1. Загальні питання

1.1. Мета та завдання заняття

Мета заняття ознайомитися з нормативно-правовим регулю­ванням, порядком розслідування та обліку нещасних випадків, про­фесійних захворювань і аварій на виробництві та набути практич­них навиків зі складення акту про нещасний випадок на виробницт­ві .

У результаті заняття та додаткового самостійного вивчення ме­тодичних вказівок студент повинен знати:

• нормативно-правове регулювання з розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій;

• перелік обставин, за яких настає страховий випадок держав­ного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;

• перелік обставин, за яких нещасні випадки за висновком ко­місії з розслідування не визнаються пов'язаними з виробництвом;

порядок повідомлення про нещасні випадки, професійні за­хворювання і аварії, їх розслідування та ведення обліку;

• органи, заклади та посадові особи, що залучаються до розслі­дування;

• форми та зміст основних документів, що складаються при розслідуванні.

Уміти:

- складати акти за формами Н-1 та Н-5 на підставі матеріалів про нещасний випадок, що стався на виробництві;

- користуватися класифікаторами видів подій, причин та устат­ кування, що призвели до нещасного випадку.

1.2. Скорочення та їх визначення

У цій роботі за винятком рубрикацій застосовуються такі ско­рочення:

Держнаглядохораппраці Державний комітет України з на­гляду за охороною праці;

ДНАОП - державний нормативний акт про охорону праці;

ДСЕС - державна санітарно-епідеміологічна служба;

ДСТУ - державний стандарт України;

КМУ Кабінет Міністрів України;

МВС - Міністерство внутрішніх справ України;

МНС - Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильскої катаст­рофи;

МОЗ Міністерство охорони здоров'я України;

МОН Міністерство освіти та науки України;

МСЕК - Медико-соціальна експертна комісія;

НВ - нещасний випадок;

ОВУ Офіційний вісник України;

ПЗ - професійне захворювання;

Фонд - Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

1.3. Визначення основних термінів та понять

Державний стандарт України ДСТУ 2293-99[6] встановлює те­рміни та визначення основних понять у галузі охорони праці, обов'язкові для використання в усіх видах нормативної документа­ції, підручниках, навчальних посібниках тощо. Згідно з цим станда­ртом:

Травма порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій унаслідок дії чинників зовнішнього середовища.

Виробничий травматизм - явище, що характеризується суку­пністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Нещасний випадок на виробництві - раптове погіршення ста­ну здоров'я чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов'язків унаслідок короткочасного (тривалістю не дов­ше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чин­ника.

Акт про нещасний випадок на виробництві - офіційний до­кумент, що його складає комісія з розслідування нещасного випад­ку, внаслідок якого працівник згідно з медичним висновком втратив працездатність, що найменше на один день, або виникла необхід­ність перевести його на іншу (легшу) роботу терміном не меншим, ніж один робочий день, або в разі його смерті.

Професійне захворювання - хронічне чи гостре захворювання (отруєння), що обумовлене надмірним напруженням організму або переважно дією шкідливого виробничого чинника під час трудової діяльності.

Відповідно до Положення [і] до гострих професійних захворю­вань і гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впли-

4

ву небезпечних факторів шкідливих речовин. Вони спричиняються дією хімічних речовин, іонізуючого та неіонізуючого випроміню­вання, значним фізичним навантаженням, перенапруженням окре­мих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитні, алергійні захворювання тощо.

Страховий випадок - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що заподіяли застрахованому професій­но обумовлену фізичну чи психічну травму при обставинах, з на­станням яких виникає право застрахованої особи на одержання ма­теріального забезпечення і (чи) соціальних послуг.

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, яка спричи­нила загибель людей чи створює на об'єкті або території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничо­го або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

1.4. Нормативно-правове регулювання

Рівень травматизму, професійної захворюваності та аварійності є одним із головних показників стану охорони праці на виробницт­ві.

Розслідування НВ, ПЗ і аварій - складова функцій системи управління охорони праці та конституційних гарантій прав грома­дян на належні і небезпечні умови праці, на соціальний захист у ра­зі часткової або повної втрати працездатності, втрати годувальника.

Матеріали розслідування НВ і ПЗ використовуються для засто­сування економічних методів управління охороню праці, зокрема:

• визначення професійного ризику виробництва і встановлення диференційованих страхових внесків підприємств до' Фонду соціа­льного страхування від НВ та ПЗ, або визначення страхових виплат у разі настання страхового випадку згідно з Законом України [7];

• при застосуванні до підприємств штрафних санкцій за кожний НВ та випадок ПЗ, які сталися з його вини, для розробки та здійс­нення заходів шодо усунення причин НВ та ПЗ, шкідливих і небез­печних факторів виробничого середовища і трудового процесу.

Необхідність розслідування НВ, ПЗ і аварій визначається Зако­ном України "Про охорону праці", а порядок їх розслідування вста­новлюється Положенням [1]. Дія цього Положення поширюється на підприємства незалежно від форми власності, на роботодавців, на осіб які забезпечують себе роботою самостійно за умови добровіль­ної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від НВ та ПЗ, а також осіб, які працюють на умовах трудового договору

б

(контракту), проходять виробничу практику або залучаються до праці.

Порядок розслідування та облік нещасних випадків невиробни­чого характеру визначається нормативно-правовим актом [2].

Розслідування та ведення обліку НВ, що сталися з учнями і студентами навчальних закладів під час навчально-виховного процесу, трудового і професійного навчання в навчальному закладі проводиться згідно з Положенням [3].

7

2. РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ НІ 'ЩАСНИХ ВИПАДКІВ НА ВИРОБНИЦТВІ

2.1. Характер нещасних випадків, які підлягають розслідуванню

Розслідуванню підлягають:

• раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані унаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою;

• гострі ПЗ і гострі професійні та інші отруєння;

• теплові удари, опіки, обмороження, утоплення;

• ураження електричним струмом, блискавкою; -ураження іонізуючим випромінюванням;

• інші ушкодження, отримані унаслідок аварій, пожеж, стихійно­го лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакт з тваринами, комахами та іншими представника­ми фауни і флори.

Позначені НВ підлягають розслідуванню, якщо вони призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.