3.1. Суть фін. Посередництва та його значення для функц. Ек-ки.

Фін. посередництво (ФП) – це д-сть з акумуляції та перерозподілу наявного у сусп.. вільного капіталу та реалізації фін. операцій, що супроводж. цей процес. Господ. кодекс Укр. визначає ФП як д-сть, що пов’язана з отриманням та перерозподілом фін. коштів крім випадків, передб законодавством. Така д-сть є різновидом фін. д-сті банків та інших фін.-кредитних орг-цій.

В ек. літературі осіб, які забезп. ФП, наз. фін. посередниками. Ними є фін. установи, які шляхом реалізації різноманітних фін. операцій здійснюють акумулювання наявного у сусп. вільного капіталу та його перерозподілу. Сучасні фін. посередники є проф. учасниками фін. ринку і відіграють важливу роль у його функц.-і, а через нього впливають і на розвиток ек-ки. Осн. призначення фін. посередників полягає у фінансуванні ек. д-сті та забезп. ефективного перерозподілу капіталу у сусп... Завдяки цьому створ. сприятливі умови для ефективного функц.-я реального сектора ек-ки та прискорення кругообороту капіталу в процесі господ. д-сті. Поряд з цим д-сть фін. посередників сприяє активізації підприємництва, стимулює платоспроможний попит з боку населення та збільшує грош. масу в країні. Фін. посередники є інституційними інвесторами фін. ринку і, окрім виконання суто посередницьких ф-цій, можуть самост. акумулювати вільний капітал та здійсн. інвестування за рах. власних і залучених коштів. Значення д-сті фін. посередників знах. своє безпосереднє вираження у процесах фін-я суб’єктів ек. д-сті. Така д-сть сприяє підвищ. ефективності функц-я ек-ки та її розширеному відтворенню.

Передача капіталу від заощаджувачів до позичальників може відбув. за двома схемами, а саме шляхом прямого і опосередкованого фін-я.

Пряме фін-я забезпечується без участі фін. посередників, і полягає у переміщ. заощаджень безпосередньо від власників заощаджень до позичальників шляхом розміщення фін. активів позичальників на ринку. Проте цей механізм в більшості випадків характ. низькою ефективністю, що пов’язано зі значними витратами позичальників на пошук інвесторів, тривалим терміном розміщення на ринку випущених фін. активів та недооцінкою їх вартості, впливом фін. ризиків тощо.

При опосередкованому фін-і всі ризики, що пов’язані з залученням додатк. капіталу на ринку, позичальник передає посереднику за винагороду. Д-сть фін. посередників забезпечує фін-я суб’єктів господ. д-сті шляхом розміщ. випущених ними фін. активів на ринку або за рах. передачі позичальником акумульованого, за ініціативою посередників, капіталу на засадах співвласності або боргу. Фін-я д-сті суб’єктів ек. д-сті за участю фін. посередників може відбув. за 3 схемами. При першій – фін. посередник здійснює розміщ. випущених емітентом фін. активів за винагороду. Посередництво забезп. продаж фін. інструментів позичальника у більш короткі строки та за найбільш реальною ціною. У результ. такої д-сті капітал, що був акумульований посередником внаслідок продажу фін. активів на ринку передається позичальнику. За надання послуг з розміщ. ЦП фін. посередник одержує від емітента комісійну винагороду, що обчисл. у % до вартості коштів, залуч. внаслідок продажу ЦП. По другій схемі – посередник викуповує випущені фін. активи емітента за фіксованою ціною з метою їх перепродажу на ринку. У такий спосіб емітент одноразово одержує від посередника суму додатк. коштів, необх. для ведення господ. д-сті. Така схема опосередк. фін-я для посередника пов’язана з додатк. ризиком, що може виникнути при неправильній оцінці ним інвест. привабливості придбаних активів. При третій схемі опосередк. фін-я посередник виступає ініціатором залучення наявного на ринку капіталу і для цього випускає власні фін. інструменти (акції, боргові зобов’язанні, інвест. сертифікати), які стають об’єктом торгівлі на ринку. Внаслідок продажу випущених фін. активів посередник не тільки виконує ф-цію переміщення капіталу, а й забезпечує збільш. обсягу своїх фін. ресурсів. Залучений в такий спосіб капітал посередник спрямовує у фін. активи обраних ним позичальників, формуючи при цьому портфель фін. інвестицій.

Механізм опосередк. фін-я в Укр. забезп. інститутами спільного інвестування (ІСІ), які здійсн. випуск акцій та інвест. сертифікатів, і акумульований внаслідок розміщ. цих інструментів капітал спрям. у інвестиційно привабливі фін. активи декількох емітентів.

Д-сть фін. посередників забезп. певні переваги (вигоди) як для власників заощаджень, так і для позичальників вільного капіталу. Ці переваги полягають у: 1−можливості для кожного окремого заощаджувача або інвестора оперативно розмістити вільні кошти у доходних активах, а для позичальника оперативно мобілізувати фін. ресурси для ведення господ. д-сті; 2−збільшенні прибутковості інвест. капіталу завдяки мінімізації фін. ризиків, скороченню витрат, можливості об’єднання невеликих капіталів для здійсн. крупних інвестицій; 3−зменш. фін. ризиків для суб’єктів ринку завдяки наявності широкої інфо. бази у посередників, здійсненню ними диверсифікації д-сті та застос. спец. систем страхування ризиків; 4−надання додатк. послуг кредиторам і позичальникам капіталу. Реалізація зазначених переваг д-сті фін. посередників забезпечується в умовах розвинутого, високо ефект.