Тема: Забезпечення пожежної безпеки в туристичній індустрії

План

1. Пожежна охорона, нагляд та профілактика

2. Процес горіння та класифікація речовин за вибухо- та пожежонебезпечністю

3. Правила пожежної безпеки

4. Класифікація пожеж за причинами їх виникнення

5. Способи і засоби запобігання та гасіння пожеж

Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому з установленою ймовірністю виключається можливість виникнення і поширення пожежі до дії на людей небезпечних факторів, а також забезпечення захисту матеріальних цінностей.

Згідно із Законом України «Про пожежну безпеку» забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників туристичних підприємств. Це повинно бути відображено в договорах про працю (контрактах) і уставах туристичних підприємств. Відповідальним за забезпечення пожежної безпеки є керівник туристичного підприємства, або призначена ним особа.

Мета пожежної охорони – захист життя і здоров’я громадян, приватної, колективної і державної власності від пожеж, підтримання належного рівня пожежної безпеки на об’єктах і в населених пунктах.

Основними завданнями пожежної безпеки є:

• контроль за дотриманням протипожежних вимог

• запобігання пожежам і нещасних випадків від них

• гасіння пожеж

• рятування людей і надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих

Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки в населених пунктах і на об’єктах незалежно від форм власності здійснюється відповідно до чинного законодавства державною пожежною охороною. Посадові особи Держпожнагляду є державними інспекторами з пожежної охорони і діють згідно з «Положенням про Державну пожежну охорону».

За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, створення перепон для діяльності посадових осіб органів Держпожнагляду, невиконання їх приписів, винні в цьому посадові особи, інші працівники підприємств, установ і громадяни притягуються до адміністративної відповідальності – сплати штрафів.

2. Процес горіння та класифікація речовин

Для виникнення і протікання процесів горіння необхідна горюча речовина, окислювач та джерело запалювання. Під горючим розуміють будь-яку тверду, рідинну або газоподібну речовину, здатну окислюватись виділенням тепла і випромінюванням світла.

Горіння – це окисний процес, який виникає при контакті горючої речовини, окислювача і джерела запалювання. Горіння не виникає, якщо відсутня хоча б одна з цих умов.

Горіння може виникати в різних формах:

• загорання – горіння під дією джерела запалювання

• спалах – швидке згоряння горючої суміші

• самозапалення – різке підвищення швидкості термічних реакцій, що призводить до горіння речовин

• запалення – згорання, що супроводжується появою полум’я

• вибух – швидке перетворення речовин , яке супроводжується виділенням енергії і утворенням стиснутих газів

Класифікація речовин за вибухо- та пожежонебезпечністю

Категорія А – горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 С в такій кількості, що можуть утворитися вибухонебезпечні паро газоповітряні суміші.

Категорія Б – горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху 28С.

Категорія В – легкозаймисті, спалимі та важко спалимі рідини, тверді матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря лише горіти.

Категорія Г – неспалимі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум’я, також горючі гази, тверді матеріали, які спалюються або утилізуються як паливо.

Категорія Д – неспалимі речовини та матеріали в холодному стані.

Спалимість – це здатність речовини або матеріалу до горіння. За спалимістю речовини і матеріали поділяються на такі групи:

= неспалимі – речовини і матеріали, які нездатні до горіння у повітрі. Це неорганічні матеріали, метали, гіпсові конструкції

= важко спалимі – речовини і матеріали, які горять від джерела запалювання, але нездатні самостійно горіти після його видалення.

= спалимі – речовини і матеріали, здатні самозайматися, а також займатися від джерела запалювання і самостійно горіти після його віддалення. До них належать всі органічні речовини.

Температура спалаху – найнижча температура горючої речовини, при якій над поверхнею речовини утворюються пари або гази, здатні спалахнути від джерела запалювання, але швидкість їх утворення ще недостатня для стійкого горіння.

За температурою спалаху розрізняють:

• легкозаймисті рідини – рідини, які мають температуру спалаху, що не перевищує 61 С і здатні самостійно горіти після віддалення джерела запалення

• спалимі рідини – рідини, які мають температуру спалаху понад

61 С і здатні самостійно горіти після віддалення джерела запалювання