
- •Глава 1. Постановка проблеми та спроби її вирішення Історіографічний огляд
- •§ 1. Історики урср та діаспори
- •Про політичні системи України
- •§ 2. Проголошення державної незалежності України та сучасний стан розуміння проблеми.
- •§ 2. Від створення Української Центральної Ради до Всеукраїнського Національного Конгресу (3 березня — 8 квітня 1917 р.)
- •§ 3. Від Національного Конгресу до I Універсалу (22 квітня — 10 червня 1917 р.)
- •§ 4. Від I Універсалу до падіння Тимчасового уряду (10 червня — 20 жовтня 1917 р.)
- •§ 5. Від падіння Тимчасового уряду до визнання більшовицького режиму (26 жовтня — 6 грудня 1917 р.).
- •§ 6 Від визнання більшовицького режиму до поразки у першій україно-більшовицький війні (7 грудня 1917 р. — 11 січня 1918 р.).
- •§ 7. Від проголошення державної незалежності до краху Центральної Ради (15 січня — 29 квітня 1918 р.).
- •Глава 3.
- •§ 1. Гетьманат: утворення та закладення
- •§ 2. Український Національно-Державний Союз — Український Національний Союз. (21 травня — 14 листопада 1918 р.).
- •§ 3. Створення Директорії та нацiонально-соцiалiстичне повстання (кiнець жовтня-початок листопада 1918 р.)
- •§ 4. Революційні зміни соціальних орієнтирів та політичних підвалин української державности
- •§ 5. Захiдно-Українська Народня Республіка: боротьба за національне визволення та парламентську демократiю (1 листопада1918 р. — 16 липня 1919 р.).
- •Глава 4.
- •«Соборна» унр:
- •Катастрофа нацiонального соцiалiзму
- •(16 Листопада 1918 р. — сiчень 1920 р.).
- •§ 1. Закладення підвалин катастрофи: полiтичнi та збройнi сили українського нацiонального соцiалiзму (грудень 1918 р.).
- •§ 2. Грунт для катастрофи: Трудовий Конгрес Народів України (22–28 сiчня1919 р.)
- •§ 3. Катастрофа: зовнішньополітичні чинники (11 листопада 1918 р. — березень 1919 р.)
- •§ 4. Катастрофа: внутрішньополітичні чинники (березень — квiтень 1919 р.)
- •§ 5. Катастрофа: військові чинники та геополітика (березень — квiтень 1919 р.)
- •§ 6. Катастрофа: геополітичні чинники. (травень — грудень 1919 р.)
- •Глава 5.
- •«Третя» унр:
- •Вiд нацiонально-соцiалiстичної демократiї
- •До режиму одноособової влади. (1920 р.)
- •§ 1. Агонiя унр (лютий — 21 листопада 1920 р.)
- •§ 2. Надiя на майбутнє?
- •Глава 6.
- •Три видання
- •Української соцiалiстичної радянської республiки
- •(Грудень 1917 р. — листопад 1920 р.)
- •§ 1. Конструювання та розбудова усрр: теорiя
- •§ 2. Конструювання та розбудова усрр: практика
- •Додаток 1.1
- •Додаток 1.12
- •14 Листопада 1918 р.
- •15 Грудня 1918 р.
- •Додаток 1.20
- •§ 1. На чолі Галицької Держави стоїть Народна Рада, вибрана на Народньому Зборі 19 жовтня 1918.
- •§ 2. Народня Рада вибирає свого провідника, двох заступників у проводі, та секретаря. Секретар має назву державного секретаря. Число заступників і секретарів можна побільшити.
- •§ 4. Народня Рада виконує законотворчу власть у цілій державі на всіх полях публічного чи приватного життя.
- •§ 5. Народня Рада вибирає з поміж своїх членів Старшину.
- •§ 6. Старшина збирається і радить постійно.
- •§ 7. Старшина Народної Ради єсть органом верховних постанов та верховного нагляду.
- •§ 8. Народня Управа ділиться на:
- •§ 10. Народня Управа єсть начальним виконуючим органом держави. Усім управам переказується окремий уряд з відповідним числом урядників.
- •§ 12. Громади одержують повну місцеву автономію. Різниця між самостійним та відпорученим кругом ділання громади зносить ся.
- •До Світлої Директорії
- •Угорських українців
- •21 Січня 1919 року
- •Української Народньої Республіки
- •Додаток 1.27
- •Трудового Конгресу України
- •12 Серпня 1919 р.
- •Додаток 1.34 Проєкт Конституції
- •§ 1. У.Н.Р. Єсть демократично-республіканський державний устрій. В ньому об’єднані лише землі з українською людністю в територіяльних межах, які фактично встановлюються.
- •§ 11. Федерально-Державну Організацію у.Н.Р. Творять такі установи:
- •§ 13. Федерально-Державна Установча влада в у.Н.Р. Належить народові порядком, що його встановлює цей “Основний Державний Закон”.
- •§ 17*. Право ініціятиви для зміни в Основних Державних Законах належить окремо кожній з слідуючих установ.
- •§ 59. Кожна Палата автономно складає регулямін про порядок ведення справ у Палаті. Об’єднане Зібрання Палат складає свій окремий регулямін про порядок ведення справ в засіданнях Об’єднаного Зібрання.
- •§ 62. Кожна Палата, а також Об’єднане Зібрання Палат, має право вимагать представника від Ради Міністрів на певну годину, щоби дати перед Палатою пояснення в певному, зазначеному в вимозі питанню.
- •§ 81. Всі члени обох Палат мають право одержувати від ф.-д. Скарбу у.Н.Р.:
- •§ 95*. Кандидат-заступник ф.-д. Голови, а в відповідних випадках Правительственна Рада, заступають уряд ф.-д. Голови лише часово, а саме:
- •§ 96**. Ф.-д. Голова виконує такі державні функції.
- •§ 166*. Всі Міністри складають Раду Міністрів. Голова Ради Міністрів і його заступник призначаються, на внесення Ради Міністрів, ф.-д. Головою, з складу Міністрів.
- •§ 167*. Розглядові на вирішенню Ради Міністрів підлягають такі справи:
- •§ 172. Особлива Рада для розгляду справи про зазначені в § 170 переступи складається періодично на один рік на 1 січня кожного року так:
- •§ 173. Для заступлення членів Особливої Ради в кожній зазначеній в § 172 курії визначаються кандидати до членів.
- •§ 197*. Ф.-д. Судові підсудні такі справи:
- •§ 235. Землі у.Н.Р. Підлягають її ф.-д. Організації в тих межах і на тих підставах, які точно визначаються Конституцією ф.-д. Устрою — оцим о.Д. Законом.
- •§ 236. Ніякі вчинки влади окремих Земель не повинні загрожувати чи то безпосередньо, чи то посередньо зовнішній безпеці ф.-д. Організації та порушувати права других Земель у.Н.Р.
- •§ 257. Встановлення податкової системи в повітах і громадах і всі зміни в ній підлягають референдуму відповідної територіяльної одиниці.
- •§ 258. Збройні сили для охорони зовнішньої безпеки у.Н.Р., а в відповідних виняткових випадках для охорони внутрішньої безпеки організуються ф.-д. Владою у.Н.Р. (о.Д.З. § 10, уст. 2).
- •§ 261. Для охорони внутрішньої безпеки в межах території окремих Земель в у.Н.Р. Законодавча влада Землі організує варту з осіб по вільному найму.
- •§ 295. Родина (подружжя), як підстава законного життя, існування і розвитку народу, стоїть під охороною закону.
- •§ 296. Воля сумління і віри забезпечується кожному.
- •§ 95. Треба викинути слова: “а в відповідних випадках Правительственна Рада”.
- •§ 95А. Кандидати-заступники часово заступають тілько тих відсутніх чи вибувших зі складу ф.-д. Управи членів, до котрих вони були обрані чи призначені.
- •§ 96. На ф.-д. Управу покладаються такі функції:
- •Б. В справах законодавства
- •§ 96А. В справах, що стосуються до законодавства, участь ф.-д. Управи визначається постановами, викладеними вище в § 17 п. 2, § 42 п. 1, §§ 43, 44, 59, 65, 67, 76, 77, 79 о.Д.З.
- •I. Верховна влада
- •II. Директорія Української Народньої Республіки
- •III. Законодавство в Українській Народній Республіці
- •IV. Рада Народніх Міністрів
- •I. Про Державну Народню Раду та її склад
- •II. Особисті права Членів Державної Народньої Ради
- •III. Порядок скликання сесії та вибору Президії д.Н.Р.
- •IV. Про компетенцію Державної Народньої Ради
- •V. Про порядок ведення справ Державної Народньої Ради
- •VI. Про прилюдність засідань Державної Народньої Ради
- •VII. Про внутрішній устрій Державної Народньої Ради
- •Всеукраинским Центральным Исполнительным Комитетом
- •I. Основные положения
- •II. Конструкция советской власти
- •IV. О гербе и флаге у.С.С.Р.
- •§ 57, І запитані міністри не пізніш семи днів мають на сі жадання дати пояснення в Всенародних Зборах Української Республіки - самі чи через своїх представників.
- •I. Загальні постанови
VII. Про внутрішній устрій Державної Народньої Ради
43. Внутрішній устрій та розпорядок праці Державної Народньої Ради зазначаються регуляміном, який складається Державною Народньою Радою відповідно цьому закону.
Державною Народньою Радою регулямін стає обов’язуючим після оголошення його в Вістнику Державних Законів і для своєї важности не потребує затвердження Голови Директорії.
До ухвали Державною Народньою Радою свого регуляміну має силу тимчасовий регулямін, який ухвалено Радою Народніх Міністрів.
44. В випадку порушення порядку Членом Державної Народньої Ради він може бути згідно з регуляміном усунений з цього засідання, або позбавлений на якийсь час права брати участь в заняттях Державної Народньої Ради лише постановою Державної Народньої Ради.
45. Закон цей вводиться в чинність менту його опублікування.
Голова Ради Народніх Міністрів
Андрій Лівицький
Міністр Внутрішніх Справ
Олександр Саліковський
Джерело: ЦДАВО України.- Ф. 1065.- Оп. 2.- Спр. 246.- Арк. 1-6 (зв.); Спр. 52.- Арк. 104-111 (зв.), 137-148, 153 – 164, 216 – 239 (зв.); Спр. 49.- Арк. 55 – 10 (зв.); Вісник державних законів для всіх земель Української Народньої Республіки.- 19200, 19 листопада.- Вип. 2-й.
Додаток
до закону “Про Державну Народню Раду
Української Народньої Республіки”
Спис організацій, які мають нести своїх представників до Державної Народньої Ради та кількість останніх від кожної
Назва партій |
Повний склад |
1 черга |
2 черга |
3 черга |
|
А. Політичні групи |
|||||
УСДРП |
|
19 |
10 |
5 |
4 |
УПСР |
|
20 |
11 |
5 |
4 |
ЄСДПР (Бунд) |
30% |
3 |
2 |
1 |
|
СЄРП (Поалей-Ціон) |
|
3 |
2 |
1 |
|
ОЄСП |
|
3 |
|
2 |
1 |
УСПФ |
|
9 |
6 |
2 |
1 |
Селянська соціалістична партія |
|
6 |
4 |
1 |
1 |
Народна Трудова Партія |
|
5 |
2 |
2 |
1 |
Трудова Партія |
18% |
3 |
2 |
|
1 |
Єврейська “Фолкс-Партай” (Цеіре-Ціон) |
|
3 |
2 |
1 |
|
Єврейська демократична сіоністська фракція (Цеіре-Ціон) |
|
3 |
2 |
1 |
|
Народня Республіканська Партія |
|
6 |
5 |
1 |
|
УПСС |
|
5 |
4 |
1 |
|
Союз хліборобів-демократів |
13% |
4 |
3 |
1 |
|
Сіоністські організації на УКраїні |
|
4 |
3 |
1 |
|
Єврейські партії “Ахдус” |
|
2 |
1 |
1 |
|
Б. Нездекларовані |
|||||
Більшовики України |
|
2 |
|
1 |
1 |
Українська партія “боротьбістів” |
5,5% |
5 |
|
3 |
2 |
Українська партія “незалежників” |
|
2 |
|
1 |
1 |
РСДРП |
|
2 |
|
1 |
1 |
ПСР |
3,7% |
2 |
1 |
1 |
|
КД |
|
2 |
1 |
1 |
|
ППС |
|
1 |
|
1 |
|
“Людова” польська партія |
2% |
1 |
1 |
|
|
Польська партія “Кресовців” |
|
1 |
1 |
|
|
В. Неполітичні організації |
|||||
наукові |
|
3 |
1 |
1 |
1 |
кооперативні |
|
5 |
2 |
2 |
1 |
самоврядування |
16,5% |
6 |
2 |
2 |
2 |
професійні спілки |
|
9 |
3 |
3 |
3 |
науково-проф. культурні |
|
2 |
1 |
1 |
|
конфесійні установи |
|
1 |
1 |
|
|
селоспілка |
11,7% |
19 |
9 |
5 |
5 |
Загалом |
|
161 |
81 |
49 |
30 |
Джерело: ЦДАВО України.- Ф. 1065.- Оп. 2.- Спр. 295.- Арк. 28; Спр. 52.- Арк. 184 – 185, 241 – 241 (зв.).
Додаток 1. 38
Сообщение
об образовании ЦИК Советов Украины
Харьков. 12 XII . Образовалась новая Украинская Рада в противовес буржуазной Центральной раде в Киеве. Она составилась из представителей украинских полков и рабочих-шахтеров. Киевскую Раду называют панской, и с каждым днем Киевская Рада теряет всякий авторитет в глазах массы.
Дни ее сочтены, все украинские полки, стоявшие в Харькове, Полтаве, Купянске, Шелковке и во всех городах, окружающих Киев, выразили готовность следовать по первому указанию тем распоряжениям, которые будут исходить от той Рады, которая признает власть Совета и действует с ним заодно, каковой и является новообразовавшаяся харьковская Украинская Рада.
Джерело: Победа Великой Октябрьской социалистической революции и установление Советской власти на Украине. В 3-х т.- К., 1957.- Т. 2.- Октябрь-декабрь 1917 г.- С. 582.
Додаток 1.39
Маніфест
до всіх робітників, солдат і селян України
12 грудня 1917 р.
Дружним натиском робітників, солдатів і селян всієї Росії був скинутий уряд народного обману, уряд Керенського. Всеросійські з“їзди робітничих, солдатських та селянських депутатів, в яких брали участь і Ради України, створили нову владу – уряд народних низів, в особі Ради Народних Комісарів, яка є робітничо-селянським урядом Російської Федеративної Республіки.
Тільки після цього могли бути здійсненими всі вимоги робітників і найбідніших селян. Негайно був виданий декрет про передачу селянам всієї землі без викупу і з усім інвентарем, не чекаючи скликання Установчих зборів, про робітничий контроль над виробництвом і 8-ми годинний робочий день і декрет про мир. Тільки народна влада виявилася здатною повести країну до миру, гідного революційного народу, тільки вона встановила в армії виборні засади і зробила її чисто народною.
Ці дії радянського уряду зустріли палке співчуття серед трудящих по всій країні, серед усіх народів, що входять до складу Російської Федеративної Республіки. Ради робітничих, солдатських та селянських депутатів всюди подають підтримку Раді Народних Комісарів.
Зате капіталісти, поміщики та їнші дармоїди піднялися на одчайдушну боротьбу з робітничою і селянською революцією, обравши для себе опорою спочатку деякі частини фронту, потім Дон і нашу Україну. Від імені фронту заговорила Ставка, від імені Дона – Каледін, від імені України – Генеральний секретаріат Центральної ради.
Центральна рада задумала перетворити Україну в буржуазну республіку і під виглядом національного самовизначення відстояти інтереси капіталістів та чиновників – як українських, так і російських, для яких робітничо-селянська революція несе остаточну загибель і знищення.
Центральна рада відмовилася поширити на територію Української республіки декрет про землю, який був виданий Всеросійським з“їздом Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів з участю представників від Рад українських. Центральна рада замість робітничого контролю над виробництвом, прагнула встановити державний контроль, вона вела боротьбу з Радами і намагалася в противагу їм всю владу на місцях передати міським думам і земствам.
Генеральний секретаріат, протидіючи розпорядженням верховного командування Всеросійської армії розладнував фронт і потім заважав успішному веденню мирних переговорів, бажаючи, як тепер з“ясувалося, зловмисне затягнути війну до весни в інтересах франко-англійських хижаків. Але буржуазні керівники Ради не тільки прагнули оберегти українську та неукраїнську буржуазію від натиску трудящих класів, вони вчинили прямий злочин проти робітників і селян, вступивши в союз з прислужниками буржуазії, з другом кадетів, з генералом Каледіним, який разганяє робітничі організації Харківської та Катеринославської губерній, війська якого складаються з ударників, юнкерів та обдурених казаків, б“ють робітників та гвалтують їх жінок та дочок. Для підтримки Каледіна вони заборонили пропускати через Україну революційні радянські війська, по-зрадницькому роззброїли їх у Києві і збиралися втягти українську демократію у братовбивчу війну з рештою Росії, нацьковуючи брехливими запевненнями, що Рада Народних Комісарів загрожує свободі України.
За таких обставин 3 грудня у Києві мав відкритися I-ий Всеукраїнський з“їзд робітничих, солдатських і селянських депутатів, що його скликав Південно-західний обласний комітет Рад. Керівники буржуазної Центральної ради за допомоги прямого насильства і обманів перешкодили роботам цього з“їзду. Тоді більшість делегатів від Рад робітничих і солдатських депутатів, а також частина селянських делегатів переїхала до Харкова, де з“єдналися з делегатами від Рад Донецького і їкриворізького басейну і довели свої роботи до кінця.
Щоб в корені припинити злочинну політику Української Центральної ради, яка мала сміливість діяти від імені трудящих мас України, з“їзд рад вважав за потрібне взяти на себе всю повноту дуржавної влади в Українській Народній Республіці. Обраному на з“їзді Центральному Виконавчому Комітетові Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів доручено утворити нову владу – владу робітничо-селянську. Постановою з“їзду Центральна рада позбавлена тих прав, які вона собі захопила; одночасно Генеральний секретаріат Української Центральної ради втрачає свої повноваження. Віднині урядом України є Народний Секретаріат, що його призначає Центральний Виконавчий Комітет Вcеукраїнської Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів.
Із створенням робітничо-селянського уряду України зникла примара тієї кривавої боротьби, яку хотів викликати колишній Генеральний секретаріат між демократією українською і демократією решти Росії. Бо перше, що вважав за свій обов“язок зробити Центральний Виконавчий Комітет,- це звернутися до Ради Народних Комісарів з заявою, що війни між Україною і Росією бути не може, що цієї війни бажала тільки Центральна рада, а не українські трудящі маси.
Товариші робітники, солдати і селяни українські! Пам“ятайте завжди, що нова влада, яку утворили ваші Ради, буде сильна тільки вашою підтримкою.
Товариші робітники і солдати! Зміцнюйте владу своїх радянських організацій у містах і правдьте найрішучушу боротьбу проти всіх, хто буде перешкоджати цій владі.
Товариші селяни! Якщо ви хочете, щоб земля на Україні, як і в решті Росії, з усім інвентарем належала тільки вам, і земельними справами відали тільки вами обрані комітети, якщо ви прагнете до того, щоб земля вам була передана негайно, а не тоді, коли на це погодяться поміщики, яких так щиро захищала Центральна рада від самочинних зохоплень, якщо вам набридло одержувати від влади тільки обіцянки, і вам потрібний чесний і прямий захист ваших інтересів, входьте в найтісніший зв“язок з Радами робітничих, солдатських і селянських депутатів і разом з ними допомагайте новій Радянській владі виконувати [її] завдання. Пам“ятайте, що тільки у дружньому союзі робітників, солдатів і селян перемога над імущими класами. Центральна рада постаралася на з“їзді Рад розбити цей союз і завдяки їй представництво селянства було недостатнім. Центральний Виконавчий Комітет найближчим часом скличе 2-ий з“їзд і вживе всіх заходів, щоб селянські Ради були представлені на цьому з“їзді якнайповніше.
Товариші робітники, солдати і селяни! Ваші представники закликали нас до влади. При вашій підтримці у тісному єднанні збратами робітниками, солдатами і селянами всієї решти Росії ми не боїмося ніякого тягара, ми не залишимо свого поста, ми не підемо з нього, поки не виконаємо покладені на нас з“їздом завдання або поки новий з“їзд не замінить нас іншими.
Хай живе Українска робітничо-Селянська Республіка!
Хай живе влада Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів!
Хай живе соціалізм!
Центральний Виконавчий комітет Рад робітничих і селянських депутатів.
Джерело: Перемога Радянської влади на Україні (жовтень 1917 р.-січень 1918 р.).- Зб. документів.- Київ, 1947.- С. 89-92.
Додаток 1.4
ТИМЧАСОВА ІНСТРУКЦІЯ
ГЕНЕРАЛЬНОМУ СЕКРЕТАРІАТОВІ
ТИМЧАСОВОГО УРЯДУ НА УКРАЇНІ
1. На час до вирішення справи про місцеве врядування Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, которого призначає тимчасовий уряд по пропозиціям Центральної Ради.
2. Уповноваження Генерального Секретаріату поширюються на губернії: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і Чернігівську, з виключенням мглинського, суражського, стародубського і новозибківського повітів. Вони можуть бути поширені і на инші губернії, чи частини їх, в тім разі як утворені в цих губерніях на основі постанови тимчасового уряду земські інституції висловляться за бажаність такого поширення.
3. Генеральний Секретаріат складається з генеральних секретарів по відомствам: а) внутрішніх справ, б) фінансів, в) хліборобства, г) освіти, д) торгу і промисловости, є) праці, а також секретаря по національних справах і генерального писаря. Крім цього, при Генеральному Секретаріаті є для контролю його спав генеральний контрольор, що бере участь у засіданнях Генерального Секретаріату з правом рішаючого голосу. З числа секретарів не менше чотирьох повинні бути заміщені з особ, які не належать до української національности. При Секретаріаті по національних справах встановлюються три посади товаришів секретаря з тим, щоб всі чотири найбільш численні національності України мали кожна свого представника в особі секретаря або одного з його товаришів.
4. Генеральний Секретаріат розглядає, розробляє і подає на затвердження тимчасового уряду проекти, що торкаються життя краю і його врядування. Проекти ці можуть бути перед поданням їх тимчасовому уряду внесені на обговорення Центральної Ради.
5. Уповноваження тимчасового уряду по справах місцевого управління, що входять у компетенцію пойменованих у статті 3 відомств, здійснюються через генеральних секретарів. Докладніше визначення цих справ буде подане в особливому додаткові.
6. По всіх справах, зазначених в попередній статті, місцева влада краю звертається до Генерального Секретаріату, як після зносин з тимчасовим урядом, передає його розпорядження і накази місцевій владі.
7. Генеральний Секретаріат подає список кандидатів на урядові посади, обов’язки яких торкаються пунктів, зазначених у статті 5 справ.
8. Стосунки вищих державних установ і окремих громадських відомств з секретаріатом і окремими секретарями по належности, а також останніх з вищими державними установами і відомствами робиться через особливого комисара України в Петрограді. Так само йдуть і законодатні пропозиції і проекти, які торкаються місцевих справ України, а також і заходи загальнодержавного значіння, які виникли в окремих відомствах або обговорені міжвідомственими і відомственими комісіями і вимагаючі через особливе відношення до України участи представника управління в зазначених комісіях.
9. В негайних і настирливих випадках вищі державні установи і відомства сповіщають про свої накази місцеву владу безпосередньо, сповіщаючи одночасно про ці накази секретаріат.
Міністр-предсідатель О.Керенський
Міністр юстиції Зарудний
Петроград, 4 (17) серпня 1917 р.
Джерело: Нова Рада.- 1917, 6 серпня.- № 107; Вестник Временного правительства.- 1917, 5 (8) августа.- № 123 (169).
Додаток 1.40
О самопределении Украины
Приницип права нации на самоопределение, провозглашенный Февральской революцией, мог быть проведен в жизнь только бблагодаря Октябрьской революции, приведшей к созданиюю Рабоче-Крестьянского Прравительства – Совета Народных Комиссаров.
В условиях современного буржуазно-капиталистического общества,основаннного на существовании классов с противоположными интересами и обостенной борьбе между буржуазией и пролетариатом, принцип права наций на самоопределение приобретает противоречивый характер, смотря по тому, кто определяет этот принцип: бужуазия или пролетариат.
Победа рабоче-крестьянской революции и декрет Совета Народных Комиссаров уничтожает всякие формы национального угнетения и социального неравенства вв России.
На Украине же прроведение в жизнь этого принципа попало в руки укринской буржуазии и мелкобуржуазных социалистов, которые, провозгласив Украинскую Республику, проводят мелкобуржуазную политику в интересах буржуазии не только украинской, но и неукраинской.
Эта политики ведет к обострению национальной розни, разжиганию национальной вражды, которая неизбежно ведет к новым формам национального угнетения и неравенства.
Такая гибельная для рабочих и крестьянских масс политика уже дала свои результаты в разоружении неукраинских (но не казачьих) частей, в походе против Советов рабочих и солдатских депутатов, как якобы неукраинских, в соглашении с Донским Войсковым правительством Каледина, угнетающим у себя рабочих и крестьян, в том числе и украинских.
Так фатально мелкобуржуазные украинские социалисты, стоящие во главе Центральной рады, пошли по пути российских праввых социалистов-революционеров и меньшевиков, по пути соглашения с ббуржуазно-помещичьими классами и измены рабочим и крестьянским массам.
Поэтому Первый Всеукранский съезд Советов рабочих и солдатских депутатов, признавая Украинскую Республику как федеративную часть Российской Республики, объявляет решительную борьбу гибельной для рабоче-крестьянских масс политике Центральной рады, раскрывая ее буржуазный, контрреволюционный характер.
Съезд будет бороться за самоопределение Украины в интересах рабочих и крестьян, за их господство, за устранение всяких национальных ограничений, всякой национальной вражды и ненависти, за Украинскую рабоче-крестьянскую республику, основанную на тесной солидарности трудящихся масс Украины, независимо от их национальной принадлежности, с трудящимися массами всей России.
Джерело: Победа Великой Октябрьской социалистической революции и установление Советской власти на Украине. В 3-х т.- К., 1957.- Т. 2.- Октябрь-декабрь 1917 г.- С. 575-576.
Додаток 1.41
Об организации власти на Украине
Центральная рада теперешнего состава не может быть признана правительством рабочих и беднейших крестьян Украины. Политика Центральной рады в земельном вопросе , в вопросах о рабочем контроле, о демократизации армии, об отношении к Рабоче-Крестьянскому Правительству Российской Федерации, созданному и утвержденному организованными рабочими, солдатами и беднейшими крестьянами всей России, в том числе и Украины; позиция, занятая Радой в борьбе рабочих и крестьян с буржуазной реакцией на Дону, раздувание Радой националистического угара среди народных масс Украины, наконец, провокационный срыв Всеукраинского съезда Советов в Киеве политиканами, руководящими деятельностью Рады, - все это ставило революционную демократию Укрины перед необходимостью решительной борьбы с Радой и создания Рабочей и Селянской власти на Украине.
Всеукраинский съезд Советов постановляет:x
Власть на территории Украинской республики отныне принадлежит исключительно Советам рабочих, солдатских и селянских депутатов; на местах – уездным, городским, губернским и областным Советам, а в центре – Всекраинсому съезду Советов рабочих и солдатских депутатов, его Центральному Исполнительному Комитету и тем органам, которые он создаст.
Украина объявляется Республикой Советов рабочих, солдатских и селянских депутатов.
Временному Центральному Исполнительному Комитету Украины поручается немедленно распростанить на территории Украинской Республики все декреты и распоряжения Рабоче-Крестьянского Правительства Федерации, имеющие общее для всей Федерации значение – о земле, рабочем контроле над производством и о полной демократизации армии, объявить недействительными все распоряжения Рады, которрые она издала и издаст, а также отменить все ранее состоявшиеся распоряжения Рады и Генерального секретариата, которые направлены против интересов раббочих и беднейших селян Украины.
Установить между Рабоче-Крестьянским Правительством Российской Федерации, а также правительствами остальных частей России и Рабоче-Крестьянским Правительством Украины полную согласованность в целях и действиях, необходимую в интересах всех народов Российской Федерации, исходя из принципа, что правильными и нормальными эти взаимоотношения могут быть только в том случае, если правительства всех частей России будут являться органами власти Советов рабочих, солдатских и крестьянских депутатов.
В ближайшем времени созвать II Всеукраинский съезд Советов рабочих, солдатских и селянских депутатов для дальнейшего расширения и углубления Рабоче-Селянской власти на Украине.
Джерело: Победа Великой Октябрьской социалистической революции и установление Советской власти на Украине. В 3-х т.- К., 1957.- Т. 2.- Октябрь-декабрь 1917 г.- С. 574-575.
Додаток 1.42
О Донецко-Криворожском бассейне
Принимая во внимание:
что Донецкий и Криворожский бассейны представляют собой область однородную в хозяйственном отношении,
что всякое разделение Донецкого бассейна вредно отразится на развитии его производительных сил, и ослабит единство и мощь пролетарской борьбы,
Всекраинский съезд Советов рабочих и солдатских депутатов протестует против преступной империалистической политики руководителей казачьей и украинской буржуазных республик, пытающихся поделить между собой Донецкий бассейн, и будетт добываться единства Донецкого бассейна в пределах Советской республики.
Джерело: Победа Великой Октябрьской социалистической революции и установление Советской власти на Украине. В 3-х т.- К., 1957.- Т. 2.- Октябрь-декабрь 1917 г.- С. 576.
Додаток 1.43
Манифест
Временного рабоче-крестьянского правительства Украины
Пролетарии всех стран, соединяйтесь!
Именем восставших рабочих и крестьян, именем революционной армии украины объявляем власть гетмана низложенной, власть рабочих и крестьян, власть советов на Украине восстановлена.
Рабочие и крестьяне Украины!
Солдаты Красной Украинской Армии!
Настал долгожданный час низвержения на Украине временно восторжествовавшей власти буржуазии и помещиков, власти Скоропадского. Семь неслыханно тяжких месяцев, полных кошмара и ужаса, гнета и унижения, нищеты и разорения, перенесены трудящимися массами Украины. Рабочие и крестьяне едва успели сбросить с себя вековые цепи рабства, как штыками послушных германскому капиталу солдат разбита была молодая, не успевшая еще окрепнуть и организоваться советская армия Украины, снова надеты цепи; снова вас заковали в кандалы и отдали в полное распоряжение как украинских, так и иностранных капиталистов. Фабрики и банки были возвращены капиталистам, земля и сельськохозяйственный инвентарь – тунеядцам-помещикам. Запылали деревни, загремели пушки, застучали пулеметы, направленные в освободившихся рабочих и крестьян Украины. Сотнями и тысячами расстреливались бедняки, многими тысячами загонялись они в тюрьмы только за то, что осмелились быть свободными, только за то, что не пожелали работать на помещиков и капиталистов.
Кровавый праздник справляли буржуа и помещики.
Кровавый праздник справляла Рада и гетьман.
Кровавый, страшный праздник торжества и классовой мести справляли тогдашние хозяева Украины – германские капиталисты и генералы.
Но рабочие и крестьяне Украины не покорились, не сложили оружия. Они сгуппировались вокруг своей, единственно революционной Коммунистической Партии (большевиков) Украины, которая продолжала борьбу и на местах, упорно и систематически собирала свои силы, дезоргинизовывала силы врага, разъясняла солдатам австро-германской армии, какую подлую роль наймитов капитала и палачей трудящихся играют они во вред самим себе и нам.
Избранное Съездом Советов Рабочих и Крестьянских Депутатов в Екатеринославе правительство Украины, зовя на борьбу, было уверено в грядущей победе трудящихся и знало, что настанет час, когда мощным ударом он уничтожит палачей социалистической рабочей Украины.
Этот час наступил.
Рабочие и солдаты Германии и Австро-Венгрии сбросили правительство кайзера и быстро шагают к установлению и в Германии и в Австро-Венгрии власти трудящихся. Солдаты австро-германской армии не будут больше охранять буржуазно-помещичью власть на Украине, не будут мешать установлению власти рабочих и крестьян. Пробил час смерти господства буржуазии на Украине. Пробил час восстановления власти трудящихся. От вас, рабочие и крестьяне, зависит окончательное торжество советской власти на Украине.
И мы, члены Центрального Исполнительного Комитета Советов Украины, идя навстречу воле восставших рабочих, крестьян и солдат, стали, по постановлению Центарального комитета коммунистичесокой партии (большевиков) Украины во главе восставших масс, образовав Временное Рабоче-Крестьянское Правительство Украины.
Именем этих восставших масс мы объявляем:
Гетман и его совет министров считаются низложенными и объявляются вне закона.
Все ставленники гетмана и германского командования, все представители нынешней местной власти подлежат немедленному аресту, с заменой их представителями рабочих и крестьян, верными сторонниками Советской власти.
Все законы, приказы, договоры, постановления и распоряжения как гетмана и его агентов, так и центральной рады и ее агентов считаются незаконными и не подлежащими исполнению.
Всякий принуждающий или уговаривающий исполнять распоряжения гетмана или центральной рады, или их агентов на местах, подлежит расстрелу на месте.
Все фабрики, заводы, банки и торговые предприятия, рудники и каменоломни являются собственностью украинских трудящихся масс и должны быть сданы органам Советской власти их нынешними владельцами и собственниками в полном порядке, согласно определенным указаниям революционной рабоче-крестьянской власти.
Все земли помещиков со всем живым и мертвым инвентарем должны быть немедленно отобраны у помещиков и безвозмездно переданы крестьянам.
Заработная плата повышается до норм, установленных Советской властью в России.
Все права крестьян и рабочих, установленных Советским Правительством, приобретают полную силу, все долговые обязательства крестьян и рабочих по отношению к капиталистам и помещикам считаются недействительными.
Принимаются срочные и решительные меры по восстановлению хозяйственной жизни страны (налаживаются железнодорожный транспорт, работы на шахтах, заводах и фабриках).
Принимаются решительные беспощадные меры по искоренению спекуляции.
Принимаются срочные меры по установлению правильного обмена с советской Россией предметов продовольствия и мануфактуры.
Временное Правительство заявляет, что стоя во главе восставших и рабоче-крестьянской армии Украины, оно будет решительно бороться за осуществление всех этих мероприятий.
Временное правительство заявляет, что справившись с контрреволюцией и восстановив Советскую власть на местах, оно созовет ВСЕУКРАИНСКИЙ СЪЕЗД СОВЕТОВ РАБОЧИХ, КРЕСТЬЯНСКИХ И КРАСНОАРМЕЙСКИХ ДЕПУТАТОВ, которому передаст всю власть в стране.
Товарищи рабочие, крестьяне и красные солдаты Украины!
В час возрождения власти трудящихся на Украине вы обязаны помнить, что только вы, только сами трудящиеся массы могут в решительной и беспощадной борьбе отстоять свою свободу и свою власть. Борьба далеко не закончена.
Остервенелая, бешеная от злобы буржуазия, шаг за шагом отступающая под натиском надвигающейся, штыками ощетинившейся рабоче-крестьянской массы, будет биться до конца и будет измышлять и осуществлять сотни и тысячи чудовещнейших комбинаций для того, чтобы задушить революционную коммунистическую власть трудящихся. Германский империализм рухнул, и с этой стороны в данный момент нам уже не грозит опасность. Но спешно организуются белогвардейцы, сынки помещиков, банкиров, фабрикантов и кулаков, и, объединяясь с багатым казачеством под командой Красновых, Деникиных и прочих царских генералов, пытаются остановить наш натиск. Сами по себе они бессильны. Сами по себе они не страшны, ибо не раз били мы их и без всяког труда расправились бы и на этои раз.
Но за ними стоит англо-американский капитал, уже трещащий по всем швам, но еще держащийся на ногах, упоенный своей победой над Германской Империей и жаждущий крови восставших рабочих.
Вот главный враг наш!
Союзнический капитал хорошо понимает, что теперь очередь за ним. Он хорошо знает, что рабочая революция должна перекинуться на Италию, Францию, Англию и Соединенные Штаты Америки. Он лихорадочно мобилизует все свои силы для того, чтобы до этого раздавить рабочую ревоюцию в России, Германии и на Украине.
Он подбирался к Советской России с востока и потерпел поражение. Он бросил тогда свои войска с севера и тоже потерпел поражение. Он хочет теперь схватить ее за горло с юга, подчинив себе Украину и направив отсюда свои послушные пока еще полки на рабочих и крестьян России. Он хорошо понимает, что революционный союз России с Украиной так укрепит и Россию и Украину, что с ними справиться будет невозможно. И он торопиться заменить вышедшие из повиновения буржуазные войска Германии еще готовыми исполнять подлую роль душителей рабочих и крестьян солдатами союзного империализма. Мы должны учиться на чужом опыте, а опыт Архангельска, Сибири и Урала, опыт Самары, Сызрани и Казани не говорит, а кричит о том, что союзная оккупация ничем решительно не отличается от оккупации германской. То же восстановление власти капиталистов и помещиков, то же преследование рабочих и беднейших крестьян, те же расстрелы и издевательства и мучения.
Мы не сомневаемся, что вы не допустите, чтобы истерзанная, окровавленная, измученная, разорванная Украина была отдана на разграбление англо-американскому хищнику, идущему к нам под видом освободителя. Не освобождение, а порабощение несет он нам. Не освобождение, а порабощение и смерть принес он тысячам и тысячам рабочих и крестьян Поволжья, Сибири и Северной России. Вы не должны верить их лживым и льсивым словам. Они уже заключили союз со Скоропадскими, Красновыми, Деникиными, русскими черносотенцами и украинскими помещиками и капиталистами, для того, чтобы, сменив германских жандармов, держать нас в подчинении и грабить без меры и удержу.
В полном единении с Революционной Россией, рабочими Германии и Советскими частями бывшего Австро-Вернгерского государства должны вы организовать отпор, встав все как один в ряды социалистической Украины.
Настает последний и решительный бой мирового капитала с мировым пролетариатом.
Железным, несокрушимым и грозным маршем идет мировая революция. Одна за одной летят короны. Рухнул трон кровавого царя, рухнул трон Фердинанда Болгарского. Свергнут Карл Австрийский, изгнан император германский.
Трещат и рушатся твердыни мирового капитала. Близок час гибели английского и американского капитализма. Близок час гибели Георга Австрийского, Ллойд-Джорджа и Вильсона. Союзный империализм будет разбит кулаком рабочего так же, как разбит империализм германский.
Мировая революция идет. Восставший пролетариат не может не победить – и он победит.
Встаньте все, как один, встаньте мощной и несокрушимой стеной, и вы победите!
Все в бой! Все к оружию! Все в ряды рабоче-крестьянской армии!
Вперед, к победе!
Именем восставших рабочих и крестьян Украины
Временное рабоче-крестьянское правительство Украины:
Председатель
Г. Пятаков (Киев)
Члены правительства:
К. Ворошилов (Луганск)
А. Сергеев (Артем) (Харьков)
Э. Квиринг (Екатеринослав)
В. Затонский (Киев)
Ю. Коцюбинский (Чернигов)
Джерело: Собрание узаконений и распоряжений Рабоче-Крестьянского Правительства Украины.- 1919.- 1-14 января.-№ 1.- Ст. 1.- Изд. 3-е.
Додаток 1.44
Конституция
Украинской Социалистической Советской
Республики,
утвержденная Всеукраинским съездом Советов
в заседании 10-го марта 1919 года
и принятая в окончательной редакции