66. Конституційно-правові ознаки парламентської республіки (навести 5 прикладів).

Парламентську республіку визначають як таку форму правління, при якій на чолі держави знаходиться виборна посадова особа, але уряд формується і діє лише при тій умові, що він користується довірою (підтримкою) нижньої палати парламенту (або навіть обох палат) (Німеччина, Італія, Португалія). Ознаки:

• Проголошення принципу політичного верховенства парламенту;

• Наявність посади прем’єр-міністра та уряду як самостійного колегіального органу, наділеного широкими владними повноваженнями;

• Відсутність у глави держави значущої влади, як правило виконує представницькі функції та наділений формальними повноваженнями.

• Діє інститут контрасигнатури;

• Принцип політичної відповідальності уряду перед парламентом.

• Парламент формує уряд і сам обирає президента, або ж це відбувається за його активної участі.

67.Конституційно-правові ознаки змішаної республіки (навести 5 прикладів)

Змішана республіка поєднує в собі ознаки і президентської, і парламентської республік. Вона може бути або президентсько-парламентською, або парламентсько-президентською. Приклади: Франція, РФ, Польща. Ознаки:

• Президент обирається на загальних виборах;

• Президент має повноваження у сфері виконавчої влади але не завжди буде її очолювати;

• Президент має право дострокового розпуску парламенту.

• Уряд як правило несе відповідальність і перед парламентом, і перед президентом.

68. Суперпрезидентська та монократична республіки

Серед президентських республік виділяють підвиди:

• суперпрезидентська;

• монократична.

Суперпрезидентська має такі розпізнавальні риси:

1. президент наділяється численними повноваженнями при досить слабкому контролі з боку законодавчої та судової влад;

2. президент нерідко отримує свої повноваження нелегітимним шляхом, або як ватажок перевороту, або як голова хунти (мало місце в Чилі);

3. президентські повноваження реалізуються в умовах перманентного надзвичайного стану, при якому скасовуються або обмежуються конституційні гарантії прав і свобод людини та громадянина.

4. Президент може видавати декрети, що мають силу закону.

Така форма правління існує при авторитарному тоталітарному режимі. Зараз фактично не збереглась, раніше була досить поширеною в Латинській Америці.

Монократична - характерна для "молодих" держав країн Тропічної Африки. У державах із такою формою правління (Демократична Республіка Конго, Малаві та ін.) влада президента значно посилена в результаті того, що останній є лідером правлячої (інколи – єдиної) партії. Посада президента в конституційному порядку закріплюється за певною особою. Глава держави має право розпуску парламенту.

69. Нетипові форми правління (навести 3 приклади).

Нетипові монархічні форми правління:

1. держави- члени Британської співдружності, де формально главою держави є британська королева, але фактично керує генерал-губернатор (Австралія, Канада, Нова Зеландія);

2. виборна монархія (Малайзія, ОАЕ). Малайзія складається з 13 штатів, 9 з яких є монархіями, 4 – республіками. Главою держави є монарх, що обирається Радою монархів. ОАЕ складається з 7 еміратів, Рада емірів обирає голову Ради емірів.

3. теократична монархія (держава-місто Ватикан) – главою держави є верховний понтифік.

князівство Андорра, де є подвійний протекторат

70. Унітарна держава, її різновиди (навести 5 прикладів).

Унітарна держава – це єдина, цілісна, злита держава, складові частини якої не володіють будь-якою політичною самостійністю. Ознаки:

1) наявність тільки однієї конституції;

2) існування єдиної системи вищих органів державної влади;

3) єдина система права;

4) єдине громадянство;

5) єдина судова система;

6) складові частини найчастіше мають статус адміністративно-територіальних одиниць.

За ступенем централізації розрізняють:

1) централізовані (Данія, Норвегія, Казахстан); 2) децентралізовані (Великобрит.) і 3) відносно децентралізовані д-ви (Португалія., Іспанія, Італія).

Залежно від наявності автономних утворень унітарні держави поділяють на:

• складні;

• прості.