Поняття та основні риси інфраструктури ринку.
Інфраструктура ринку-сист-а державних, приватних інститутів, що обслуговують інтереси суб’єктів ринкових відносин і забезпечують їх ефективну взаємодію. Ф-ії: здійснює правове та економічне консультування підприємців, захищає їх інтереси у державних та приватних структурах; забезпечує фінансову підтримку, кредитування також лізинг, аудит, страхування нових госп-х утворень; сприяє мат.-технічному забезпеченню та реалізації продукції підприємств; регулює рух робочої сили; створює умови для ділових контактів підприємців; здійснює маркетингове, інформаційне, рекламне обслуговуваня.
Реалізуються чере елементи ринкової інфраструктури: біржі, ярмарки, аукціони, банки, страх.компанії, фондова і валютна біржі, біржа праці, оподаткування, лізингування, рекламні та реєлторські компанії та ін..
Позичковий капітал. Банки їх роль та функції.
Позичковий капітал — грошовий капітал, який надається в позику та приносить власнику дохід у вигляді процентів від позики.
Банки – це особливі фінансові інститути, що акумулюють грошові кошти та інші нагромадження (золоті запаси, цінні папери та ін.), надають кредити, здійснюють грошові розрахунки, випуск в обіг грошей та цінних паперів, операції з золотом та інші функції. Виконують посередницькі функції при здійсненні платежів і кредитних операцій між суб’єктами економічної діяльності.
Функції: трансформаційна- полягає в зміні (трансформації) якісних характеристик грошових потоків; емісійна- полягає в тому, що тільки вони можуть створювати додаткові платіжні засоби і спрямовувати їх в оборот і навпаки.
Суть кредиту та його форми. Банківський прибуток.
Кредит — це суспільні відносини, що виникають між економічними суб 'єктами у зв 'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності.
Існують такі форми кредиту:
- комерційний — продаж товарів у борг з відстрочкою платежу; знаряддя — вексель, що оплачується через банк; - банківський — надається банками та іншими кредитно-фінансовими установами, які мають ліцензію, різним господарським суб’єктам у формі грошових позик; - споживчий надається банками, фінансово-кредитними установами і торговими підприємствами приватним особам для оплати товарів довгострокового користування; - іпотечний — під заставу; - державний — позичальник — держава; кредитор — населення і приватний бізнес; - міжнародний — між державами в грошовій або товарній формі.
Банківський прибуток — це різниця між сумою відсотків, стягнутих з позичальників, і сумою відсотків, що виплачуються вкладникам. (Прибуток банку — це різниця між валовими доходами банку та витратами. )
Позичковий капітал і процент.
Позичковий капітал — грошовий капітал, який надається в позику та приносить власнику дохід у вигляді процентів від позики.
Позичковий процент — це вартість послуги, яка надається кредитором позичальнику (клієнтові), у вигляді надання йому за плату певної суми грошей на обумовлений строк. Обчислюється він у процентах до суми кредиту, причому умовно, виходячи з розрахунку користування кредитом протягом року. Рівень процента залежить від розміру позик, строків, їх забезпечення, форми кредитування і ступеня кредитних ризиків.
Банки, їх роль та функції. Центральний і комерційні банки.
Банки – це особливі фінансові інститути, що акумулюють грошові кошти та інші нагромадження (золоті запаси, цінні папери та ін.), надають кредити, здійснюють грошові розрахунки, випуск в обіг грошей та цінних паперів, операції з золотом та інші функції. Виконують посередницькі функції при здійсненні платежів і кредитних операцій між суб’єктами економічної діяльності.
Функції: трансформаційна- полягає в зміні (трансформації) якісних характеристик грошових потоків; емісійна- полягає в тому, що тільки вони можуть створювати додаткові платіжні засоби і спрямовувати їх в оборот, і навпаки.
Банківська система країни включає: 1) центральний банк; 2) комерційні банки, у тому числі: ощадні, інвестиційні, іпотечні та інші спеціалізовані банки. Кожний елемент банківської системи відіграє важливу роль у життєзабезпеченні ринкової системи. Основне призначення банків — посередництво в переміщенні грошових засобів від кредиторів до позичальників і від продавців до покупців грошових ресурсів. В умовах ринкової економіки центральні банки, є установами юридично незалежними від виконавчих органів влади, їх головне призначення — забезпечення стійкості національної грошової одиниці й регулювання та координація діяльності грошово-кредитної сфери. У своїй діяльності центральні банки мають керуватися лише державними інтересами та чинним законодавством.
Комерційні банки — це кредитні установи, які здійснюють кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок коштів клієнтів, касове і розрахункове обслуговування, виконання валютних й інших банківських операцій. Мета комерційних банків — одержання прибутку. Центральні банки зберігають резерви комерційних банків. Зокрема, комерційні банки розміщують на рахунках у центральному банку обов’язкові резерви