КОНЦЕПЦІЯ 18

РЕЗУЛЬТАТИ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

Від результатів національного виробництва, які вимірюються за допомогою системи макроекономічних показників, залежить рівень життя в країні.

Як відповідальні громадяни, учні зрозуміють, що макроекономічні проблеми в тій чи іншій мірі зачіпають інтереси кожної людини, а прийняття відповідальних рішень потребує розуміння того, яким чином урядові статистичні та бухгалтерські служби підраховують та відображають у офіційній звітності основні показники кінцевих результатів національного виробництва. Ця інформація важлива для визначення міри реалізації намічених цілей, розробки перспективних заходів економічної політики, визначення та співставлення рівнів життя населення різних країн, порівняльного аналізу результатів їх економічного розвитку тощо.

Основні поняття: Валовий внутрішній продукт (ВВП). Валовий національний продукт (ВНП). Способи розрахунку ВВП. Особисті споживчі видатки. Валові і чисті інвестиції. Державні закупівлі товарів і послуг. Чистий експорт. Національний доход (НД). Номінальний та реальний ВВП. Дефлятор ВВП. ВВП на одну особу. Потенційний ВВП.

Ключові питання:

1. Сутність ВВП та ВНП.

2. Способи розрахунку ВВП.

3. Номінальний та реальний ВВП.

4. ВВП і добробут населення.

1. Інформаційний блок

1.1. Сутність ввп та внп

На відміну від мікроекономіки, яка вивчає окремі господарські одиниці (домогосподарства, підприємства, фірми тощо) макроекономіка досліджує національну економіку як єдине ціле. Предметом макроекономіки є проблеми, вирішення яких можливе лише на рівні суспільства в цілому: економічне зростання, повна зайнятість, економічна ефективність, стабільний рівень цін, зовнішньоекономічні зв’язки тощо.

Макроекономічний аналіз спирається на низку узагальнюючих показників які дозволяють вимірювати результати функціонування національної економіки та досліджувати господарські процеси в агрегованому вигляді.

Основним показником, який узагальнює результати функціонування національної економіки за певний період часу є валовий внутрішній продукт. Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це ринкова вартість усієї сукупності кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні за певний проміжок часу, як правило за рік.

Слід враховувати, що всі товари та послуги поділяються на кінцеві та проміжні. Ті товари, що купуються для подальшої переробки або перепродажу, мають назву проміжних, вони не купуються кінцевими споживачами та ніколи не враховуються у ВВП. До ВВП включається вартість тільки кінцевих продуктів, які виробляються та продаються для споживання та інвестицій. Статистики, здійснюючи розрахунок ВВП, враховують у ньому тільки те, що носить назву додана вартість. Додана вартість – різниця між вартістю вироблених товарів та послуг і вартістю матеріальних витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Важливо враховувати, що в любій економіці деяка частина факторів виробництва (а значить і доходів на ці фактори) належить іноземним громадянам. Водночас громадяни цієї країни можуть отримувати частину доходів за її межами. У зв’язку з цим при вимірюванні результатів національного виробництва крім показника валового внутрішнього продукту враховують показник валового національного продукту.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) враховує вартість річного обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених із ресурсів, розміщених у певній країні, незалежно від того, хто є їх власниками (громадяни цієї країни чи іноземці).

Валовий національний продукт (ВНП) враховує вартість річного обсягу кінцевих товарів та послуг, вироблених з ресурсів, які належать громадянам певної країни, незалежно від місця розташування цих ресурсів (у країні чи за кордоном).

1.2. Способи розрахунку ввп

Валовий внутрішній продукт можна виміряти двома способами:

1) За сумою видатків на придбаних товарів та послуг:

Y = C + I + G + Xn,

де Y – валовий внутрішній продукт;

C – особисті споживчі видатки (витрати домашніх господарств на різноманітні товари і послуги: на хліб, цукор, одяг, побутову техніку, комунальні послуги тощо);

I – валові приватні інвестиції (витрати підприємців на закупівлю машин, устаткування, будівництво, зміну запасів тощо);

G – державні видатки (усі витрати держави, пов’язані з безпосереднім виробництвом товарів та послуг). Трансфертні платежі (виплати безробітним, інвалідам, пенсіонерам) не включаються до складу ВВП;

Xn – чистий експорт, (витрати іноземців, різниця між експортом (товарами та послугами, які виробляються в одній країні і продаються в іншій) та імпортом (товарами і послугами, які купуються певною країною в інших країнах).

З ВВП виключаються так звані непродуктивні грошові операції. По-перше, це чисто фінансові операції: державні трансферти (пенсії, грошова допомога малозабезпеченим, стипендії та інше); доходи від купівлі-продажу цінних паперів; приватні трансфери (допомога батьків дітям-студентам; багатих родичів бідним та інше). Друга група непродуктивних операцій – продаж раніше вживаних речей. ВВП віддзеркалює рівень поточного виробництва, тому товари, вироблені раніше, до нього не включаються. Так само, якщо товар вироблено в поточному році, а через декілька днів після купівлі перепродано, ця грошова операція не враховується у ВВП тому, що виникне подвійний рахунок. Виключаються також із ВВП товари та послуги, вироблені для власного споживання виробника, тому що вони не супроводжуються грошовими операціями, а ВВП – це грошовий показник.