Проект

на тему:

«Контроль навчальних досягнень учнів початкових класів на уроках природознавства»

Підготувала:

студентка V курсу

педагогічного факультету

групи ПОм-51

Касянчук Олена

Ключове питання:

Чи ефективне було б навчання без контролю навчальних досягнень?

Тематичні питання:

1. Чи важливий контролю навчальних досягнень учнів на уроках природознавства?

2. Які є види контролю та оцінювання навчальних досягнень?

3. Чи існують педагогічні вимоги щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи?

Змістові питання:

1. Що таке контроль?

2. Які є функції контролю?

3. Яким чином слід поєднувати види, методи та форми контролю навчальних досягнень учнів з природознавства?

4. Які є рівні навчальних досягнень?

5. За якими критеріями оцінюються навчальні досягнення?

6. Які педагогічні вимоги щодо контролю?

Стислий опис

Проект з природознавства, математики, української мови для учнів 3 класу.

Форма роботи - групова.

Учні на уроках природознавства спробують запропонувати і водночас перевірити систематичне і всебічне використання різних видів, методів і форм контролю навчальних досягнень. Для цього вони активізують знання з предметів природознавства, української мови, математики.

Потім за нахилами всі учні поділяться на групи – експериментатори, мовознавці та юні математики.

Групи працюють у співпраці і взаємодопомозі. Експериментатори підбирають і поєднують у сукупності різні види, методи, форми контролю та оцінювання навчальних досягнень. А також з’ясовують чи буде в результаті цього підвищуватись зацікавленість у вивченні предмета. Мовознавці перевіряють в контрольних завданнях орфографічні та граматичні помилки, спираючись на відповідне правило. Також слідкують за правильною побудовою завдань і запитань, коригуючи їх.

Юні математики слідкують за кількісним співвідношенням запропонованих завдань з кожного виду контролю, створюють діаграми, презентацію, веб-сторінку , публікацію, співвідносні таблиці, а також запрошують до співпраці.

Державні освітні стандарти та навчальні програми

Природознавство

Програма навчального предмета „Природознавство” розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, її зміст структурований за спірально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем з метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей. Вона має інтегрований зміст, поєднує пропедевтику біології та екології, географії, фізики, астрономії, хімії.

Основна мета навчального предмета “Природознавство” – формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставлення до природи.

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:

• формування базових, загально-предметних і предметних компетентносте;

• формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній;

• формування елементарних уявлень і понять про об’єкти та явища природи, їхні взаємозв’язки у системі “жива – нежива природа”, “ природа – людина”, усвідомлення свого місця у навколишньому світі;

• формування дослідницьких умінь та умінь учнів спостерігати за об’єктами та явищами живої і неживої природи;

• формування досвіду навчально-пізнавальної й практичної природоохоронної діяльності учнів;

• формування способів навчально-пізнавальної діяльності учнів; мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння, узагальнення й класифікації природних об’єктів; вироблення уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі;

• формування навиків самостійної роботи учнів з інформацією;

• засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення людини до природи.

Відповідно до змісту початкової загальної освіти, затвердженої Державними стандартами, у програмі предмета “Природознавство” визначені такі змістові лінії: “Об’єкти природи”, “Взаємозв’язки у природі”, “Земля – планета Сонячної системи”, “Україна на планеті Земля”, “Рідний край”, “Охорона і збереження природи”, “Методи пізнання природи”.

Кожний розділ програми передбачає проведення дослідницького практикуму, мета якого – вироблення дослідницьких вмінь учнів у процесі розв’язання задач практичного спрямування.

Загально дидактична модель змісту з природознавства, яка конкретизується в програмі, підручниках і зошитах, має такий вигляд.

І. Предметний зміст природознавства

І. Знання:	І. Уміння:
а) про предмети і явища природи, взаємозв'язки і залежності, які відображають цілісну картину природи;	а)предметні, тобто застосувати знання про об'єкти природи, їх взаємозв'язки і залежності для розв'язання теоретичних і практичних задач;
б) про спеціальні методи пізнання предметів і явищ природи (дослід, практичну роботу, спостереження);	б) використовувати спеціальні методи пізнання предметів і явищ природи (виконувати дослід, виконувати практичну роботу, вести спостереження);
в) про етапи пізнання предметів і явищ природи в їх об'єктивно зумовленій послідовності.	в) виконувати всі етапи пізнання предметів і явищ природи в їх об'єктивно зумовленій послідовності.

II. Процесуальний зміст природознавства (визначається процесом учіння, під час якого учні оволодівають власне предметним змістом).

2. Знання	2. Уміння
а) про способи виконання різних видів пізнавальної діяльності щодо об'єктів природи та інформації про них: мислительної (логічного і творчого мислення)	а) виконувати різні види пізнавальних дій щодо об'єктів природи та інформації про них: мислительні (логічного мислення: аналізувати, порівнювати, виділяти істотне, абстрагувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, класифікувати; творчого мислення: аналізувати проблемну ситуацію, бачити проблему, формулювати її у формі запитання чи завдання, будувати передбачення про шляхи розв'язання проблеми та її результати, доводити передбачення, робити висновки, аналізувати й оцінювати результати розв'язання проблеми);
перцептивної (сприймання)	перцептивні (цілеспрямовано сприймати об'єкти природи в матеріальній, матеріалізованій і знаковій формі різними органами чуття; сприймати істотні ознаки і властивості об'єктів; різнобічно сприймати об'єкти; осмислено сприймати об'єкти);
мнемічної (пам'ять)	мнемічні (цілеспрямовано заучувати і відтворювати природознавчий зміст: близько до тексту, за смислом, за аналогією, за допомогою опорних слів і плану; пригадувати за допомогою асоціацій і з опорою на впізнавання);
імажинативні (уява)	імажинативні (створювати образи реальних об'єктів природи за прийнятою знаковою системою: словесною (за текстом), графічною (за географічною картою, схемою, планом); створювати суб'єктивно нові, оригінальні образи й ідеї за допомогою аналогій, акцентування, перебільшення, применшення, типізації);
б) про способи виконання етапів управлінської діяльності:	б) виконувати всі етапи управлінської діяльності щодо діяльності інших учнів (взаємоуправління) і власної (самоуправління):
цілепокладання	визначати і формулювати цілі і завдання діяльності;
планування	складати план діяльності: користуватися планом
організації	організувати робоче місце; орієнтуватися в часі; підготувати прилади і матеріали для проведення дослідів, практичних робіт і спостережень;
перевірки (поточної і підсумкової)	перевіряти діяльність в цілому й окремі дії (зіставляти послідовність виконання дій з планом; здійснювати поопераційну перевірку виконання окремих дій; зіставляти проміжні результати дій і кінцевий результат діяльності з цілями);
аналізу ходу і результатів діяльності (проміжних і кінцевого)	аналізувати хід і результати діяльності (аналізувати хід і результати окремих дій і діяльності в цілому; бачити помилки і виявляти їх суть, встановлювати причини помилок; встановлювати відповідність результату діяльності поставленій цілі);
коригування	коригувати виконання окремих дій і діяльності в цілому (знаходити шляхи усунення помилок, нові способи виконання дій, переплановувати діяльність);
оцінювання	оцінювати проміжні і кінцевий результати відповідно до поставленої цілі; оцінювати ефективність вибраного способу діяльності; зіставляти різні способи виконання діяльності і визначити найраціональніший;
в) про способи виконання мовленнєвої діяльності	в) загальномовленнєві (правильно будувати речення; міркувати взаємозв'язаними судженнями у процесі розповіді; розповідати чітко і послідовно; відтворювати інформацію на основі Логічної обробки матеріалу: виділяти головну думку, встановлювати зв'язок між реченнями, між відомим і невідомим; слухати розповідь учителя й інших учнів; ставити запитання);
г) про способи діяльності із засобами наочності, підручниками і навчальними посібниками	г) використовувати засоби наочності, підручники і навчальні посібники як джерело нової інформації, як основу для згадування, для актуалізації опорних знань (цілеспрямовано робити опис об'єктів природи за малюнком, картиною; розпізнавати умовні знаки на карті, на схемі; читати схеми і карти; зображати схематично об'єкти і процеси та послідовність виконання дій; працювати за підручником та за зошитом для природознавства, з додатковою літературою, словником);
д) про способи спілкування в сумісній діяльності - навчанні з учителем і учнями	д) спілкуватися в сумісній навчально-пізнавальній діяльності з учителем й іншими учнями (виконувати ролі суб'єкта й об'єкта спілкування; виконувати ролі комунікатора і реципієнта; використовувати засоби вербальної і невербальної кодифікації; здійснювати вербальну і невербальну кодифікацію і декодифікацію; дотримуватися норм поведінки, прав, обов'язків взаємодії і взаєморозуміння у процесі спілкування; визначати зміст рольових очікувань своїх від інших та інших від себе).