
- •1.1. Суть рфп, його ознаки та функції.
- •1.2. Сутність та класифікація фін. Послуг.
- •1.3. Рфп та його структура.
- •2.1. Учасники рфп, їх види та функції.
- •2.2. Умови ств. Та д-сті фін. Установ.
- •2.4.Умови та зміст договору про надання фін. Послуги.
- •2.5. Принципи функціонув. Та проблеми розвитку рфп в Укр.
- •3.1. Суть фін. Посередництва та його значення для функц. Ек-ки.
- •3.2.Типи фін. Посередників та їх ф-ції.
- •3.3. Роль банків у фін. Посередництві.
- •3.4.Необх. Функц-я та розвитку небанк. Фін. Посередництва
- •4.1. Характеристика інституційної структури рфп
- •4.2 Діяльність банків як оферентів фінансових послуг
- •4.3. Особливості функціонування небанківських кредитних установ
- •4.4. Особливості діяльності фінансових установ, що надають фінансові послуги на фондовому ринку(фр).
- •5.1.Загальна характеристика сегментарної структури рфп.
- •5.2. Грошовий ринок.
- •5.3. Фондовий ринок
- •5.4. Ринок позик
- •5.5. Валютний ринок
- •5.6. Страховий ринок
- •6.1. Депозитні послуги фінансових установ, їх види та характеристика.
- •6.2.Фінансові послуги банків щодо відкриття та обслуговування рахунків клієнтів.
- •6.3. Послуги фінансових установ щодо здійснення грошових платежів та розрахунків
- •6.4. Фінансові послуги з емісії та обслуговування платіжних карток.
- •7.1.Склад професійних учасників валютного ринку (вр) та регулювання їх діяльності
- •7.2. Загальна характеристика валютних операцій та фінансових послуг, що супроводжують їх реалізацію
- •7.3. Фінансові послуги банківських установ з реалізації міжнародних розрахунків.
- •10.1.Загальна характеристика інфраструктури р.Ф.П.
- •10.2. Діяльність фондових бірж
- •10.3.Форми діяльності депозитарних установ.
- •10.4. Діяльність реєстраторів цп
7.3. Фінансові послуги банківських установ з реалізації міжнародних розрахунків.
Проведення розрахунків між суб’єктами міжнар. екон. відносин забезпечується посередництвом фін. установ, що мають дозвіл на здійснення вал. операцій. Споживачами фін. послуг з реалізації міжнар. розрахунків є експортери, імпортери, фін. установи, держави та міжнар. фін. орг-ції.
У процесі реалізації міжнар. розрахунків уповноважені фін. установи надають своїм клієнтам фін. послуги з ведення вал. розрахунків, купівлі-продажі вал. цінностей за дорученням, здійснення переказу вал. цінностей за кордон та одержання із-за кордону, надання кредитів та позик, обслуговування документарних операцій та розрахункових документів та ін.
Реалізація міжнар. розрахунків забезпечує фін. установам збільшення доходів, диверсифікацію операцій та сприяє підвищенню ефективності зовн-екон. д-сті.
Міжнар. розрахунки являють с-му орг-ції і регулюв. платежів у сфері міжнар. екон. відносин. Вони реалізуються за гр. вимогами і зобов’язаннями, що виникають при здійсненні зовн-екон. д-сті між державами, суб’єктами госп-ння, іншими юр. особами та громадянами, що перебувають на території різних країн.
Умови і правила здійснення міжнар. розрахунків регулюються нормами міжнар. права, банк. звичаями, умовами зовн-екон. контрактів, вал. зак-ством країн-учасниць розрахунків.
З метою оптимізації міжнар. платежів фін. установи налагоджують кореспондентські відносини з іноз. банками, відкривають іноз. філії, або рахунки в банках-кореспондентах за кордоном. За укр. зак-ством кореспондентський рахунок–це рахунок для обліку розрахунків, які виконує одна банк. установа за дорученням і на кошти іншої банк. установи на підставі укладеного кореспондентського договору.
Осн. видами кореспондентських рахунків банків є «лоро-рахунки» і «ностро-рахунки».
Лоро-рахунки є рахунками банків-кореспондентів, що відкриті у вітчизняних банк. установах. Ностро-рахунки є кореспондентськими рахунками вітчизняних банків, що відкриті в іноз. банках.
Реалізація міжнар. розрахунків забезпечується за доп. вик-ня наступних осн. форм розрахунків:Акредитивної форми; Інкасової форми; Банк. переказу; Вексельної форми; Чекової форми.
10.1.Загальна характеристика інфраструктури р.Ф.П.
Інфраструктура Р.Ф.П. - це система інститутів, що забезпечують рух фінансових активів та обслуговують процес надання фінансових послуг. В складі цих інститутів функціонують фондові біржі, позабіржові торговельно-інформаційні системи, депозитарні та розрахунково-клірингові установи, платіжні системи, інформаційно-аналітичні системи, рейтингові агентства, тощо.
Важливе місце серед інститутів інфраструктури Р.Ф.П. належить фондовим біржам, які виконують функції організаторів торгівлі.
У 2005р. діяльність з організації торгівлі Ц.П. в Україні здійснювали вісім фондових бірж, серед яких:
- Українська фондова біржа,
- Українська міжбанківська валютна біржа,
- Українська міжнародна фондова біржа,
- Донецька фондова біржа,
- Придніпровська фондова біржа,
- Луганська фондова біржа,
- Кримська фондова біржа.
Діяльність біржового ринку доповнює функціонування двох позабіржових торговельних систем, що забезпечують умови для укладання угод з цінними паперами, в складі яких:
- Дочірнє підприємство асоціацій «перша фондова торговельна система»
- «Технічний центр «П.Ф.Т.С.»»
- Дочірнє підприємство Асоціацій «Південноукраїнська торговельно-інформаційна система»
- «Південь-Сервер»
За даними 2005р. на фондових біржах та торговельно-інформаційних системах було укладено угод з купівлі-продажу Ц.П. на суму 16,4 млрд. грн. Це найбільший показник, досягнутий за роки функціонування українського фондового ринку.
Провідні позиції за обсягами виконаних угод серед організаторів торгівлі у 2005р. займали П.Ф.Т.С — 88,22% та Українська фондова біржа — 4,75%, частка інших організаторів торгівлі разом склала лише — 7,03%.
Серед укладених у 2005р. угод на фондових біржах та в торговельно-інформаційних системах 3,92% (0,64 млрд. грн.) займали операції з Ц.П. на первинному ринку та 96,09% (15,79 млрд. грн.)- операції на вторинному ринку.
У формі торговельно-інформаційних систем (ТІС) в Україні функціонують міжбанківський валютний та міжбанківський кредитні ринки, які забезпечують умови для укладання угод з валютними цінностями та проведення позикових операцій учасниками таких систем, переважно банківськими установами. Визначення правил проведення операцій на цих ринках та порядку торговельних сесій, прийом заявок на участь у торгівлі та контроль за діяльністю на цих ринках здійснює Н.Б.У.
Новим інфраструктурним учасником Р.Ф.П. є, створена у 2004р., Державна іпотечна установа. Мета діяльності цієї установи полягає у сприянні розвитку іпотечного кредитування в Україні, зокрема шляхом рефінансування іпотечних кредиторів (банків і небанківських фін. Установ), які проводять діяльність з надання забезпечених іпотекою кредитів, за рахунок коштів, отриманих ввід розміщення Ц.П., та запровадження ефективних механізмів підвищення рівня їх ліквідності. Засновником державної іпотечної установи є держава в особі кабінету Міністрів України.
Важливою складовою інфраструктури Р.Ф.П. виступає Національна депозитарна система.
Сфера діяльності Національної депозитарної системи включає:
- стандартизації обліку Ц.П. відповідно до міжнародних стандартів
- уніфікацію документообороту щодо операцій з Ц.П. і нумерацію Ц.П., випущених в Україні згідно з міжнародними стандартами - відповідальне зберігання всіх видів Ц.П. як у документарній, так і в бездокументарних формах.
- акумулювання доходів (дивідендів, процентних виплат та виплат з погашення тощо) щодо Ц.П., взятих на обслуговування системою, та їх розподіл за рахунками
- надання послуг щодо виконання обов’язків номінального утримувача іменних Ц.П., що приймаються на зберігання і т. д.
На кінець 2005 року в складі інфраструктурних учасників Р.Ф.П. здійснювали професійну діяльність 361 реєстратор власників іменних Ц.П. та 161 зберігач Ц.П. Ліцензію на здійснення депозитарної діяльності депозитарію має Національний депозитарій України, а ліцензію на здійснення депозитарної діяльності щодо здійснення клірингу та розрахунки за угодами з Ц.П.— Міжрегіональний фондовий союз. Таким чином, функції центрального депозитарію в Україні розподілені між трьома депозитаріями, що займають верхній рівень Національної депозитарної системи.
Контроль та нагляд за діяльністю Національної депозитарної системи здійснює Д.К.Ц.П.Ф.Р., а також у межах повноважень, визначених законодавством України — Н.Б.У., Міністерство фінансів України та інші державні органи.