- •1.1. Суть рфп, його ознаки та функції.
- •1.2. Сутність та класифікація фін. Послуг.
- •1.3. Рфп та його структура.
- •2.1. Учасники рфп, їх види та функції.
- •2.2. Умови ств. Та д-сті фін. Установ.
- •2.4.Умови та зміст договору про надання фін. Послуги.
- •2.5. Принципи функціонув. Та проблеми розвитку рфп в Укр.
- •3.1. Суть фін. Посередництва та його значення для функц. Ек-ки.
- •3.2.Типи фін. Посередників та їх ф-ції.
- •3.3. Роль банків у фін. Посередництві.
- •3.4.Необх. Функц-я та розвитку небанк. Фін. Посередництва
- •4.1. Характеристика інституційної структури рфп
- •4.2 Діяльність банків як оферентів фінансових послуг
- •4.3. Особливості функціонування небанківських кредитних установ
- •4.4. Особливості діяльності фінансових установ, що надають фінансові послуги на фондовому ринку(фр).
- •5.1.Загальна характеристика сегментарної структури рфп.
- •5.2. Грошовий ринок.
- •5.3. Фондовий ринок
- •5.4. Ринок позик
- •5.5. Валютний ринок
- •5.6. Страховий ринок
- •6.1. Депозитні послуги фінансових установ, їх види та характеристика.
- •6.2.Фінансові послуги банків щодо відкриття та обслуговування рахунків клієнтів.
- •6.3. Послуги фінансових установ щодо здійснення грошових платежів та розрахунків
- •6.4. Фінансові послуги з емісії та обслуговування платіжних карток.
- •7.1.Склад професійних учасників валютного ринку (вр) та регулювання їх діяльності
- •7.2. Загальна характеристика валютних операцій та фінансових послуг, що супроводжують їх реалізацію
- •7.3. Фінансові послуги банківських установ з реалізації міжнародних розрахунків.
- •10.1.Загальна характеристика інфраструктури р.Ф.П.
- •10.2. Діяльність фондових бірж
- •10.3.Форми діяльності депозитарних установ.
- •10.4. Діяльність реєстраторів цп
1.2. Сутність та класифікація фін. Послуг.
У зак-ві деяких країн ЄС щодо СНР вжив-ся термін «фін. операція», а стосовно фін. ринку, на якому діють банки та небанк.фін. установи, - «фін. послуга». Відп. до ЗУ «Про фін. послуги та держ. регул-я РФП» від 12.07.2001р. № 2664-ІІІ, фін.послуги – операції з фін. активами, що зд-ся в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках передбачених зак-вом, - і за рахунок залучених від ін.. осіб фін. активів з метою отримання прибутку або збереження реальної в-сті фін. активів. Отже , визначають 3 гол. ознаки будь-якої фін. послуги, а саме: 1) операції зд-ся на користь третіх осіб, тобто мають посередницький х-р; 2) предметом операції є фін. активи; 3) мета операції – одержання прибутку або збереження реальної в-сті фін. активу.
Отже, послуга – рез-т виконання відпов. операцій з фін. активами, спрямованих на задоволення індивід. фін.потреб клієнтів. Переважна б-сть операцій, що зд-ся в процесі надання фін. послуг належать до фін. операцій. Фін. операція – це будь-яка операція, пов’язана зі зд-ням або забезп-ням зд-ня платежу суб’єктом фін. моніторингу. Фін. активи – кошти, ЦП, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до ЦП. Фін. послуги мають певні особливості, а саме: -фін. послуга сприймається як д-сть особи (фіз..чи юр.), яка надає послугу; -фін. послуга не має матеріально-речової форми вираження; -абстрактна форма фін. послуги набуває конкр. вираження на основі договірних відносин, або в процесі купівлі - продажу ЦП; -корисний ефект фін. послуг виявл-ся в процесі їх надання. Відп. ЗУ «Про фін. послуги та держ. регул-я РФП» до фін. послуг належать: 1. Випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та їх обслуговування, кліринг, ін.. форми забезп-я розрахунків; 2. Довірче упр-я фін. активами; 3. Д-сть з обміну валют; 4. Фін. лізинг; 5. Надання коштів у позику, у т.ч. на умовах фін. кредиту; 6. Переказ грошей; 7. Послуги у сфері страх-я та накопичувального пенс. забезп-я; 8. Торгівля ЦП. 9. Факторинг.
Портфель фін. послуг – це сукупність фін. послуг, що надаються клієнтам у сфері фін. обслуговування. Фін. послуги класифікують з огляду на особливості їх надання клієнтам. Так, за спрямованістю на задоволення потреб клієнтів виокремлюють: 1) прямі послуги, що безпосередньо спрямовані на задоволення відпов. інтересів клієнта (платіжні, комерційні, інвестиційні, страхові); 2) непрямі або супутні послуги без отримання клієнтом додатк. доходу (як правило, полегшують надання прямих послуг, клірингові послуги, видача пластикових карток на основі депозитного рахунку та ін..); 3) непрямі послуги, що дають клієнту додатк. дохід, або знижують витрати при отриманні прямих послуг (інв-я залишків на поточних рахунках в одноденні депозити тощо). Фін. послуги,що надаються клієнтам можна класифікувати за рівнем складності. До І-го рівня складності віднесено послуги,які орієнтовані на задоволення потреб великої к-сті клієнтів і не потребують від них спец. навичок, або проф.. знань(відкриття рахунків, переказ грошей, обслуговування дорожніх чеків, обмін валюти, страхові послуги тощо).
До ІІ-го рівня складності належать послуги, в процесі одержання яких клієнти повинні мати спец. рівень підготовки. Це стос-ся послуг у с-мі електр. комерції, насамперед інтернет – страх-я, а також отримання послуг з упр-я майном, торгівлі ЦП та інше.
До ІІІ – го рівня складності відносять послуги орієнтовні на задоволення спец. фін. потреб клієнтів, які мають відпов. рівень проф.. підготовки в галузі фінансів. До цієї групи послуг за рівнем складності належать фін. послуги з форм-ям портфеля ЦП певного рівня дохідності та ризикованості.
Споживачами фін. послуг VI рівня складності є обмежене коло клієнтів, які розраховують на отримання специф. фін. послуг у вузькоспеціаліз. сферах, таких як послуги в с-мі бірж. торгівлі та ін..
