3.3. Роль банків у фін. Посередництві.

Ключова роль у реалізації фін. посередництва належить банкам. Банки є осн. видом фін. посередників, що забезп. реалізацію найбільшого переліку фін. операцій, тоді як інші посередники спеціалізуються на окремих їх видах. Ключова роль банк. установ у фін. посередництві обумовлена історично пріоритетною роллю банків у здійсненні фін. операцій, значними обсягами нагромаджених банк. с-мою активів, здатністю цих установ впливати на пропозицію грош. ринку, д-стю банків практично в усіх сегментах фін. ринку. Частка банк. активів у ВВП більшості країн у порівнянні з небанк. фін. посередниками є найбільшою.

Ключова роль банків у фін. посередництві є характерною і для Укр. Банкам як фін. посередникам притаманні 2 осн. ф-ції: трансформаційна і емісійна. Трансформаційна ф-ція банків полягає у перетворенні грош. потоків з одними якісними хар-ками на грош. потоки з іншими якісними хар-ками. Трансформація грош. потоків може бути забезпечена шляхом їх регіональної трансформації, трансформації сум, строків, валютної трансформації та трансформації ризиків. Регіональною трансформацією досягається збалансування пропорцій та потоку на додаткові фін. ресурси за регіонами, тобто банками здійсн. залучення коштів у регіонах з надлишковими обсягами заощаджень, і розміщ. їх у регіонах, де вільних коштів бракує. Трансформація сум забезп. узгодження грош. потоків за сумами, шляхом надання банками великих кредитів за рах. залучення на депозитні рахунки невеликих вкладень багатьох заощаджувачів. Трансформація грош. потоків за строками досягається за рах. узгодження обсягів довгостр. вимог та короткостр. зобов’язань банків шляхом надання ними довгостр. кредитів за рах. короткостр. депозитів або навпаки. Валютна трансформація забезп. конверсію (угоди щодо купівлі-продажу ) грош. потоків, що виражені в одній грош. одиниці, в грош. потоки – в іншій грош. одиниці. З метою реалізації валютної трансформації банки залучають грош. кошти в одній валюті, а розміщ. в іншій. Трансформація ризиків клієнтів банк. установ досягається банками за рахунок застос. внутр. і зовн. механізмів обмеження ризиків, серед яких розподіл ризиків, хеджування, диверсифікація, страхування тощо. Реалізація банками трансформаційної функції сприяє прискоренню обороту капіталу в процесі відтворення, збільшенню обсягів та підвищенню ефективності сусп. виробництва.

Емісійна ф-ція банків полягає в емісії ними та спрямуванні в грош. оборот додатк. платіжних засобів. Емісійна ф-ція виконується як центр. банками, що здійсн. емісію грош. засобів, так і комерц. банками , що емітують депозитні гроші через механізм грошово-кредитного мультиплікатора. Якщо окремі види трансформацій грош. потоків можуть бути забезпечені небанк. фін. установами, то емісійна ф-ція є притаманною виключно банками.

Реалізація ф-цій банків здійсн. шляхом проведення ними банк. операцій, що под. на традиційні і нетрадиційні. Традиційними банк. операціями є залучення коштів на депозити, кредитування юр. та фіз. осіб, органів держ. виконавчої влади, створення нових платіжних засобів, проведення розрахунково-касового обслугов-я клієнтів банків. Поряд з вдосконаленням традиц. банк. операцій банки все більше уваги починають приділяти розвитку нетрадиційних видів банк. д-сті. Необх. розвитку нетрадиц.

Банк. операцій обумовлена наст. чинниками: 1−зниженням рівня прибутковості традиц. банк. операцій у зв’язку із посиленням конкуренції на ринку банк. послуг; 2−законодавчим розширенням переліку фін. операцій, що можуть здійснювати банк. установи; 3−необхідністю залучення нових клієнтів з метою збільшення та вдосконалення ресурсної бази банків; 4−зростанням вимог клієнтів банків до якості та змісту банк. послуг; 5−необхідністю зменш. ризиків, що є характерними для традиц. банк. операцій; 6−розвитком в країні небанк. фін. сектора, який на ринках окремих фін. операцій може скласти конкуренцію банкам. Здійсн. нетрадиц. операцій забезп. банкам збільшення обсягів д-сті, зростання доходів та зниження рівня заг. ризику за банк. операціями. Впровадж. банками у свою д-сть нетрадиц. операцій, як правило, не вимагає значних додатк. ресурсів, однак сприяє розширенню кола клієнтів та підвищ. рівня їх обслугов-я.

У суч. умовах нетрадиц. для банків Укр. є операції з довірчого управл-я власністю клієнтів, управл-я фондами фін-я будівництва та фондами операцій з нерухомістю, лізингові, факторингові (купівля банком грош. вимог постачальника до покупця та їх інкасація за певну винагороду), депозитарні операції, послуги з розміщ. ЦП на ринку тощо.