- •Тема1:предмет «охорона прачі в галузі». Основні законодавчі та нормативні акти з охорони праці.
- •Основні поняття в галузі охорони праці.
- •Предмет, структура, зміст, мета – «Основ охорони праці», зв’язок з іншими дисциплінами
- •3. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •4. Закон України «Про охорону праці»
- •Державні нормативні акти про охорону праці
- •Тема2:державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві.
- •Органи державного управління охороною праці, їх комплектація і повноваження
- •Система управління охороною праці
- •Служба охорони праці підприємства
- •Комісія з питань охорони праці
- •Тема3:основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії.
- •Законодавство в галузі гігієни праці
- •3. Гігієнічна класифікація праці
- •5. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •Тема4:психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці.
- •1. Вплив індивідуальних якостей працівника на безпеку праці
- •2. Мотивація безпеки праці
- •3. Організація безпечної поведінки працівника в процесі праці
- •4. Роль трудового колективу у створенні безпечних умов праці
- •Тема5:забруднення повітря виробничих приміщень. Вентиляція виробничих приміщень. Системи опалення.
- •Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •Нормування шкідливих речовин
- •Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •Призначення та класифікація систем вентиляції
- •Системи опалення
- •Тема6:освітлення виробничих приміщень. Вібрація. Шум. Ультразвук та у інфразвук.
- •Значення освітлення для трудової діяльності
- •Види освітлення
- •Види вібрації, її вплив на організм людини
- •Шум, його характеристики, заходи та засоби захисту від нього
- •Інфразвук там ультразвук, їх вплив на людину
- •Тема7:безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів. Електробезпека.
- •Безпечність виробничого устаткування та виробничих процесів
- •Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
- •Види електричних травм
- •Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Класифікація приміщень за ступенем електробезпеки
- •Класифікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
- •Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •Блискавка і захист від неї
- •Система засобів і заходів безпечної експлуатації електроустаткування
- •Тема8:іонізуюче випромінювання.
- •Визначення та природа іонізуючого випромінювання
- •Основні характеристики радіоактивного випромінювання
- •Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •Норми радіаційної безпеки
- •Захист від радіаційного випромінювання
- •Тема9:електромагнітні випромінювання.
- •1.Загальна характеристика електромагнітних випромінювань.
- •2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
- •5. Електромагнітні випромінювання портативних комп'ютерів
- •6. Безпечні рівні випромінювань
- •Тема10:пожежна безпека.
- •Небезпечні та шкідливі чинники, пов'язані з пожежами
- •Загальнi відомості про процес горіння.
- •Забезпечення протипожежної безпеки об'єкта
- •Протипожежний інструктаж та навчання
- •Вогнегасні речовини
Нормування шкідливих речовин
Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини спричинюють порушення здоров'я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну для кожної речовини величину. Під гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони розуміють таку концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі на протязі 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані здоров'я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь.
За величиною ГДК в повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):
1-й — речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон).
— 2-й — речовини високонебезпечні, ГДК 0,1...1,0 мг/м3 (кислоти сірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги).
— 3-й — речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1...10,0 мг/м3 (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий).
— 4-й — речовини малонебезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м3 (аміак, бензин, ацетон, гас).
Необхідно зазначити, що в списку ГДК, поряд з величиною нормативу, може стояти літера, яка вказує на особливість дії цієї речовини на організм людини:
О — гостронаправленої дії;
А — алергічної дії;
К — канцерогенної дії;
Ф — фіброгенної дії.
Для контролю концентрації шкідливих речовин в повітрі виробничих приміщень та робочих зон використовують наступні методи:
— експрес-метод. який базується на явищі колориметрії (зміні кольору індикаторного порошку в результаті дії відповідної шкідливоїречовини) і дозволяє швидко і з достатньою точністю визначити концентрацію шкідливої речовини безпосередньо у робочій зоні. Для цього методу використовують газоаналізатори (УГ-2, ГХ-4 та інші).
- лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря з робочої зони і проведенні фізико-хімічного аналізу (хроматографічного, фотоколориметричного) в лабораторних умовах. Цей метод дозволяє одержати точні результати, однак вимагає значного часу.
—метод неперервної автоматичної рямггряі дії вмісту в повітрі шкідливих хімічних речовин з використанням газоаналізаторів та газосигналізаторів (фКГ-ЗМ на хлор, „Сирена-2" на аміак, „Фотон" на сірководень).
Запиленість повітря можна визначити ваговим, електричним, фотоелектричним та іншими методами. Найчастіше використовують ваговий метод. Для цього зважують спеціальний фільтр до і після протягування через нього певного об'єму запиленого повітря, а потім вираховують вагу пилу в міліграмах на кубічний метр повітря.
Періодичність контролю стану повітряного середовища визначається класом небезпеки шкідливих речовин, їх кількістю, ступенем небезпеки ураження працюючих. Контроль (вимірювання) може проводитись неперервно, періодично протягом зміни, щоденно, щомісячно. Неперервний контроль із сигналізацією (перевищення ГДК) повинен бути забезпечений, якщо в повітря виробничих приміщень можуть потрапити шкідливі речовини гостронаправленої дії.