71. Національна і територіальна автономії: порівняльний аналіз (навести приклади).

Територіальна автономія – означає певну ступінь самостійності всіх чи більшості територіальних частин держави незалежно від складу населення. Її суть полягає у внутрішньому самоуправлінні певного регіону (території), які відрізняються соціокультурними, побутовими, історичними, лінгвістичними, рідше – національними особливостями. Напр.. Сицилія і Сардинія в Італії...

Автономні регіони володіють самостійною у вирішенні питань освіти, соціальної сфери, місцевого господарства, але меншою самостійністю ніж політич. автономії.

Представницькі органи державної влади в автономії мають обмежені повноваження, акти, які вони приймають повинні відповідати загальнонаціональним законодавству. Виконавчі органи влади контролюються центральним урядом.

Національна автономія – надання особл.додаткових п-в нац.меншинам, які проживають дисперсно, для роз-ку і збереж.мови, нац.к-ри, традицій.Напр.. вірмени, курди, турки активно використовують ці форми автономій.

72. Політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз (навести приклади).

Політична автономія має деякі ознаки державності:

- має право законодавства з місцевих питань;

- іноді їй належить право вирішення деяких загальнодержавних питань;

- більш самостійно може мати власне громадянство

- створюється місцевий парламент, іноді двопалатний : Великобританія, Франція(Корсика), Фінляндія, Данія(Гренландія).

Адміністративна автономія являє собою територіальну одиницю держави, органи наділяються ширшими правами у галузі управління в порівнянні з органами в звичайних адміністративно-територіальних одиницях.

- немає права видавати свої місцеві закони, хоча її представницькі органи приймають нормативні акти в межах своїх повноважень.

Наприклад Китай Представницькі органи автономних утворень можуть приймати акти про автономію, можуть змінювати або скасовувати акти вищестоящих органів держави. Можуть брати участь у зовнішньоекономічних відносинах відповідно до ЗУ.

Адміністративна автономія існує в Нікарагуа, Молдові ,Індії.

73. Поняття та особливості регіоналістичних держав (навести приклади)

74.Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій (навести 5 прикладів).

Федерація – це форма держ.устрою, яка являє собою складну (союзну) д-ву, що складається з держ.утворень, які володіють певною політ.самостійністю.

Ознаки:

— єдина територія складається з територій адміністративно-територіальних одиниць — суб'єктів, які мають назву провінцій (Канада), штатів (США), земель (Австрія), еміратів (ОАЕ), кантонів (Швейцарія) тощо, свій територіальний устрій у межах єдиного загальнодержавного кордону;

— наявність трьох рівнів повноважень органів влади і їх відповідної компетенції:

— існування загальнофедеративних органів державної влади, рішення яких є обов'язковими для суб'єктів федерації, відповідно до конституційно закріпленого обсягу владних повноважень;

— законодавчі, судові, виконавчі органи влади суб'єктів федерації мають власну спеціальну компетенцію, яка не збігається з компетенцією центральних (федеральних) органів;

— державні утворення об'єднані у федерацію на підставі союзного договору, зберігають при цьому право на самовизначення і вихід з федерації;

— наявність загальної конституції федерації та конституцій суб'єктів, наділення суб'єктів федерації правом видавати нормативно-правові акти, зміст яких повинен відповідати законодавству федерації, а дія поширюватися виключно на їх територію;

— наявність загальнофедеративного двопалатного парламенту (США, Аргентина), у якому в одній з палат (верхній) представлені суб'єкти федерації і парламенту суб'єктів федерації, федерального уряду та відповідних органів управління суб'єктів федерації, а інша (нижня) — є органом загальнофедеративного представництва, формується шляхом виборів по територіальних виборчих округах;

— наявність подвійного громадянства (якщо інше не передбачено конституцією): кожний громадянин вважається громадянином федерації і одночасно громадянином суб'єкта федерації;

— наявність загальнофедеративної податкової та фінансової систем;

— суб'єкти федерації не володіють повним суверенітетом і не можуть бути суб'єктами міжнародного права, хоча у випадках договірних міжнародних відносин у економічній, культурній сфері федерація може виступати як у цілому так і кожен із суб'єктів самостійно;

— загальні збройні сили;

— суб'єкти федерації можуть мати зовнішні ознаки суверенітету: гімн, герб, прапор.