
- •1.1. Суть рфп, його ознаки та функції.
- •1.2. Сутність та класифікація фін. Послуг.
- •1.3. Рфп та його структура.
- •2.1. Учасники рфп, їх види та функції.
- •2.2. Умови ств. Та д-сті фін. Установ.
- •2.4.Умови та зміст договору про надання фін. Послуги.
- •2.5. Принципи функціонув. Та проблеми розвитку рфп в Укр.
- •3.1. Суть фін. Посередництва та його значення для функц. Ек-ки.
- •3.2.Типи фін. Посередників та їх ф-ції.
- •3.3. Роль банків у фін. Посередництві.
- •3.4.Необх. Функц-я та розвитку небанк. Фін. Посередництва
- •4.1. Характеристика інституційної структури рфп
- •4.2 Діяльність банків як оферентів фінансових послуг
- •4.3. Особливості функціонування небанківських кредитних установ
- •4.4. Особливості діяльності фінансових установ, що надають фінансові послуги на фондовому ринку(фр).
- •5.1.Загальна характеристика сегментарної структури рфп.
- •5.2. Грошовий ринок.
- •5.3. Фондовий ринок
- •5.4. Ринок позик
- •5.5. Валютний ринок
- •5.6. Страховий ринок
- •6.1. Депозитні послуги фінансових установ, їх види та характеристика.
- •6.2.Фінансові послуги банків щодо відкриття та обслуговування рахунків клієнтів.
- •6.3. Послуги фінансових установ щодо здійснення грошових платежів та розрахунків
- •6.4. Фінансові послуги з емісії та обслуговування платіжних карток.
- •7.1.Склад професійних учасників валютного ринку (вр) та регулювання їх діяльності
- •7.2. Загальна характеристика валютних операцій та фінансових послуг, що супроводжують їх реалізацію
- •7.3. Фінансові послуги банківських установ з реалізації міжнародних розрахунків.
- •10.1.Загальна характеристика інфраструктури р.Ф.П.
- •10.2. Діяльність фондових бірж
- •10.3.Форми діяльності депозитарних установ.
- •10.4. Діяльність реєстраторів цп
6.4. Фінансові послуги з емісії та обслуговування платіжних карток.
Банківські установи є основними оферентами фінансових послуг з випуску та обслуговування платіжних карток.Основними операціями банку щодо забезпечення випуску та обігу платіжних карток є:
- емісія карток;
- еквайрінг ( дія-ь щодо технолог., інформац. обслуговування торговців та виконання розрахунків за ними за операції, які здійснені із застосуванням спеціальних платіжних засобів);
- видача готівки за картками.
На території Укр. застос. платіжні картки, емітовані членами внутрішньодерж. і міжнародних платіжних систем (резидентами і нерезидентами).
Емісія платіжних карток в межах Укр. проводиться виключно банками, які мають ліцензію НБУ на здійснення таких операцій та уклали договір з внутрішньодержавною або міжнародною платіжною системою.
За призначенням банківські платіжні картки поділ. на особисті платіжні картки, що надаються фізичними особам, та корпоративні платіжні картки, держателями яких є юридичні особи та фізичні особи – підприємці.
За схемою розрахунків банківські платіжні картки поділ. на дебетні, дебетно-кредитні та кредитні.
За допомогою дебетно-кредитних карток клієнти здійснюють операції в межах залишку коштів на картковому рахунку, а в разі їх нестачі – за рахунок наданого банком кредиту.
Кредитні платіжні картки забезпечують проведення їх держателями розрахунків за товари і послуги за рахунок банківського кредиту. Власник такої картки може здійснювати розрахункові операції в межах визначеного банком ліміту кредиту.
Розрізняють звичайні і привілейовані картки. Звичайні забезпечують їх держателям можливість здійснення стандартного набору операції. Привілейовані розраховані на клієнтів з високим рівнем доходів та надають їм право на додаткові послуги та привілеї.
Переваги використання платіжних карток для їх держателів полягають у можливості:
- здійсн. безготівкове придбання товарів і послуг;
- одержувати готівку в касах банків, інших фінансових установ, торговців і через банкомати;
- здійснювати переказ коштів із своїх картрахунків на інші власні рахунки та на рахунки інших осіб;
- одержувати банк. кредит в межах ліміту за кредитною платіжною карткою.
Банківські установи пропонують своїм клієнтом-держателям платіжних карток, додаткові види послуг:оплата комунальних та інших платежів, надання інформації про стан карткового рахунка, відкриття додаткових карток довіреним особам клієнта.
7.1.Склад професійних учасників валютного ринку (вр) та регулювання їх діяльності
Особливості держ. регулювання ВР в Укр. обумовлюють обмежене коло його проф. учасників – оферентів фін. послуг.
Проф. учасниками ВР є:
-НБУ;
-уповноважені банки та уповноважені небанківські фін. установи, які одержали генеральну ліцензію НБУ (письмовий дозвіл) на здійснення вал. операцій;
-кред-фін. установи-нерезиденти (в т.ч. іноз. банки), які одержали індивід. дозвіл НБУ на здійснення вал. операцій на терит. Укр.;
-юр. особи, які уклали з уповноваженими банками агентські угоди на відкриття пунктів обміну іноз. валют.
НБУ є головним органом вал. регулювання і вал. контролю в країні, що забезпечує розробку та реалізацію вал. політики держави, визначає умови та правила д-сті на ВР, організовує торгівлю вал. цінностями, регулює експорт та імпорт капіталу здійснює контроль за реалізацією вал. операцій.
НБУ забезпечує ліцензування д-сті на ВР. Здійснення вал. операцій, що підпадають під режим вал. регулювання, є можливим за умови одержання її учасниками генеральних та індивід. ліцензій. Генеральні ліцензії видаються банкам та небанківським фін. установам – оферентам фін. послуг на здійснення вал. операцій, що не потребують індивід. ліцензії, і діють протягом усього періоду вал. регулювання.
Фін. установи, що одержали генеральну ліцензію НБУ (письмовий дозвіл) стають уповноваженими банками та уповноваженими небанківськими фін. установами. Уповноважені банки та уповноважені небанківські фін. установи забезпечують реалізацію фін. послуг на ВР на постійній основі та здійснюють контроль за вал. операціями своїх клієнтів.
Уповноважений банк має право здійснювати:
-неторговельні операції з вал. цінностями;
-ведення рахунків клієнтів в іноз. валюті та клієнтів-нерезидентів у гр. одиниці Укр.;
-ведення кореспондентських рахунків банків в іноз. валюті та в гр. одиниці Укр.;
-залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України та на міжнародних ринках;
-купівлю-продаж іноз. валюти за рах. власних коштів банку та коштів клієнтів;
-операції з банківськими металами на ВР Укр. та міжнар. ринках.
Небанківські фін. установи, для здійснення проф. д-сті на ВР повинні отримати генеральну ліцензію НБУ на здійснення операцій з вал. цінностями. Осн. місце серед вал. операцій, що реалізуються небанк. фін. установами на сучасному етапі, належить валютно-обмінним операціям, операціям з купівлі-продажу вал. цінностей за дорученням клієнтів та переказам в іноз. валюті.
Видача індивід. ліцензій здійснюється НБУ на здійснення разових вал. операцій на період, що є необхідним для здійснення таких операцій.
Індивід. ліцензії потребують наступні вал. операції:
1)вивезення, переказування і пересилання за межі країни вал. цінностей (за винятком проведення цієї операції фіз. особами на суму, що визначена НБУ, або якщо ця валюта була ввезена в Україну на законних підставах);
2)ввезення, переказування, пересилання в Україну нац. валюти;
3)надання і одержання резидентами кредитів в іноз. валюті, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені зак-ством межі;
4)здійснення інвестицій за кордон, у т.ч. шляхом придбання ЦП, за винятком ЦП та корпоративних прав, одержаних у дарунок або спадщину.
Порядок і термін видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для їх одержання, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначається НБУ.
Відповідно до укр. зак-ства банки, що одержали банківську ліцензію та письмовий дозвіл НБУ на здійснення неторговельних операцій, та фін. установи, що отримали генеральну ліцензію НБУ, мають право відкривати на терит. Укр. пункти обміну іноз. валют для здійснення вал-обмінних операцій.