Тема 14. Звільнення від кримінальної відповідальності План

1. Поняття, юридична природа та значення звільнення від кримінальної відповідальності.

2. Види звільнення від кримінальної відповідальності та їх класифікація.

3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.

5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.

6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки.

7. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

8. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із амністією та з помилуванням.

Література

1. Баулін ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності. – к.: Атіка, 2004.

2. Житний О.О. звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. – Х., 2004.

3. Келина С. Г. Теоретические вопросы освобождения от уголовной ответственности. – М., 1974.

4. Ткачевский Ю.М. Давность в советском уголовном праве. – М., 1978.

5. Скибицкий В. В. Освобождение от уголовной ответственности и от отбывания наказания. – Киев, 1987.

6. Магомедов А. А. Правовые последствия освобождения от уголовной ответственности. – Саратов, 1994.

7. Закон України “Про застосування амністії в Україні” від 01.10.1996 р.

8. Положення про порядок здійснення помилування. Затверджене Указом Президента України № 588/2000 від 12 квітня 2000 р.

Загальні рекомендації по вивченню теми

Приступаючи до опрацювання даної теми необхідно передусім з’ясувати, в яких саме випадках, передбачених в законі, кримінально-правові відносини між державою та особою, що вчинила злочин можуть завершуватися не реалізацією кримінальної відповідальності, а навпаки, позбавленням, звільненням такої особи від кримінальної відповідальності. Вивчивши відповідні розділи підручника й рекомендовану літературу, прослухавши лекції, слід засвоїти поняття й кримінально-правове значення звільнення від кримінальної відповідальності, порядок його здійснення, причини, з яких вітчизняний законодавець помістив у КК даний інститут. Слід звернути увагу на юридичну природу цього правового феномену.

Далі рекомендується установити критерії, за якими можна провести класифікацію передбачених в КК видів звільнення від кримінальної відповідальності (так, наприклад, в залежності від того, правом чи обов’язком уповноваженого органу є застосування того чи іншого виду цього звільнення, воно може бути імперативним (обов’язковим) та диспозитивним (необов’язковим, факультативним), в залежності від місця розташування у КК: загальним та спеціальним, в залежності від остаточності, безповоротності звільнення від кримінальної відповідальності: умовним та безумовним тощо). Тут потрібно також визначити, які види звільнення від кримінальної відповідальності законодавець пов’язує з тяжкістю й видом вчиненого злочину, а які – ні.

Слід обов’язково звернути увагу, що в рамках теми “Звільнення від кримінальної відповідальності” вивчається один із правових наслідків скоєння злочину. Цей наслідок може наступити лише щодо осіб, в діях яких наявний склад злочину, а не щодо випадків, коли кримінальна відповідальність виключається. Тому потрібно з’ясувати, чим відрізняється звільнення від кримінальної відповідальності від обставин, що виключають злочинність діяння, від добровільної відмови при незакінченому злочині, від наслідків скоєння малозначного діяння. Також необхідно з’ясувати відмінності між звільненням від кримінальної відповідальності і звільненням від покарання та його відбування.

На наступному етапі вивчення теми необхідно провести детальне дослідження кожного окремого виду звільнення від кримінальної відповідальності, звертаючи увагу на підстави, умови, особливості та порядок застосування кожного з них. При цьому слід визначати, яке місце в класифікації звільнення від кримінальної відповідальності посідає той чи інший вид звільнення (є він обов’язковим чи факультативним, умовним чи безумовним і т.ін.). Спочатку доцільно сконцентрувати увагу передусім на тих видах цього звільнення, які передбачено в статтях розділу ХІ Загальної частини КК (ст.ст. 45-49).

Вивчаючи звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК) потрібно розглянути зміст ознак дійового каяття: об’єктивних (активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування збитків, усунення шкоди) та суб’єктивних (щире розкаяння), визначити зміст таких умов цього виду звільнення від кримінальної відповідальності, як “вчинення злочину вперше”, “невелика тяжкість злочину”. Слід з’ясувати, сукупність всіх ознак дійового каяття є необхідною для застосування ст. 45 КК, чи достатньо лише декількох із них.

При засвоєнні особливостей звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК) слід особливу увагу приділити змісту передбаченого в цій статті примирення між особою, що вчинила злочин, та потерпілим від цього злочину. Необхідно порівняти цей вид звільнення від кримінальної відповідальності з передбаченим статтею 45 КК й зрозуміти відмінності між ними.

При вивченні звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки необхідно звернути особливу увагу на умовний характер цього виду звільнення, розглянути, у зв'язку із чим воно може бути скасоване. Звернувшись до положень КПК, слід з’ясувати форму й зміст клопотання про передачу на поруки, визначити суб’єктів поручительства, його умови та строки.

Розглядаючи звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки необхідно зрозуміти, що в законі мається на увазі під зміною обстановки, можливі причини та види такої зміни. Належну увагу слід приділити сутності вказаних в законі наслідків зміни обстановки: втрати діянням характеру суспільно небезпечного або втрати особою суспільної небезпечності.

Вивчаючи звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, необхідно передусім з’ясувати природу давності як підстави звільнення від кримінальної відповідальності, запам’ятати розміри вказаних в законі строків давності, правила їх обчислення (при цьому неодмінно звернути увагу на початковий та кінцевий моменти давності). Слід засвоїти причини та сутність зупинення й переривання перебігу строків давності, а також обов’язкове й факультативне незастосування давності.

При розгляді звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з амністією або помилуванням, потрібно, окрім відповідних норм кримінального законодавства, звернутися також до Конституції України (ст. 92, п. 27 ст. 106), Закону України “ Про застосування амністії в Україні” та Положення про порядок здійснення помилування, з’ясувати специфіку, суб’єктів, процедуру застосування цих видів звільнення від кримінальної відповідальності. Слід встановити види амністії, а також обмеження, що існують щодо її застосування.

Контрольні питання

1. Поняття звільнення від кримінальної відповідальності.

2. Кримінально-правове значення має звільнення від кримінальної відповідальності.

3. Орган, що здійснює звільнення від кримінальної відповідальності?

4. Види звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України, їх класифікація.

5. Види звільнення від кримінальної відповідальності, що є безумовними.

6. Об’єктивні й суб’єктивні ознаки дійового каяття.

7. Ознаки злочинів, при вчиненні яких можливе застосування звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим?

8. Наслідки скоєння особою, переданою на поруки, нового злочину.

9. Визначення зміни обстановки.

10. Розміри строків давності та їх обчислення.

11. Переривання та припинення строків давності.

12. Поняття та ознаки амністії. Її види.

13. Відмінність між амністією і помилуванням.