
- •1. Поняття витрат, як економічної категорії
- •1.1 Економічна суть витрат
- •1.2. Показники що характеризують витрати
- •1.3. Методика аналізу витрат
- •2. Аналіз витрат ват “Гощанський зпт”
- •2.1 Загальна характеристика підприємства
- •2.2 Аналіз витрат підприємства за економічними елементами
- •2.3 Аналіз витрат за видами економічної діяльності
- •3. Шляхи зниження витрат ват “Гощанський зпт”
- •3.1 Джерела і чинники зниження витрат підприємства
- •3.2 Факторний аналіз операційних витрат з реалізованої продукції
- •3.3 Факторний аналіз операційних витрат підприємства
Зміст
Вступ ………………………………………………………………………...……3
1. Поняття витрат, як економічної категорії………………………..…….…4
1.1 Економічна суть витрат ……………………………………………………4
1.2. Показники що характеризують витрати……………………...…………7
1.3. Методика аналізу витрат…………………………………………………10
2. Аналіз витрат ВАТ “Гощанський ЗПТ”………………………….………15
2.1 Загальна характеристика підприємства………………………...………15
2.2 Аналіз витрат підприємства за економічними елементами…….……20
2.3 Аналіз витрат за видами економічної діяльності…………….…..……22
3. Шляхи зниження витрат ВАТ “Гощанський ЗПТ”……………….……24
3.1 Джерела і чинники зниження витрат підприємства…………….…….24
3.2 Факторний аналіз операційних витрат з реалізованої продукції ...…28
3.3 Факторний аналіз операційних витрат підприємства……….………..31
Висновок ………………………………………………………………………
Список використаної літератури…………………………………………..
Додатки …………………………………………………………………………..
Вступ
Досягнення будь-якої мети, забезпечення кінцевого результату потребує витрат. Отже, «витрати» - це вартісне вираження абсолютної величини застосовано-споживаних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності підприємства і досягнення ним поставленої мети. Таким чином, дослідження шляхів зниження витрат підприємства є досить актуальними в наш час, і виявити їх можна за допомогою аналізу.
Дослідження витрат полягає в ідентифікації як проблем, так і можливостей підприємства посісти конкурентну позицію на конкретному ринку в конкретний час, знизити міру ризику і невизначеності, збільшити ймовірність успіху діяльності підприємства.
Мета курсової роботи – закріпити теоретичні і практичні знання, набуті в ході аудиторних занять, розвинути економічне мислення, оволодіти навичками самостійного розв’язання економічних завдань та аналізу отриманих результатів для вироблення й обгрунтування господарських рішень, а також здобуття систематизованих знань і навичок володіння науковими основами економічного аналізу.
Обєктом роботи є ВАТ “Гощанський ЗПТ”
Дана курсова робота складається з 3 розділів:
В першому розділі розглядаються теоретичні питання: поняття витрат, як економічної категорії; показники, що характеризують витрати; методика аналізу витрат.
В другому розділі курсової роботи здійснюється загальна характеристика та ТЕП підприємства; аналіз витрат підприємства за економічними елементами; аналіз виконання виробничого плану по господарству за комплексами основних робіт; аналіз витрат за видами економічної діяльності.
В третьому розділі курсової роботи дослідили шляхи зниження витрат, здійснили факторний аналіз операційних витрат з реалізованої продукції
1. Поняття витрат, як економічної категорії
1.1 Економічна суть витрат
Ніяка діяльність неможлива без витрат. Досягнення будь-якої мети, забезпечення кінцевого результату потребує витрат. І об'єктивність суспільного розвитку, і факти практичної діяльності, і закономірності сучасної дійсності, і логіка пізнання показують, що спочатку мають місце витрати, а потім результати, пов'язані з цими витратами. З такого порядку і витікає те надзвичайно особливе місце витрат у життєдіяльності всіх суб'єктів господарювання.
Слід відзначити, що категорія «витрати», яка широко використовується у вітчизняній економічній літературі, наприклад у російській економічній літературі, має три аналоги: «затрати», «расходы», «издержки». Розглянемо зміст цих понять.
І.Л. Бланк розтлумачує ці поняття таким чином: «затрати это выраженные в денежной форме расходы, которые предпри-ятие несет в процессе осущеетвлепия своей хозяйственной деятельности». Він поділяє їх на два види — поточні (операційні) та інвестиційні.
С.А. Котляров зауважує, що існують деякі відмінності між поняттями «издержки» та «затраты». Так, слово «издержки» слід використовувати для позначення суми витрат на здійснення будь-якої функції підприємства у сфері виробництва, інша відмінність полягає в тому, що «издержки» більш широке поняття, ніж «затрати», оскільки воно містить і втрати, і витрати на соціальні потреби. [4,с.6-7]
До речі, у П(С)БО 16 «Витрати» втрати і витрати на соціальні потреби не розглядаються як окремі види, а включаються загалом до загальновиробничих витрат підприємства.
Б. Юровський у роботі «Себестоимость продукции», навпаки, стверджує, що поняття «затраты» і «расходы» є синонімами, і розтлумачує їх як споживання ресурсів підприємства та вартість робіт і послуг, виконаних для підприємства.
Таким чином, аналіз літературних джерел, виданих російською мовою, показує, що немає конкретної чіткої трактовки різниці між такими поняттями, як «затраты», «расходы», «издержки». В українській економічній і нормативно-правовій літературі вони представлені одним терміном «витрати», який у перекладі на російську мову означає і «затраты», і «расходы», і «издержки». [5]
У вітчизняній економічній літературі переважає слово «витрати», однак трапляються й такі поняття, як «затрати» та «видатки». Відмінність у тлумаченнях слів «витрати» та «затрати» відсутня.
Термін «видатки» використовується лише у бюджетній сфері діяльності держави. Видатки бюджету — це кошти, які спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Проте в бюджетній сфері існує й поняття «витрати бюджету», яке є ширшим за «видатки». Так, витрати бюджету включають видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.
Більшість українських учених визначають категорію «витрати», в основному, як поточні витрати підприємства, представлені показником собівартості продукції. Деякі автори розглядають «витрати» як вартість придбання необоротних активів підприємства.
Спеціалісти Міжнародної фінансової корпорації трактують «витрати» як вартісне вираження спожитих ресурсів з метою виконання робіт щодо задоволення потреб клієнтів. [6]
На наш погляд, зазначені вище підходи лише частково відображають сутність поняття «витрати». «Витрати» є складною економічною категорією, що витікає з їх місця, ролі й етапу виникнення в діяльності підприємства.
Будь-яка діяльність, передусім виробнича, потребує певних ресурсів. Обсяг використаних ресурсів підприємства у грошовому вимірі для досягнення певної мети — це витрати підприємства. Як відомо, витрати бувають інвестиційні (разові) та поточні. Інвестиційні витрати, чи інвестиції, спрямовуються на створення чи купівлю дохідних активів або соціальних благ. Ці особливі витрати розглядаються окремо зі специфічною методикою їх обґрунтування.
Поточні виробничі та пов'язані з виробництвом витрати — циклічні або безперервні. Вони повторюються з кожним циклом виготовлення продукту (основні матеріали, технологічна енергія, зарплата виробничих робітників і т. п.) або потрібні постійно для управління і підтримування виробничої системи в стані готовності (зарплата управлінського персоналу, орендна плата, амортизація основних засобів та ін.). Поточні витрати (далі — витрати) формують собівартість продукції і таким чином безпосередньо впливають на величину прибутку — головний показник діяльності підприємства. На рівні підрозділів внутрішньої кооперації, що є центрами витрат і не формують власного прибутку, витрати є основним показником ефективності їх діяльності (у зіставленні з обсягом виготовленої продукції чи виконаної роботи). [1,с.16]
Витрати підприємства, пов'язані з операційною діяльністю, можуть бути різними, тому їх класифікують за низкою ознак.
За об'єктом формування розрізняють витрати сукупні (загальні) та витрати на одиницю продукції.
За методикою обчислення витрати на одиницю продукції поділяються на середні та граничні:
,
,
де Сс — середні витрати;
С — сукупні операційні витрати за певний період;
N — обсяг виробництва продукції у натуральному вимірі;
Сг — граничні витрати;
dC — приріст сукупних витрат;
dN — приріст обсягу виробництва на гранично малу величину.
За економічним змістом (видами) відрізняють такі елементи витрат:
матеріальні витрати;
оплата праці;
відрахування на соціальні заходи;
амортизаційні відрахування;
інші витрати.
За калькуляційними статтями витрати групуються так:
прямі матеріальні витрати;
пряма заробітна плата;
інші прямі операційні витрати;
загальновиробничі витрати;
адміністративні витрати;
інші загальні операційні витрати;
витрати на збут продукції.
За способом віднесення на окремі види продукції розрізняють витрати прямі та непрямі. В однопродуктовому виробництві всі витрати — прямі.
За можливістю впливу на величину витрат з боку центру відповідальності вони поділяються на регульовані та нерегульовані.
За залежністю від операційної активності (обсягу виробництва) витрати поділяються на змінні та постійні. Змінні витрати залежать від операційної активності і бувають пропорційні та непропорційні (регресуючі та прогресуючі). Для пропорційних витрат коефіцієнт еластичності ke=1, для дегресуючих - ke<1, для прогресуючих ke>1. Постійні витрати в межах певної виробничої потужності не залежать від обсягу виробництва, для них ke=0.
Важливе практичне значення має розмежування витрат на змінні та постійні в реальних умовах виробництва. Найпоширеніші методи такого розподілу — прямий (бухгалтерський) розподіл сукупних витрат на змінні та постійні, виходячи з їх змісту та аналітичний метод, який ґрунтується на динаміці витрат і обсягу виробництва. Перший метод достатньо точний, але трудомісткий, другий дає приблизні результати і може застосовуватися за зміни обсягу виробництва в певних періодах і стабільних норм.
У разі обґрунтування господарських рішень виділяють витрати явні та неявні, релевантні та нерелевантні.
Практичне значення мають такі аспекти структури витрат:
видова (елементна) структура: дає змогу характеризувати виробництво щодо витрат ресурсів (матеріаломістке, капіталомістке, трудомістке виробництво);
співвідношення прямих і непрямих витрат: характеризує рівень і складність калькулювання;
співвідношення змінних і постійних витрат: показує частку сукупних витрат на підтримання виробничого потенціалу в стані готовності, а також ступінь реакції прибутку на динаміку обсягу виробництва і продажу. Чим більшою є частка постійних витрат у загальній їх величині, тим більший обсяг виробництва забезпечує його беззбитковість і тим суттєвішою є реакція прибутку на зміну обсягу виробництва і продажу продукції. [1,с.17-19]
Отже, «витрати» - це вартісне вираження абсолютної величини застосовано-споживаних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності підприємства і досягнення ним поставленої мети.