
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Кафедра “Інформаційно – вимірювальної техніки”
- •Вступ……………………………………………………….. 5
- •Дослідженя характеристик пасивних елементів засобів вимірювань
- •1.1 Основні теоретичні положення
- •1.2 Опис лабораторної установки
- •1.3 Порядок виконання роботи
- •1.4 Оформлення та захист звіту
- •1.5 Контрольні запитання
- •Дослідженя характеристик трансформаторів засобів вимірювань
- •2.1 Основні теоретичні положення
- •2.2 Опис лабораторної установки
- •2.3 Порядок виконання роботи
- •2.4 Оформлення та захист звіту
- •2.5 Контрольні запитання
- •Дослідженя роботи випростовувачів з ємнісними фільтрами
- •3.1 Основні теоретичні положення
- •3.2 Опис лабораторної установки
- •3.3 Порядок виконання роботи
- •3.4 Оформлення та захист звіту
- •3.5 Контрольні запитання
- •Дослідженя роботи параметричних стабілізаторів постійної напруги
- •4.1 Основні теоретичні положення
- •4.2 Опис лабораторної установки
- •4.3 Порядок виконання роботи
- •4.4 Оформлення та захист звіту
- •4.5 Контрольні запитання
- •Дослідженя роботи компенсаційних стабілізаторів постійної напруги
- •5.1 Основні теоретичні положення
- •5.2 Опис лабораторної установки
- •5.3 Порядок виконання роботи
- •5.4 Оформлення та захист звіту
- •5.5 Контрольні запитання
- •Дослідженя роботи транзисторних перетворювачів постійної напруги
- •6.1 Основні теоретичні положення
- •6.2 Опис лабораторної установки
- •6.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Оформлення та захист звіту
- •6.5 Контрольні запитання
- •Дослідженя роботи підсилювальних схем на операційних підсилювачах
- •7.1 Основні теоретичні положення
- •7.2 Опис лабораторної установки
- •7.3 Порядок виконання роботи
- •7.4 Оформлення та захист звіту
- •7.5 Контрольні запитання
- •Дослідження параметрів схем на операційних підсилювачах з однополярним живленням
- •8.1 Опис лабораторної установки
- •8.2 Порядок виконання роботи
- •8.3 Оформлення та захист звіту
- •8.4 Контрольні запитання
- •Дослідження підсилювачів потужності на транзисторах та операційних підсилювачах
- •9.1 Основні теоретичні положення
- •9.2 Опис лабораторної установки
- •9.3 Порядок виконання роботи
- •9.4 Оформлення та захист звіту
- •9.5 Контрольні запитання
- •Дослідження пасивних r-c та l-c фільтруючих ланок
- •10.1 Основні теоретичні положення
- •10.2 Опис лабораторної установки
- •10.3 Порядок виконання роботи
- •10.4 Оформлення та захист звіту
- •10.5 Контрольні запитання
- •Дослідження активних фільтрів
- •11.1 Основні теоретичні положення
- •11.2 Опис лабораторної установки
- •11.3 Порядок виконання роботи
- •11.4 Оформлення та захист звіту
- •11.5 Контрольні запитання
- •Дослідження генераторів на логічних мікросхемах
- •11.1 Основні теоретичні положення
- •Технічні засоби для проведення вимірювань
- •Перелік рекомендованих джерел
9.5 Контрольні запитання
Лабораторна робота № 10
Дослідження пасивних r-c та l-c фільтруючих ланок
Мета заняття: ознайомитись з практичними схемами пасивних фільтрів різних порядків з R-C та L-C ланками, вивчити їх принципи дії та способи зміни характеристик
Завдання:
1) вивчити практичні схеми пасивних фільтрів різних порядків з R-C та L-C ланками;
2) освоїти способи під’єднання різноманітного навантаження до виходу фільтрів;
3) дослідити роботу пасивних фільтрів з різними видами сигналів;
4) вивчити способи зміни характеристик пасивних фільтрів.
Тривалість роботи: 4 год.
10.1 Основні теоретичні положення
Електричними фільтрами прийнято вважати чотириполюсники, які вмикаються між джерелом живлення змінної напруги і навантаженням. Їхнім призначенням є можливість без затухання пропускати до навантаження струми одних частот і затримувати, або пропускати, але з великим затуханням струми інших частот.
Діапазон частот, що пропускаються фільтром без затухання називається смугою прозорості, а діапазон частот, що пропускаються з затуханням – смугою затухання.
Електричні фільтри з високими крутизнами спаду і наростання виконуються з котушок індуктивності і конденсаторів. У випадку високого опору навантаження, або невисоких значень якісних характеристик використовуються пасивні RC-фільтри.
Як правило, фільтри будуються за симетричною Т, або П – подібнми схемами (рис. 10.1). Оскільки при ВЧ індуктивні опори котушок індуктивності є набагато більшими за їх активні опори, будемо вважати, що активні опори котушок і активні провідності конденсаторів рівні нулю, тобто, що фільтри складаються з ідеальних реактивних елементів з опорами Z.
Опори
1,
в схемі на рисунку 10.1, а та
в схемі на рисунку 10.1, б прийнято називати
поздовжніми, а
в схемі на рисунку 10.1, а та
в схемі на рисунку 10.1, б – поперечними.
Фільтри,
в яких добуток поздовжнього опору на
відповідний поперечний опір є постійним
для даного фільтру числом (числом
),
що не залежить від частоти, називаються
-фільтрами.
б
а – Т-подібний, б – П-подібний
Рисунок 10.1 - Структурні схеми пасивних фільтрів.
Фільтри,
в яких добуток залежить від частоти,
називаються
-фільтрами.
Опір
навантаження, який вмикається на виході
фільтра повинен бути узгоджений з
характеристиками опору фільтра. В
-фільтрах
цей опір суттєво змінюється у залежності
від частоти
,
що знаходиться у смузі прозорості. Це
викликає необхідність зміни опору
навантаження в функції від частоти.
В -фільтрах при певних значеннях коефіцієнта опір навантаження моло змінюється від частоти (в межах смуги прозорості), а тому навантаження може бути одним і тим самим по величині для різних значень .
Якість фільтра тим вища, чим різкіше зростає затухання у смузі затухання [1].
Для розрахунку параметрів фільтра необхідно знайти опори його ланок за коефіцієнтами чотириполюсника А, В, С, D [1].
Для Т-подібного фільтра вхідну напругу та струм виразимо через вихідні напругу та струм:
(10.1)
(10.2)
Тоді:
(10.3)
(10.4)
(10.5)
(10.6)
Аналогічні викладки для П-подібної схеми матимуть вигляд:
(10.7)
(10.8)
(10.9)
(10.10)
Відомо,
що коли навантаження
узгоджене з характеристичним опором
чотириполюсника, то вихідна напруга
і струм на навантаженні
пов’язані з напругою
і струмом
на вході чотириполюсника наступними
співвідношеннями:
(10.11)
(10.12)
де
Тоді
(10.13)
(10.14)
Множник
визначає,
в скільки раз модуль напруги (струму)
на виході фільтра менший за модуль
напруги (струму) на вході фільтра.
Якщо
а=0,
то
=
=1
і фільтр пропускає коливання без
затухання. Таким чином, в смузі прозорості
а=0.
У
смузі затухання a>0.
Множник
,
по модулю рівний нулю, свідчить про те,
що напруга
і струм
відстають відповідно від
і
на кут b.
Фільтруючі властивості чотириполюсника розглянемо шляхом порівняння виразу для коефіцієнта А чотириполюсника з рівним йому виразом гіперболічного конуса від аргументу a=jb:
(10.15)
Гіперболічний конус від суми двох аргументів (з врахуванням того, що ch jb=cos b і jb=j sin b) можна представити наступним чином:
(10.16)
Для будь-яких фільтрів, зібраних за Т-схемою і П-схемою відношення опорів Z між собою завжди є дійсним числом – бо відношення двох уявних чисел завжди є дійсним числом.
Відповідно
завжди буде дійсним коефіцієнт А.
Звідси дійсним повинен бути і вираз
рівний йому
:
(10.17)
Вираз (10.17) дійсний, якщо
(10.18)
При цьому
(10.19)
Рівняння (10.18) і (10.19) використовують для визначення границь смуги прозорості і характеру зміни кута b в зоні прозорості, а також характеру зміни коефіцієнта затухання а в смузі затухання.
Рівність (10.17) для смуги прозорості (а=0) задовільняється, оскільки sha=sh 0=0. В силу того що ch 0=1, рівняння (10.19) для смуги прозорості переходить в наступне:
(10.20)
Круговий
конус (cos
b) може
змінюватися в межах від +1 до -1. Тому
крайні значення коефіцієнта А
(що є функцією частоти
)в
смузі прозорості рівні ±1. Смуга прозорості
в загальному випадку лежить в діапазоні
частот від
до
.
Значення
і
для фільтрів НЧ і ВЧ визначається шляхом
розв’язання наступного рівняння:
(10.21)
Для
смугових та загороджуючих фільтрів
і
знаходять як корені рівняння
Для них рівняння
дає можливість визначити так звану
резонансну частоту
,
що знаходиться в інте6рвалі між
і
.
Частоту, що є граничною між смугою прозорості і смугою затухання, називають частотою зрізу.
Характер зміни кута b у функції від для смуги прозорості визначається у відповідності з рівнянням (10.20) наступним чином:
(10.22)
Визначаємо а і b для смуги затухання. В смузі затухання a>0. Рівняння (10.18) задовільняється при умові:
(10.23)
тобто при
b=0 (10.24)
і (або)
b=±π. (10.25)
Згідно з рівнянням (1.19), при b=0:
(10.26)
а при b=±π
(10.27)
Рівняння
(10.26) і (10.27) дозволяють за значенням А
як функції
знайти cha
в смузі затухання, а за cha
знайти а
і, таким чином, побудувати криву
.
З рівнянь (10.24), (10.25) виходить, що в смузі
затухання напруга
на виході фільтра знаходиться або в
фазі (при b=0),
або в протифазі (при b=±π)
з напругою
на вході фільтра.
При цьому необхідно відмітити, що:
Зі
зміною частоти
змінюються коефіцієнти В
і С
чотириполюсника, тому змінюється і
характеристичний опір
Для того, щоб фільтр працював на узгоджене
навантаження, при зміні частоти потрібно
змінювати і опір навантаження.
У смузі прозорості характеристичний опір фільтра завжди активний, а в смузі затухання – чисто реактивний (індуктивний або ємнісний).
Розглянемо, як класифікуються фільтри по відношенню до опрацьовуваної смуги частот.
Фільтрами
низької частоти (ФНЧ) називають фільтри,
що пропускають на навантаження лише
низькі частоти: від
до
.
Смуга їх затухання знаходиться на
інтервалі від
до ∞.
Схеми двох ФНЧ наведені на рис. 10.2, а, б. Характер зміни коефіцієнта затухання а і коефіцієнта фази b якісно зображають криві на рис. 10.2, в.
Під фільтрами високої частоти (ФВЧ) розуміють фільтри (на L-C ланках), що пропускають на навантаження лише високі частоти: від до ∞. Смуга їх затухання знаходиться на інтервалі від 0 до .
Схеми двох ФВЧ наведені на рис. 10.3, а, б. Характер зміни коефіцієнта затухання а і коефіцієнта фази b якісно зображають криві на рис. 10.3, в.
б
в
а – П - подібний ФНЧ;
б – Т - подібний ФНЧ;
в – характер зміни коефіцієнта затухання а і коефіцієнта фази b.
Рисунок 10.2 – Схеми ФНЧ на основі L-C ланок.
Розглянемо
зміну величини характеристичного опору
у смузі прозорості для Т-фільтра НЧ
(рис. 10.2, а) і для Т-фільтра ВЧ (рис. 10.3,
а), а також для П-фільтрів. З цією метою
у вираз
підставимо значення В
і С
у відповідності з формулами (10.3) –
(10.10) і проаналізуємо отримані вирази.
Для Т-фільтра НЧ (рис. 1.2, а):
(10.28)
При
Зі збільшенням частоти
зменшується, спочатку мало відрізняючись
від значення
.
При досягненні значення
Для П-фільтра НЧ (рис. 10.2, б):
(10.29)
Для Т-фільтра ВЧ (рис. 10.3, а):
(10.30)
В цьому випадку характер зміни відрізняється від характеру зміни для Т-фільтра НЧ, а саме:
при
Зі збільшенням
опір
збільшується і при
Для П-фільтра ВЧ (рис. 10.3, б):
(10.31)
Якщо
фільтр призначений для роботи на
частотах, що знаходяться в середині
смуги прозорості даного фільтра і
відносно далеко відстаючих від значення
,
при якому
,
то опір навантаження
на виході фільтрів НЧ вибирають рівним
,
який відповідає
Для Т-фільтра НЧ (рис. 10.2, а)
а
б
в
а – П-подібний ФВЧ;
б –Т- подібний ФВЧ;
в – характер зміни коефіцієнта затухання а і коефіцієнта фази b.
Рисунок 10.3 – Схеми ФВЧ на основі L-C ланок.
Для фільтрів ВЧ звичайно навантаження узгоджують із значенням при . Для Т-фільтра ВЧ (рис. 10.3, а) У смузі (смугах) затухання виявляється чисто реактивним для всіх типів k-фільтрів.
Для того щоб виявити, індуктивний чи ємнісний характер має в смузі затухання, необхідно визначити характер вхідного опору цього фільтра для граничного режиму, а саме: для фільтрів НЧ (рис. 10.2, а, б) при дуже високій частоті, а для фільтрів ВЧ (рис. 10.3, а, б) при дуже низькій частоті (теоретично при ), вважаючи виходи схем закороченими. Аналогічний результат буде отриманий, якщо вважати їх розімкненими. В результаті визначимо, що в зоні затухання має індуктивний характер для Т-фільтра НЧ (рис. 10.2, а) і П-фільтра ВЧ (рис. 10.3, б) і ємнісний характер для П-фільтра НЧ (рис. 10.2, б) і Т-фільтра ВЧ (рис. 10.3, а).
Смугові
фільтри - це фільтри, що пропускають на
навантаження лише вузьку смугу частот
від
до
.
Зліва від
і справа від
знаходяться смуги затухання. Схема
простого смугового k-фільтра зображена
на рис. 10.4, а. Параметри схеми повинні
задовольняти умову
Характер зміни а і b для смугового фільтра зображають криві на рис. 10.4, б.
Формули
для визначення параметрів смугового
фільтра (рис. 10.4, а) за заданими частотами
і
і
опором навантаження
при резонансній частоті
:
(10.32)
(10.33)
(10.34)
(10.35)
(10.36)
Під загороджувальними фільтрами (рис. 10.5, а) розуміють фільтри, в яких смуга прозорості наче розрізана на дві частини смуги затухання (рис. 10.5, б). Зліва від і справа від знаходяться дві частини смуги прозорості.
У
схемі простого загороджуючого фільтра
на рис. 10.5, а
Позначимо
і
і запишемо формули для визначення
,
і
фільтрів, що на рисунку 10.4, а і 10.5, а.
Для рисунка 10.4, а:
(10.37)
(10.38)
Для рисунка 10.5, а:
(10.39)
(10.40)
а
б
а – Т-подібний смуговий фільтр;
б - характер зміни коефіцієнта затухання а і коефіцієнта фази b
Рисунок 10.4 – Схема смугового фільтра на основі L-C ланок.
Для
фільтра (рисунок 10.4, а) в області частот
від 0 до
має ємнісний характер, а в області частот
від
до
має індуктивний характер, а в області
від
до
- ємнісний.
Характер зміни зображено кривими на рисунках 10.4, в і 10.5, в.
а
б
а – Т-подібний загороджувальний фільтр;
б - характер зміни коефіцієнта затухання а і коефіцієнта фази b
Рисунок 10.5 – Схема загороджувального фільтра на основі L-C ланок.
Якщо крутизна зміни коефіцієнта затухання якогось із описаних вище пасивних L-C фільтрів є недостатньою, то її можна підвищити, з’єднавши послідовно дві чи більше фільтруючих ланок. Однак, при цьому слід враховувати значне послаблення вхідного сигналу кожною з ланок пасивного фільтра.