2.6. Облік та звітність про нещасні випадки, аналіз їх причин

Нещасні випадки, про які складаються акти Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструються на підприємстві в спеціальному журналі. Ро­ботодавець на підставі акта Н-1 складає державну статистичну звіт­ність про потерпілих і подає її відповідним організаціям.

Органи, до сфери управління яких належить підприємство, а та-

I')

18

кож Фонд ведуть облік усіх НВ, пов'язаних з виробництвом.

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, Держнаглядохо-ронпраці ведуть оперативний облік НВ, про які складено акт Н-1.

■Державний департамент пожежної безпеки МВС веде облік по­терпілих під час пожеж, а ДСЕС - облік потерпілих від гострих ПЗ (отруєнь).

Роботодавець за підсумками кварталу, півріччя і року, а органи, до сфери управління яких належить підприємство, і місцеві органи виконавчої влади за підсумками півріччя і року зобов'язані проводи­ти аналіз причин НВ та розробляти і здійснювати заходи шодо запо­бігання подібним випадкам.

Органи державного управління, Держнаглядохоронпраці, Фонд та профспілкові організації в межах своєї компетенції перевіряють ефективність профілактики НВ, вживають заходів до виявлення та усунення порушень їх розслідування

3. РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІК ХРОНІЧНИХ ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАРЬ І ОТРУЄНЬ

3.1. Порядок виявлення професійних захворювань

Віднесення захворювання до професійного проводиться відпові­дно до Переліку [4] та Інструкції [5].

У разі виникнення підозри на ПЗ лікувально-профілактичний за­клад направляє працівника з відповідними документами, перелік яких визначений Положенням [ 1 ], на консультацію до головного спе­ціаліста з профпатолог ії міста (області).

Головний спеціаліст з профпатології складає медичний висновок та направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ, для встановлення остаточного діагнозу щодо ПЗ.

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією цього закладу, а у разі необхідності до роботи експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) підприємства, робо­чого органу виконавчої дирекції Фонду, профспілкової організації, членом якої є потерпілий.

Зв'язок ПЗ працівника з умовами його праці визначається на під­ставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається відповідною установою ДСЕС за участю спе­ціалістів (представників) підприємства, профспілок та робочого ор­гану виконавчої дирекції Фонду.

Після встановлення остаточного діагнозу ПЗ повідомлення про нього направляється підприємству, відповідній установі ДСЕС і лі­кувально-профілактичному закладу, що обслуговує дане підприємст­во.

Якщо на час складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці потерпілий не підпадав під дію чинників виробничого се­редовища, що могли викликати ПЗ, враховується його попередня ро­бота, пов'язана з дією несприятливих виробничих факторів.

У спірних випадках для остаточною вирішення питання про на­явність ПЗ хворий направляється до Інституту медицини праці Ака­демії медичних наук (м. Київ), рішення якого у разі незгоди хворого або роботодавця оскаржується в судовому порядку.

20

21

3.2. Порядок розслідування професійних захворювань

• Усі вперше виявлені випадки хронічних ПЗ підлягають розсліду­ванню. Роботодавець організовує розслідування ПЗ протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення.

Розслідування проводиться комісією у складі представників:

• відповідної установи ДСЕС (голова комісії);

• лікувально-профілактичного закладу;

• підприємства;

• профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповнова­женого трудового колективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки;

• відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

До розслідування в разі необхідності можуть залучатися предста­вники інших органів.

Розслідування причин двох та більше випадків ПЗ у однієї особи проводиться у міру визначення цих захворювань за наявності повід­омлення. В акті розслідування зазначається, чи раніше у цієї особи було виявлено ПЗ (найменування діагнозу) та рік його виявлення.

Роботодавець зобов'язаний подати комісії з розслідування дані лабораторних досліджень шкідливих факторів виробничого процесу, необхідну документацію (технологічні регламенти, вимоги і норма­тиви з безпеки праці тощо), забезпечити комісію приміщенням, транспортними засобами і засобами зв'язку, організувати друкування, розмноження і оформлення в необхідній кількості матеріалів розслі­дування.

Комісія з розслідування зобов'язана;

- скласти програму розслідування причин ПЗ;

• розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;

• провести розслідування обставин та причин ПЗ;

• скласти акт розслідування за формою П-4 (додаток 5), у якому зазначити заходи щодо запобігання розвиткові ПЗ, забезпечення но­рмалізації умов праці, а також назвати осіб, які не виконали відпові­дні вимоги (правила, гігієнічні регламенти).

Комісія з розслідування проводить гігієнічну оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, вивчає приписи держав­ного нагляду за охороною праці, одержує письмові пояснення поса­дових осіб і працівників з питань, пов'язаних з розслідуванням ПЗ.

Акт розслідування складається комісією з розслідування у шести

примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається роботодавцем:

• хворому;

• лікувально-нрофілактичному закладу, який обслуговує це під­приємство;

• робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

• профспілковій організації, членом якої є хворий;

• відповідній установі ДСЕС для аналізу і контролю за здійснен­ням заходів.

Перший примірник акта розслідування залишається на підприєм­стві та зберігається 45 років.

Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення розслідування причин ПЗ розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання ПЗ, а також про притягнення до відпо­відальності осіб, з вини яких допущено порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення ПЗ.

Про здійснення запропонованих комісією з розслідування заходів щодо запобігання ПЗ роботодавець письмово інформує відповідну установу ДСЕС протягом терміну, зазначеному в акті.

У разі втрати працівником працездатності унаслідок ПЗ робото­давець направляє потерпілого на МСЕК для розгляду питання пода­льшої його працездатності.

Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування ПЗ, їх документальним оформленням, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють установи ДСЕС, Фонд, профспілки та уповнова­жені трудових колективів з питань охорони праці відповідно до їх компетенції.

3.3. Реєстрація, облік професійних захворювань та звітність

Реєстрація та облік випадків професійних захворювань ведеться в спеціальному журналі за установленою формою:

• на підприємстві;

• у відповідному робочому органі виконавчої дирекції Фонду;

• в установах ДСЕС;

• у лікувально-профілактичних закладах.

До цього журналу також вносяться дані щодо працездатності ко­жного працівника, у якого виявлено ПЗ.

У разі виявлення у працівника кількох ПЗ потерпілий реєструєть­ся в журналі один раз із зазначенням усіх його діагнозів.

22

23

Установи ДСЕС на підставі актів розслідування ПЗ складають карти обліку ПЗ за установленою формою. Ці карти і записи на маг­нітних носіях зберігаються у відповідній установі ДСЕС та в МОЗ протягом 45 років.

Форми державної статистичної звітності щодо ПЗ затверджують­ся МОЗ.

4. РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІК АВАРІЙ