Тема 9. Суб’єктивна сторона злочину.

План

1. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. Її значення.

2. Вина як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони складу злочину. Її форми та види. Випадок (казус).

3. Мотив та мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. Їх значення для кваліфікації та притягнення особи до кримінальної відповідальності.

4. Помилка в кримінальному праві, її значення для кваліфікації.

Література

1. Рарог А.И. Вина в советском уголовном праве. Саратов. 1987.

2. Утевский Б.С. Вина в советском уголовном праве. М. 1980.

3. Волков Б.С. Проблема воли и уголовная ответственность. Казань. 1965.

4. Злобин Г.А., Никифоров Б.С. Умысел и его формы. М. 1972.

5. Тарарухин С.А. Преступное поведение. Социальные и психологические черты. М. 1974.

6. Филоновский И.Г. Социально-психологическое отношение субъекта к преступлению. Л. 1970.

7. Макиашвили В.Г. Уголовная ответственность за неосторожность. М. 1987.

8. Угрехелидзе М.Г. Проблема неосторожной вины в уголовном праве. Тбилиси. 1976.

9. Волков Б.С. Мотивы преступлений. (Уголовно-правовое и социально-психологическое исследование). Казань. 1982.

10. Волков Б.С. Мотив и квалификация преступлений. Казань. 1968.

11. Лунеев В.В. Мотивация преступного поведения. М. 1991.

12. Якушин В.А. Ошибка и ее уголовно- правовое значение. –Казань: Из-во Казанского ун-та, 1988.- 128 с.

13. Кириченко В.Ф. Значение ошибки по советскому уголовному праву. Из-во Академии наук СССР, М., 1952.- 96 с.

14. Вапсва Ю.А.Класифікація помилок у кримінальному праві: проблеми та значення // Вісник Університету внутрішніх справ.-1999.-Вип.5.- С. 179-182.

15. Вапсва Ю.А. Непридатний замах: за і проти // Вісник Університету внутрішніх справ.-1999.-Вип.9.- С. 190-193.

16. Вапсва Ю.А. Особливості кваліфікації злочинів при наявності помилки // Вісник Університету внутрішніх справ.-2000.-Вип.10.- С. 50-55.

17. Вапсва Ю.А., Блынская С.Г. Законодательная регламентация ошибки в УК зарубежных стран // Право і безпека. 2003. №2’2. – С.70-73.

18. Вапсва Ю.А. Ошибка в квалифицирующих признаках состава преступления // Право і безпека. 2003. №2’4. – С.97-99.

19. Вапсва Ю.А. механизм формирования ошибки в сознании лица, совершающего преступление // Право і безпека. 2002. № 4. – С.184-188.

Загальні рекомендації по вивченню теми

Суб’єктивна сторона є обов’язковою ознакою складу злочину разом з об’єктом, об’єктивною стороною та суб’єктом. Її характеризують наступні ознаки: вина як обов’язкова та мотив і мета як факультативні.

На початку вивчення теми слід звернути увагу на те, що деякі вчені ототожнюють суб’єктивну сторону з виною. Треба визначитись з прийнятністю існуючих в теорії позицій.

Особливе місце серед проблем, які слід розглянути, займає проблема суб’єктивного ставлення в вину, яку слід проаналізувати. Також рекомендується дати порівняльну характеристику суб’єктивного та об’єктивного ставлення в вину.

При вивченні другого питання основну увагу слід приділити вивченню форм та видів вини. Поняття вини дається в ст.23 КК. Діючий КК в ст.24 КК закріплює поняття прямого та непрямого умислів, в ст.25 КК - злочинної недбалості та самовпевненості відносно матеріального складу злочину. Слід постаратися дати визначення видів вини, спираючись на ознаки формального складу злочину.

Крім цього обов’язково необхідно засвоїти різницю між прямим та непрямим умислом, між непрямим умислом та злочинною самовпевненістю, між злочинною недбалістю та випадком (казусом). Головними критеріями відмежування при цьому слід брати інтелектуальний та вольовий моменти вини. Не слід забувати про виділення в теорії кримінального права спеціальних видів умислу та їх значення для кримінальної відповідальності.

Слід звернути увагу на те, що можлива ситуація, коли начебто і скоєно діяння, що потягло шкідливі наслідки, але вести мову про злочин неможливо, оскільки є наявним казус (невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків). Далі рекомендується розглянути види казусу, відмінність казусу від злочинної недбалості та визначити значення казусу для притягнення до кримінальної відповідальності. Загальне правило говорить: при казусі відсутня суб’єктивна сторона злочину.

Засвоюючи третє питання слід виходити з того, що мотив та мета злочину не тотожні поняття, але вони тісно пов’язані між собою. Необхідно розібратися з видами мотивів та цілей. Особливо слід визначитись з значенням цих двох ознак для притягнення особи до кримінальної відповідальності: в яких випадках вони не беруться до уваги та коли вони впливають на кваліфікацію та призначення покарання. В теорії часто говорять в цьому випадку про трояке значення мотиву та мети злочину.

Наприкінці слід зупинитися на вивченні питання про вплив помилки на притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому мається на увазі помилка в уяві особи в момент вчинення нею злочину, що викривлює сприйняття суб’єктом адекватно існуючої ситуації. Слід засвоїти види та підвиди помилок. При вивченні питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності при наявності юридичної помилки слід пам’ятати про те, що на перший план виходить об’єктивна сторона, тобто до уваги беруться приписи закону, а при фактичній помилці – суб’єктивна, тобто до уваги береться спрямованість умислу, яка і визначає кваліфікацію.

Контрольні питання

1. Поняття, ознаки та значення суб’єктивної сторони складу злочину.

2. Поняття, форми та види вини в кримінальному праві України.

3. Прямий умисел: поняття, інтелектуальний та вольовий моменти.

4. Непрямий умисел: поняття, інтелектуальний та вольовий моменти.

5. Відмінність прямого умислу від непрямого.

6. Спеціальні види умислу.

7. Поняття необережності та її види.

8. Злочинна самовпевненість: поняття, інтелектуальний та вольовий моменти. Відмінність від непрямого умислу.

9. Злочинна недбалість: поняття, інтелектуальний та вольовий моменти.

10. Поняття та значення казусу (випадку). Відмінність казусу від злочинної недбалості.

11. Мотив та мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. види та значення.

12. Помилка в кримінальному праві: класифікація, види та значення.

13. Юридична помилка, її види та вплив на притягнення особи до кримінальної відповідальності.

14. Фактична помилка, її види та вплив на притягнення особи до кримінальної відповідальності.