Особливості застосування інсуліну

Інсулін є гормоном підшлункової залози і впливає на вуглеводний обмін. Сприяє засвоєнню глюкози клітками тканин організму, стимулює утворення з глюкози глікогену і відкладення його в печінці.

При лікуванні цукрового діабету інсулін вводиться парентерально як замісна терапія.

Інсулін - безбарвна рідина, випускається у флаконах (звичайно по 5 мл). У 1 мл міститься 40, 80 чи 100 МО (міжнародних одиниць) інсуліну. Буває простий (6-8 годин) і продовженої дії (12-36 годин).

Для введення інсуліну використовують спеціальні шприци місткістю 1 - 2 мл, що мають додаткові розподіли для точного дозування препарату. Перед введенням інсуліну не забудьте визначити ціну поділки шкали шприца. Шприц і голки повинні бути стерильними і сухими.

Місця введення інсуліну:

1. Ділянка живота

1. Передньо-зовнішня поверхня стегон.

2. Підлопаткова ділянка.

3. Задня поверхня плеча.

Для профілактики розвитку ліподистрофії рекомендується умовно розмічати ділянки шкіри на 30 частин і вводити інсулін за цією схемою протягом місяця.

Флакон з інсуліном повинен зберігатися в холодильнику при температурі - +2* - +8*С. Перед вживанням за 2 години флакон виймають з холодильника для досягнення кімнатної температури.

Зверніть увагу на термін придатності інсуліну і його прозорість Простий інсулін повинний бути прозорим, а інсулін пролонгованої дії може бути мутним.

Існують різні типи інсуліну, що відрізняються по тривалості дії:

• Інсулін простій для ін'єкцій - початок дії через 15-20 хв, пік дії через 2,5 - 3 години, тривалість дії- 6-8 годин. Вводиться в/в, в/м, п/ш.

• ИЦС - інсулін - цинк - суспензія - тривалість дії 20 - 24 години.

• ИЦС «А» - інсулін - цинк - суспензія (аморфний)-тривалість дії 10-12 годин.

• ИСЦ «К» - інсулін - цинк - суспензія (кристалічний) -тривалість дії 30-36 годин.

• Препарати пролонгованої дії вводять один раз на добу, полегшуючи терапію хворим цукровим діабетом.

Вводять препарати внутрішньом'язово і підшкірно. При необхідності в/венного введення застосовують тільки простий інсулін для ін'єкцій.

Якщо одночасно використовують простий і пролонгований інсулін, то спочатку вводять простий, а потім, не виймаючи голки, а тільки змінюючи її напрямок, іншим шприцом вводять пролонгований інсулін.

Підшкірне введення інсуліну

Ціль: лікувальна.

Показання: визначає лікар (найчастіше при захворюванні цукровим діабетом).

Протипоказання: визначає лікар.

Оснащення: стерильні шприци, ватні кульки, серветки, лоток, гумові рукавички, пінцет в дезрозчині; маска, спирт етиловий 70%, інсулін, пилочка, лоток для використаного матеріалу, тонометр, фонендоскоп, аптечка "АнтиСНІД", протишоковий набір, бікси зі стерильним матеріалом, ємності з дезрозчинами.

Етапи	Обгрунтування
Підготовка до процедури
1. Підготуйте оснащення	Забезпечення чіткості і ефективності в роботі.
2. Установіть доброзичливі стосунки з пацієнтом; поясніть хід та мету процедури, уточніть індивідуальну чутливість до даного виду інсуліну, з'ясуйте час останньої ін'єкції, отримайте згоду.	Забезпечення участі в процедурі і права на інформацію. Профілактика ускладнень.
3. Надягніть маску, підготуйте руки до роботи, надягніть рукавички.	Забезпечення інфекційної безпеки.
Виконання процедури
1. Прочитайте надпис на флаконі (найменування, кількість одиниць в одному мл, термін придатності). Перевірте придатність інсуліну.	Виключення помилки під час введення препарату. Якщо інсулін був у холодильнику, треба підігріти його до кімнатної температури.
2. Підготуйте шприц до роботи.
3. Підготуйте флакон до набору лікарського препарату згідно з правилом.
4. Наберіть в шприц повітря, потягнув поршень на себе. Кількість повітря дорівнюється кількості призначеного інсуліну + 2 одиниці.
5. Згідно з правилом введіть повітря у флакон з інсуліном, натискуючи на поршень.	Повітря, потрапивши у флакон дозволяє інсуліну легко набратися у шприц.
6. Лівою рукою поверніть флакон та шприц дном до гори. Правою рукою, повільно відтягуючи поршень, наберіть в шприц інсуліну на 2 одиниці більше призначеної дози.
7. Витягніть шприц з флакону, змініть голку, витисніть повітря, залишив в шприці строго призначену дозу інсуліну, надягніть на голку ковпачок, покладіть шприц в лоток.	Профілактика передозування інсуліну, або введення недостатньої кількості препарату.
8. Допоможіть пацієнту зайняти зручне положення.	Забезпечення комфортного стану, зняття напруги.
9. Обробіть руки в рукавичках розчином антисептику.	Забезпечення інфекційної безпеки.
10. Обробіть місце ін'єкції кулькою, змоченою спиртом.
11. Ретельно пропальпуйте місце ін'єкції	Профілактика ускладнень.
12. Повторно обробіть шкіру в місці ін'єкції.
13. Після висихання спирту введіть підшкірно призначену дозу інсуліну, дотримуючись техніки виконання ін'єкції.	Попередження потрапляння спирту крізь прокол у шкірі, що може привести до ускладнень.
Завершення процедури
1. Проведіть дезінфекцію шприца, та використаного матеріалу.	Профілактика передачі інфекційних захворювань.
2. Спитайте пацієнта про його самопочуття, допоможіть йому зайняти зручне положення. Попередьте, що через 20 - 30 хвилин він повинен поїсти.	Попередження ускладнень. Забезпечення засвоєння вуглеводів.
3. Зробіть запис про виконану процедуру і реакцію пацієнта у відповідній медичній документації.

Примітка: місце ін'єкції повинно бути сухим; після ін'єкції шкіру спиртом не оброблять, та не масажувати (спирт руйнує інсулін, а масажування міста ін'єкції сприяє швидкому потраплянню інсуліну в кров). При постійному введенні інсуліну, треба змінювати місто ін'єкції. При введенні простого інсуліну пацієнт повинен поїсти через 30 хв. і через 3-4 години: при введенні інсуліну пролонгованої дії, їжу приймають через б - 8, та через 12-14 годин.

Якщо ін'єкцію виконують внутріишьошкіряною голкою кут має бути 90*. Якщо кут менше 90*, доцільніше вводити шприц зверху вниз.