2.2. Умови ств. Та д-сті фін. Установ.

Осн. оферентами фін. послуг є фін. установи. Фін. установами вваж. юр. ос., які відп. до законод. надають одну чи декілька видів фін. послуг та внесені до реєстру фін. установ, що ведеться уповноваж. держ. органом.

Реалізація фін. послуг для фін. установ є виключним видом д-сті. Фін. установи в Укр. фун-ють у формі банків та у формі не банк. фін. установ. Залежно від видів фін. послуг, що надаються фін. установами, вони можуть діяти як універсальні та спеціалізовані.

Універсал. фін. установами в У. є: універс. банки, що регулюють найб. та найрізноманітн. набір фін. послуг. Ін. фін. установи спеціалізм. на окремому виді, або видах фін. послуг.

Юр. ос. набуває статусу фін. установи після держ. реєстрації і внесення інф-ції про неї до відп. реєстру фін. установ. Ведення Держ. реєстру банків забезп. НБУ, держ. реєстру не банк. фін. – ДКРРФП, Держ. реєстру проф. уч. фонд. ринку – ДКЦПФР.

Для набуття статусу фін. установи заявник подає до уповноваж. органу перелік докум., що визначені нормат.-правовими актами, серед яких:

-заява встановл. зразка про держ. реєстрацію; - копії установчих докум. про ств. юр. ос.; - реєстрац. картка з заг. інф-цією про відокремлені підрозділи юр. ос.; - ін. докум., перелік і форми яких визнач. відп. нормат.– правовими актами для окремих видів фін. установ.

За умови прийняття позит. рішення внесення фін. установи до відп. Держ. реєстру, уповноваж. держ. орган видає заявнику свідоцтво про реєстрацію фін. установи.

Надання переважної більшості видів фін. послуг в У. потребує одерж. фін. установою відп. ліцензії. Видачу банк. ліцензій здійсн. НБУ. Ліцензув. д-сті кред. спілок, ломбардів, страх. орг.-цій, недерж. пенс. фондів та фін. компаній проводить ДКЦПФР. ДКЦПФР ліцензує д-сть проф. учасників фонд. ринку.

Окремі види фін. послуг можуть реалізуватись без ліцензув.. Зокрема, не потребує одерж. ліцензій д-сть з надання лізинг. послуг.

За умови одерж. ліцензій на здійсн. фін. послуг, фін. установа може розпоч. свою проф. д-сть.

Фін. установи ств. у відп. організац.–правових формах, що регламент. законод. Зокрема, банки в У. можуть ств. у формі АТ та кооперат. банків, товариства – у формі товариств з дод. відповід., корпорант. інвестиц. фонди – у формі відкритих АТ, ломбарди можуть діяти як держ. п-ва, або повні господ. товариства.

Важливою умовою д-стісті фін. установи є ведення обліку проведених фін. операцій і подання звітності уповноваж. держ. органу у визнач. формі та в зазначені терміни.

Реалізацію первинного фін. моніторингу зобов’яз. здійсн. як фін. установи, так і інститути інфрастр. ринку,зокрема, банки, страх. орг.-ції та ін. не банк. фін. установи, платіжні орг.-ції, члени платіжних с-м, клірингові установи, проф. учасники РФП, ІСІ, фонд. біржі, п-ва і орг.-ції зв’язку, які здійсн. переказ грошей, ін. юр. ос., які мають право надавати фін. послуги.

Серед фін. операцій, що підлягають обов’язк. фін. моніторингу, визнач. операції, що здійсн. суб’єктом ринку в нац. або іноз. валюті при безготівк. розрах. на суму не менше за 300 тис. грн., при розрах. готівкою не меншу за 100 тис.грн., та мають хоч одну з наступ. ознак:

- переказ грош. коштів на анонімний рах. за кордон і надходж. грош. коштів з анонімного рах. із-за кордону; -купівля (продаж) чеків, дорожніх чеків, або подібних платіжних засобів за готівку; - переказ коштів у готівк. формі за кордон з вимогою видати одержувачу кошти готівкою; -відкриття рах. і внесення на нього коштів на користь 3-ої особи; - обмін банкнот, особливо іноз. валюти, на банкноти ін. номіналу; - придбання особою ЦП за готівку; -виплата особі виграшу в лотерею, казино або в ін.. гральному закладі; розміщ. дорогоц. металів, дорогоц. каміння, та ін. цінностей в ломбард.

Фін. установа може припинити свою д-сть у вип. реорг-ції, злиття, або ліквідації за рішенням засновників юр. ос.

Для підвищення ефект. д-сті на РФП фін. установи мають право на добровільних засадах об’єднувати свою д-сть і ств. об’єднання фін. установ.

Осн. цілями ств. об’єднань фін. установ є: - концентрація капіталу; -підвищення ліквідності та платоспром.; - розподіл кред. та ін. видів фін. ризику між учасниками об’єднання; - координація д-сті та централіз. ф-цій фін. установ; - нагляд за д-стю учасників об’єднання.

Об’єдн. фін. установ може набувати статусу саморегулів. орг.-ції учасників ринку у вип. його реєстрації уповноваж. держ. органом.

Найб. поширеними в У. об’єднаннями фін. установ є банк. корпорації, банк. та фін. холдингові групи, об’єднані кред. спілки.

2.3. С-ма взаємодії суб’єктів РФП у процесах акумулювання та переміщення капіталу.

В економіці країни постійно відбув. кругообіг фін. рес. Гол. його суб’єктами є заощаджувачі і позичальники вільного капіталу. У процесі поточ. д-сті в одних накопичуються заощаджув., які можуть бути викор. для інвестицій, а у ін.. виникає потреба в дод. фін. рес. для розшир. господ. д-сті.

Заощаджувачі – це особа, яка частину свого поточ. доходу залишає на майб. споживання. Заощаджувачами в країні виступ. фіз. ос., дом. господ., суб’єкти господарюв., держава в особі своїх органів.

Практика свідчить, що більш розвинута економіка х-ться більш різноманітною структурою заощаджень. Однак найб. важливим джерелом заощаджень є дом. господ., тобто окремі громадяни та їх сімї.

Заощадження нас. поділ. на такі види: -поточні; -на купівлю тов. тривалого викор.; - на передбач. випадок та старість; -інвестиц. заощадження.

Поточ. заощадж. утв. в наслідок поступового викор. поточ. доходу. Такі заощадж. накопич. у високоліквідних грош. формах і розміщ. на поточ. та карткових банк. рах. Власнику таких заощаджень видається платіжна картка або чекова книжка.

Заощадж. на купівлю тов. тривалого користув. утв. у тих випадках, коли вартість покупки перевищує поточ. дохід потенційної покупки.

Заощадж. на передбач. випадок і старість є довгострок. і акумулюються протягом трив. терміну часу. У більшості вип. ці заощадж. є найменш ліквідними, оскільки підлягають вилученню тільки після завершення процесу їх нагромадж.

Обсяг і структуру заощадж. у сусп. визнач. такі чинники: - рівень життя та вел. доходу нас.; -соц. структура сусп.-ва; -ступінь розвитку та кон’юнктура фін. ринку; -рівень інфляції в країні та стабільність нац. грош. одиниці; - ступінь розвитку споживч. та іпотек. кредитув.; -довіра до д-сті банк. та не банк. фін. установ.

Розвинутий РФП пропонує різноманітні варіанти нагромадж. та розміщ. заощаджень. Серед них: розміщ. коштів на поточ. і депоз. рах. банк. установ, вклад. в ЦП, валют. цінності, банк. метали, нагромадж. коштів у страх. компаніях та недерж. пенс. фондах, спрямув. в ІСІ тощо.

Переміщ. вільного капіталу на ринку, зазвичай, відбув. за доп. емісії фін. активів (кошти, ЦП, боргові зобов’яз., права вимоги боргу, що не віднесені до ЦП). Фін. активи позичальників розміщ. серед заощаджувачів за посередництва фін. установ у процесі надання фін. послуг.

Обмін заощаджень на фін. активи відбув. за доп. ринк. % ставки. Ринк. % ставка х-зує прибутковість однієї грош. од. заощаджень, вкладених у фін. активи. З ін. боку вона являє собою плату за користув. наданим капіталом протягом визнач. періоду часу. Таким чином, гол. фактором, що обумовлює взаємодію учасників РФП щодо акумулюв. та передачі вільних грош. рес. у користув. є ціна капіталу, що визнач. за ринк. % ставкою.

Ціна капіталу має безпосередній вплив на обсяги заощаджень у сусп.-ві та на обсяги попиту на інвестиц. рес.. В умовах зростання % ставки посил. стимулюв. заощаджень та розміщ. їх на ринку. На кожну заощаджену грош. од. власник одерж. дод. дохід. Разом з тим послабл. стимулюв. інвестицій, бо кредити стають дорожчими. В умовах зниження % ставки ситуація має обернений ха-тер.