

2. Амортизація основних засобів та методи її нарахування.

3. Сутність і склад капітальних вкладень.

4. Показники стану та ефективності використання основних засобів.

Основні поняття і терміни:

Капітал підприємства — характеризує загальну вартість (у гро­шовій, матеріальній та нематеріальній формах), інвестованих у форму­вання його активів.

Оборотний капітал — частина капіталу підприємства, що інвесто­вана в його оборотні активи (грошові кошти і їхні еквіваленти, інші ак­тиви, призначені для реалізації або споживання в плині періоду, що не перевищує один рік).

Основний капітал — частина капіталу, що інвестований в усі види його необоротних активів.

Необоротні активи — це активи підприємства, термін експлуата­ції, або погашення яких перевищує один рік (365 днів). До них відно­сять: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, капітальні інвестиції, дов­гострокова дебіторська заборгованість, інші необоротні активи.

3.3.1. Сутність, склад і структура основних засобів підприємства

Основні засоби — це матеріальні активи, що підприємство утримує з метою їхнього використання в процесі виробництва або постачання то­варів, робіт, послуг, здавання в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або од­ного операційного циклу, якщо він довший за рік).

Не належать до основних засобів.

• предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх­ньої вартості;

• спеціальні інструменти і спеціальні пристосування підприємств се­рійного і масового виробництва окремих виробів або для виготов­лення індивідуальних замовлень незалежно від їхньої вартості;

• спеціальний одяг, спеціальне взуття, постільні приналежності не­залежно від їхньої вартості і терміну служби.

Основні засоби підприємства включають:

1. Виробничі основні засоби — частина основних засобів, що бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому на­туральну форму. Вартість основних виробничих засобів переноситься на створений продукт поступово, у міру використання. Відновлення цих засобів здійснюється за рахунок капітальних інвестицій. Основ­ні виробничі засоби з обліком їхнього виробничого призначення роз­діляються на групи:

А. Будинки і споруди

До них належать — будинки основних, допоміжних, обслугову­ючих цехів, депо, гаражі промислового підприємства, конструкторські бюро, керування, контори, піднімальні і відкриті гірські видобутки, наф­тові і газові шпари, димарі і водонапірні башти на окремих фундаментах, дороги для усіх видів транспорту усередині підприємства, дамби, гре­блі, канали.

Б. Передатні пристрої

До них належать — водорозподільні пристрої, спорудження елек­тропередачі і зв'язку, каналізаційні спорудження, газопроводи.

В. Машини й устаткування

До них належать — робочі машини й устаткування, вимірювальні і регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, транспортні засоби.

Г. Виробничий і господарський інвентар

До них належать — механізовані і ручні інструменти усіх видів, то ріжуть, що давлять, ударні, а також усілякі пристосування, різні пред­мети господарського і виробничого характеру.

Д. Інші основні засоби

2. Невиробничі основні засоби — це житлові будинки й інші об'єкти соціально-культурного і побутового обслуговування на балансі під­приємства. Невиробничі основні засоби не переносять свою вартість на створений продукт. Відновлення здійснюється за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Структура основних виробничих засобів — це співвідношення окремих їхніх груп

Підприємство зацікавлене в оптимальному підвищенні питомої ваги активної частини основних виробничих засобів (ті, котрі обслуго­вують процес виробництва і характеризують виробничі можливості під­приємства). Поліпшення структури основних виробничих фондів може

бути досягнуте за рахунок відновлення і модернізації устаткування, ефективного використання робочих приміщень, ліквідації зайвого і ма­лоефективного устаткування.

На структуру основних виробничих засобів підприємства

впливають:

• приналежність до визначеної галузі;

• рівень автоматизації і механізації;

• рівень спеціалізації і кооперування;

• кліматичні і географічні умови розміщення підприємства.

Відтворення основних засобів підприємства

Відтворення основних засобів підприємства — це процес безпе­рервного їхнього відновлення, що характеризується:

• основні виробничі засоби поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію;

• у процесі відтворення одночасно відбувається рух їхній споживчої вартості і вартості;

• нарахування амортизаційних відрахувань здійснюється нагромадженням у грошовій формі частково перенесеної вартості основних виробничих засобів на готову продукцію;

• основні виробничі засоби обновляються в натуральній формі в пли­ні тривалого періоду часу, що дозволяє маневрувати засобами амортизаційного фонду.

Розрізняють просте і розширене відтворення.

Просте відтворення припускає утворення основних виробничих засобів у кожнім наступному циклі виробництва в незмінному обсязі і з фінансування заміни зношених основних засобів є нарахована сума амортизації.

Просте відтворення основних засобів здійснюється в двох формах:

• заміна зношених або застарілих основних виробничих засобів;

• капітальний ремонт діючих основних засобів.

Розширене відтворення припускає кількісне і якісне збільшення діючих основних засобів або придбання нових основних засобів, здат­них забезпечити виший рівень продуктивності устаткування, у кожнім

наступному циклі виробництва. Джерелом фінансування в умовах роз­ширеного відтворення є використання частини створеного додаткового продукту.

Основні засоби піддаються зносу двоякого роду — фізичному (ма­теріальному) і моральному (економічному).

Фізичний знос виявляється в постійній втраті техніко-економічних властивостей і, отже, у втраті споживчій вартості, що у міру використан­ня необоротних активів переноситься на готовий продукт.

Розмір фізичного зносу (%) = Фактичний термін служби х

^х Нормативний термін служби (100 — ліквідаційна вартість у

відсотках до балансової вартості).

При проведенні технічного обстеження оцінюють фізичний знос окремих елементів основних засобів, а потім визначають середньозва­жений відсоток зносу в цілому по підприємству.

Моральний знос — це передчасне, до закінчення нормативного тер­міну фізичного зносу, відставання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів у наслідку створення но­вих, більш прогресивних і економічно ефективних в експлуатації активів.

Розрізняють дві форми морального зносу:

• перша виражає зменшення вартості основних засобів в наслідок скорочення суспільно-необхідних витрат праці на їхнє відтворення;

• друга виражає зменшення ефективності основних засобів у резуль­таті впровадження нових, більш прогресивних і економічно ефек­тивних основних засобів.

Розрізняють повний і частковий знос основних засобів.

Повний знос передбачає повну заміну зношених основних засобів (нове капітальне будівництво) або придбання нових основних засобів.

Частковий знос компенсується капітальним ремонтом основних за­собів.

Поряд відновленням у натуральній формі здійснюється «економічне відновлення» — відшкодування по вартості через систему амортизації.