
- •Глава 1. Постановка проблеми та спроби її вирішення Історіографічний огляд
- •§ 1. Історики урср та діаспори
- •Про політичні системи України
- •§ 2. Проголошення державної незалежності України та сучасний стан розуміння проблеми.
- •§ 2. Від створення Української Центральної Ради до Всеукраїнського Національного Конгресу (3 березня — 8 квітня 1917 р.)
- •§ 3. Від Національного Конгресу до I Універсалу (22 квітня — 10 червня 1917 р.)
- •§ 4. Від I Універсалу до падіння Тимчасового уряду (10 червня — 20 жовтня 1917 р.)
- •§ 5. Від падіння Тимчасового уряду до визнання більшовицького режиму (26 жовтня — 6 грудня 1917 р.).
- •§ 6 Від визнання більшовицького режиму до поразки у першій україно-більшовицький війні (7 грудня 1917 р. — 11 січня 1918 р.).
- •§ 7. Від проголошення державної незалежності до краху Центральної Ради (15 січня — 29 квітня 1918 р.).
- •Глава 3.
- •§ 1. Гетьманат: утворення та закладення
- •§ 2. Український Національно-Державний Союз — Український Національний Союз. (21 травня — 14 листопада 1918 р.).
- •§ 3. Створення Директорії та нацiонально-соцiалiстичне повстання (кiнець жовтня-початок листопада 1918 р.)
- •§ 4. Революційні зміни соціальних орієнтирів та політичних підвалин української державности
- •§ 5. Захiдно-Українська Народня Республіка: боротьба за національне визволення та парламентську демократiю (1 листопада1918 р. — 16 липня 1919 р.).
- •Глава 4.
- •«Соборна» унр:
- •Катастрофа нацiонального соцiалiзму
- •(16 Листопада 1918 р. — сiчень 1920 р.).
- •§ 1. Закладення підвалин катастрофи: полiтичнi та збройнi сили українського нацiонального соцiалiзму (грудень 1918 р.).
- •§ 2. Грунт для катастрофи: Трудовий Конгрес Народів України (22–28 сiчня1919 р.)
- •§ 3. Катастрофа: зовнішньополітичні чинники (11 листопада 1918 р. — березень 1919 р.)
- •§ 4. Катастрофа: внутрішньополітичні чинники (березень — квiтень 1919 р.)
- •§ 5. Катастрофа: військові чинники та геополітика (березень — квiтень 1919 р.)
- •§ 6. Катастрофа: геополітичні чинники. (травень — грудень 1919 р.)
- •Глава 5.
- •«Третя» унр:
- •Вiд нацiонально-соцiалiстичної демократiї
- •До режиму одноособової влади. (1920 р.)
- •§ 1. Агонiя унр (лютий — 21 листопада 1920 р.)
- •§ 2. Надiя на майбутнє?
- •Глава 6.
- •Три видання
- •Української соцiалiстичної радянської республiки
- •(Грудень 1917 р. — листопад 1920 р.)
- •§ 1. Конструювання та розбудова усрр: теорiя
- •§ 2. Конструювання та розбудова усрр: практика
- •Додаток 1.1
- •Додаток 1.12
- •14 Листопада 1918 р.
- •15 Грудня 1918 р.
- •Додаток 1.20
- •§ 1. На чолі Галицької Держави стоїть Народна Рада, вибрана на Народньому Зборі 19 жовтня 1918.
- •§ 2. Народня Рада вибирає свого провідника, двох заступників у проводі, та секретаря. Секретар має назву державного секретаря. Число заступників і секретарів можна побільшити.
- •§ 4. Народня Рада виконує законотворчу власть у цілій державі на всіх полях публічного чи приватного життя.
- •§ 5. Народня Рада вибирає з поміж своїх членів Старшину.
- •§ 6. Старшина збирається і радить постійно.
- •§ 7. Старшина Народної Ради єсть органом верховних постанов та верховного нагляду.
- •§ 8. Народня Управа ділиться на:
- •§ 10. Народня Управа єсть начальним виконуючим органом держави. Усім управам переказується окремий уряд з відповідним числом урядників.
- •§ 12. Громади одержують повну місцеву автономію. Різниця між самостійним та відпорученим кругом ділання громади зносить ся.
- •До Світлої Директорії
- •Угорських українців
- •21 Січня 1919 року
- •Української Народньої Республіки
- •Додаток 1.27
- •Трудового Конгресу України
- •12 Серпня 1919 р.
- •Додаток 1.34 Проєкт Конституції
- •§ 1. У.Н.Р. Єсть демократично-республіканський державний устрій. В ньому об’єднані лише землі з українською людністю в територіяльних межах, які фактично встановлюються.
- •§ 11. Федерально-Державну Організацію у.Н.Р. Творять такі установи:
- •§ 13. Федерально-Державна Установча влада в у.Н.Р. Належить народові порядком, що його встановлює цей “Основний Державний Закон”.
- •§ 17*. Право ініціятиви для зміни в Основних Державних Законах належить окремо кожній з слідуючих установ.
- •§ 59. Кожна Палата автономно складає регулямін про порядок ведення справ у Палаті. Об’єднане Зібрання Палат складає свій окремий регулямін про порядок ведення справ в засіданнях Об’єднаного Зібрання.
- •§ 62. Кожна Палата, а також Об’єднане Зібрання Палат, має право вимагать представника від Ради Міністрів на певну годину, щоби дати перед Палатою пояснення в певному, зазначеному в вимозі питанню.
- •§ 81. Всі члени обох Палат мають право одержувати від ф.-д. Скарбу у.Н.Р.:
- •§ 95*. Кандидат-заступник ф.-д. Голови, а в відповідних випадках Правительственна Рада, заступають уряд ф.-д. Голови лише часово, а саме:
- •§ 96**. Ф.-д. Голова виконує такі державні функції.
- •§ 166*. Всі Міністри складають Раду Міністрів. Голова Ради Міністрів і його заступник призначаються, на внесення Ради Міністрів, ф.-д. Головою, з складу Міністрів.
- •§ 167*. Розглядові на вирішенню Ради Міністрів підлягають такі справи:
- •§ 172. Особлива Рада для розгляду справи про зазначені в § 170 переступи складається періодично на один рік на 1 січня кожного року так:
- •§ 173. Для заступлення членів Особливої Ради в кожній зазначеній в § 172 курії визначаються кандидати до членів.
- •§ 197*. Ф.-д. Судові підсудні такі справи:
- •§ 235. Землі у.Н.Р. Підлягають її ф.-д. Організації в тих межах і на тих підставах, які точно визначаються Конституцією ф.-д. Устрою — оцим о.Д. Законом.
- •§ 236. Ніякі вчинки влади окремих Земель не повинні загрожувати чи то безпосередньо, чи то посередньо зовнішній безпеці ф.-д. Організації та порушувати права других Земель у.Н.Р.
- •§ 257. Встановлення податкової системи в повітах і громадах і всі зміни в ній підлягають референдуму відповідної територіяльної одиниці.
- •§ 258. Збройні сили для охорони зовнішньої безпеки у.Н.Р., а в відповідних виняткових випадках для охорони внутрішньої безпеки організуються ф.-д. Владою у.Н.Р. (о.Д.З. § 10, уст. 2).
- •§ 261. Для охорони внутрішньої безпеки в межах території окремих Земель в у.Н.Р. Законодавча влада Землі організує варту з осіб по вільному найму.
- •§ 295. Родина (подружжя), як підстава законного життя, існування і розвитку народу, стоїть під охороною закону.
- •§ 296. Воля сумління і віри забезпечується кожному.
- •§ 95. Треба викинути слова: “а в відповідних випадках Правительственна Рада”.
- •§ 95А. Кандидати-заступники часово заступають тілько тих відсутніх чи вибувших зі складу ф.-д. Управи членів, до котрих вони були обрані чи призначені.
- •§ 96. На ф.-д. Управу покладаються такі функції:
- •Б. В справах законодавства
- •§ 96А. В справах, що стосуються до законодавства, участь ф.-д. Управи визначається постановами, викладеними вище в § 17 п. 2, § 42 п. 1, §§ 43, 44, 59, 65, 67, 76, 77, 79 о.Д.З.
- •I. Верховна влада
- •II. Директорія Української Народньої Республіки
- •III. Законодавство в Українській Народній Республіці
- •IV. Рада Народніх Міністрів
- •I. Про Державну Народню Раду та її склад
- •II. Особисті права Членів Державної Народньої Ради
- •III. Порядок скликання сесії та вибору Президії д.Н.Р.
- •IV. Про компетенцію Державної Народньої Ради
- •V. Про порядок ведення справ Державної Народньої Ради
- •VI. Про прилюдність засідань Державної Народньої Ради
- •VII. Про внутрішній устрій Державної Народньої Ради
- •Всеукраинским Центральным Исполнительным Комитетом
- •I. Основные положения
- •II. Конструкция советской власти
- •IV. О гербе и флаге у.С.С.Р.
- •§ 57, І запитані міністри не пізніш семи днів мають на сі жадання дати пояснення в Всенародних Зборах Української Республіки - самі чи через своїх представників.
- •I. Загальні постанови
До Світлої Директорії
Української Народньої Республіки у Києві
Президія Національної Ради і Рада Державних секретарів Західно-Української Народньої Республіки мають честь подати отсим до відома Світлої Директорії і Правительства Української Народньої Республіки, що Українська Національна Рада, яко найвищий законодатний орган Західно-Української Народньої Республіки, на торжественнім засіданню в Станиславові, дня 3 січня 1919 року, одноголосно вирішила, що слідує:
Українська Національна Рада, виконуючи право самовизначення Українського Народу, проголошує торжественно з’єднання з нинішнім днєм Західно-Української Народньої Республіки з Українською Народньою Республікою, в одну одноцільну, суверенну Народню Республіку.
Зміряючи до найскоршого переведення цеї злуки, Українська Національна Рада затверджує передвступний договір між Західно-Українською Народньою Республікою і Українською Народньою Республікою дня 1 грудня 1918 року у Хвастові та поручає Державному Секретаріятові негайно розпочати переговори з Київським правительством для офіназлізовання договора про злуку.
До часу, коли зберуться Установчі Збори об’єднаної Республіки, законодатну владу на території бувшої Західно-Української Народньої Республіки виконує Українська Національна Рада.
До того самого часу цивільну і військову адміністрацію на згаданій території веде Державний Секретаріят, установлений Українською Національною Радою як її виконавчий орган. Підписані Президія Української Національної Ради та Рада Державних Секретарів подають се до відома Верховної Української Народньої Республіки через окрему торжественну депутацію, зложену з представників усіх державних чинників і усіх кругів населення Західно-Української Народньої Республіки, а заразом висилають окрему комісію, що має з правительством Української Народньої Республіки увійти в близчі переговори що до способу зреалізовання вище наведеної ухвали.
Станіслав, дня 16 січня 1919 року.
За президію Української Національної Ради:
Доктор Лев Бачинський,
Доктор Стефан Левицький
За Раду Державних Секретарів:
Доктор Ізидор Голубович, Президент
Доктор Льонгін Цегельський, Державний Секретар і управитель закордонних справ
Джерело: Нова Рада.- 1919, 11 (24) січня.- № 16.
Додаток 1.25
Ухвала
Всенародних зборів
Угорських українців
21 Січня 1919 року
1. Всенародні Збори угорських українців з дня 21 січня 1919 ухвалюють з’єдиненнє комітатів: Мараморош, Угоча, Берег, Унг, Земплин, Шаріш, Спіж і Абауйторпа з Соборною Україною, просячи, щоби нова держава при виконанию сеї злуки узгляднила окреміше положеннє угорських Українців.
Всенародні Збори заявляють, що український нарід Угорщини не признає “десятого закона” про “Руську Країну”, даного в Будапешті в 1918 р., бо ухвалено його без волі народа і без його заступництва.
2. Відповідно до сього рішення Збори постановляють, що український нарід не вишле своїх послів до угорського парламенту.
3. Всенародні Збори просять, щоби українське військо обсадило комітати, заселені Українцями, і щоби заосмотрило населеннє, яке живе в важких обставинах поживою.
4. Всенародні Збори витають всі визволені народи Австро-Угорщини: Чехо-Словаків, Юго-Славян, Румунів, Поляків і Німців.
5. Збори витають мадярське народне правительство, яке, стоячи на демократичних основах, признало право самовизначення народів і не уживало ніяких насильств проти політичного організувания українського народу і проти висловлення його правдивої волі.
6. Збори висловлюють подяку всім державам антанти і їх союзникам, що боронили демократичний дух і вибороли пригнобленим народам свободу, та просять, щоби вони помогли здійснити постанову Всенародних Зборів.
7. Всенародні Збори вибирають для ведення справ українського народу Центральну Народну Раду зі 100 членів і дають їй повновласть заступати угорських Українців усе і всюди, де сього буде потрібно перед усіма народами, і зробити все, що кожного часу в інтересі українського народу вважає за потрі,не.
Джерело: Лозинський М. Галичина в рр. 1918-1920.- СС. 59-60.
Додаток 1.26
Універсал
Директорії