- •Тема 1: Державне управління і виконавча влада в Україні.
- •1. Поняття державного управління, його суть і характерні риси.
- •2. Державне управління і виконавча влада.
- •1. Сфера державного управління визначається тим, що воно здійснюється:
- •2. Сфера виконавчої влади визначається тим, що:
- •3. Основні принципи державного управління
- •А. Соціально-політичні принципи державного управління.
- •1. Широка участь громадян в управлінні справами держави і суспільства.
- •Централізація та децентралізація в управлінні.
- •4. Рівноправність громадян в державному управлінні.
- •5. Законність в державному управлінні.
- •6. Позапартійність.
- •7. Демократизм.
- •Б. Організаційні принципи державного управління.
- •Принципи державного управління
- •Висновки
- •Тема 2: Адміністративно-правові норми.
- •1. Поняття та структура норм адміністративного права. Дія адміністративно-правових норм.
- •2. Дія адміністративно-правових норм
- •Тема 3: Адміністративне право як галузь права і як наука.
- •1. Поняття, предмет і метод адміністративного права. Взаємовідношення з іншими галузями права
- •2. Система адміністративного права і його джерела
- •3. Наука адміністративного права, її предмет та система
- •Висновки
- •Тема 4: Адміністративно-правові відносини
- •1. Поняття та особливості адміністративно-правових відносини. Підстави виникнення, зміни та припинення адміністративно-правових відносин.
- •2. За наявністю або відсутністю зв'язку факту з волею суб'єкта — на дії та події.
- •2. Види адміністративно-правових відносин.
- •1. За цільовим призначенням:
- •2. За виконуваними функціями — регулятивні та правоохоронні.
- •3. За складом учасників — двосторонні або багатосторонні.
- •4. За сферою виникнення:
- •5. За станом взаємної підпорядкованості суб'єктів, що беруть участь у правовідносинах, — адміністративні правовідносини:
- •6. Тісно пов'язаною з попереднім поділом є класифікація адміністративних правовідносин на так звані вертикальні та горизонтальні.
- •7. За способом захисту:
- •8. За змістом, адміністративно-правові відносини поділяються на:
- •9. За характером юридичних фактів, адміністративно-правові відносини поділяються на:
- •3. Учасники адміністративно-правових відносин, їх правоздатність та дієздатність.
- •Тема 5: Адміністративно-правовий статус Президента України.
- •2. Адміністрація Президента України.
- •Тема 6: Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в Україні .
- •1. Ознаки та правове становище органів виконавчої влади
- •2. Види органів виконавчої влади
- •3. Система органів виконавчої влади та принципи її побудови
- •4. Кабінет Міністрів України
- •5. Центральні органи виконавчої влади
- •5. Місцеві органи виконавчої влади
- •6. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування
- •Тема 7: Державна служба в Україні.
- •1. Державна служба в Україні та державнi службовцi
- •2. Класифікація посад державних службовців.
- •3. Особливості проходження служби державними службовцями. Прийняття на державну службу.
- •4. Служба в органах місцевого самоврядування: загальна характеристика.
- •Висновки
- •Тема 8: Об'єднання громадян як суб’єкти адміністративного права
- •1. Об’єднання громадян та їх адміністративно-правовий статус. Види об’єднань громадян.
- •3. Релігійні організації.
- •4. Професійні спілки в України.
- •Висновки.
5. Законність в державному управлінні.
Суть цього принципу полягає в тому, що держава, її органи та посадові особи діють на основі додержання законності, забезпечують охорону правопорядку, інтересів суспільства, прав і свобод громадян. Державні органи і громадські організації, їх посадові особи зобов’язані додержуватись Конституції і законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 КУ).
Принцип додержання законності в державному управлінні полягає в тому, що організація і діяльність апарату управління і посадових осіб регулюється нормами права. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст.8 КУ). Додержання законності – невід’ємна риса державного управління.
Суть додержання законності полягає в однаковому розумінні і точному додержанні законів усіма державними органами і громадськими організаціями, посадовими особами і громадянами.
Законність в державному управлінні передбачає:
а) наявність ефективної системи законодавства, що регулює виконавчо-розпорядчу діяльність;
б) свідоме, точне, творче і однакове виконання та розуміння законів усіма суб’єктами державного управління;
в) вчинення державними органами, їх посадовими особами дій, які відповідають волі держави, вираженій в законах та інших підзаконних актах;
г) прийняття управлінських рішень в межах компетенції, у встановленому порядку і в належній формі;
д) побудова взаємовідносин органів виконавчої влади держави з громадськими організаціями і громадянами на підставі і в межах закону;
е) обов’язок громадян, інших суб’єктів держави додержуватися Конституції і законів України;
є) невіддільність реалізації громадянами прав і свобод від виконання ними своїх обов’язків;
ж) ефективне функціонування системи контролю і нагляду за додержанням законів держави.
Чинне законодавство України не протиставляє законність і доцільність. Доцільність завжди повинна бути законною. Вона, наприклад, допустима при виборі тією чи іншою стороною управлінських відносин передбачених законом варіантів належної поведінки (реалізація громадянином права оскарження, вибір уповноваженою посадовою особою одного із заходів впливу щодо правопорушника і т.д.). Проте, ніякими посиланнями на доцільність не можна виправдати порушення вимог закону.
Принцип додержання законності відіграє важливу роль у забезпеченні державної дисципліни в сфері управління. Точне і неухильне виконання закону усіма і скрізь – умова його життєвості.
Законність в державному управлінні забезпечується системою організаційно-правових способів, а також встановленням суворої відповідальності за порушення законності.
Значення законності в державному управлінні зростає в умовах розбудови правової держави. Нормальний хід суспільного розвитку немислимий без суворого додержання законів, що стоять на сторожі інтересів суспільства і прав громадян.
6. Позапартійність.
Принцип позапартійності в державному управління полягає в тому, що не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях (ст 21, 24 КУ).
Принцип позапартійності полягає також у тому, що окремим категоріям державних службовців заборонено членство в політичних партіях (наприклад, працівникам органів внутрішніх справ, військовослужбовцям та ін.). Адже, державний службовець є лише чітким виконавцем політичної волі керівників держави і на його роботу не повинна впливати участь у політичній партії та його власні політичні переконання. Разом з тим, і зміна керівництва не повинна впливати на зміну апарату державних службовців в органах виконавчої влади. Із 2004 року Прем’єр міністр України та міністри визнаються державними політичними діячами, а не просто державними службовцями, оскільки основне їх завдання формувати і реалізовувати державну політику. Тому відсторонення керівників органів державного управління від роботи політичних партій є формальністю.