Технічна характеристика приладу

1. Діапазон вхідної частоти (від ГПД) – 56,222 ... 66,222 мГц;

2. Номінальна значення компенсаційної частоти – 94 кГц;

3. Головна опорна частота (ГОЧ) приладу – 1 МГц;

4. Довготривала нестабільність частоти за 6 місяців не перевищує – 1,2·10^-7;

5. Вихідні частоти приладу, що володіють стабільністю частоти опорного генератора (ОГ) – 1 МГц, 128, 100, 50, 20, 4 кГц;

6. Прилад одпускає роботу від зовнішнього опорного генератора, що володіє такою ж стабільністю частоти;

7. Прилад забезпечує наступні можливості управління установкою частоти, кратною Гц:

   • ручне за допомогою перемикачів В1 ... В6 (МГц, кГц, сотні Гц);

   • дистанційне на 10 фіксованих хвиль за допомогою штекерів та комутаторних колодок (КМ2 ... КМ6).

Склад приладу:

Прилад складається з 9 окремих блоків:

• блок 1-1 – блок 1-4 – блоки-селектори гармонік №№1-4;

• блок 1-5 – опорний генератор (ОГ) “ГИАЦИНТ”;

• блок 1-6 – блок подільників частоти;

• блок 1-7 – блок перетворювачів частоти;

• блок 1-8 – дискримінаторів;

• блок 1-9 – розподільник напруги частоти 1 МГц.

Елемент 2-10 – подільник частоти 5 кГц.

Стабілізація робочих частот

Точність настроювання радіоприймача при декадній установці частоти залежить від стабільності частоти першого гетеродину.

На коротких хвилях при масовому застосуванні засобів радіозв’язку та активних завадах підвищення стабільності частоти є однією з основних умов ведення стійкого радіозв’язку. При вступі у зв’язок частоти приймально-передавальних пристроїв дозволяють звузити смугу пропускання каналів зв’язку, підвищувати їхню вибірковість, і тим самим і завадостійкість.

Для виконання цієї задачі застосовувана система діапазонно-кварцової стабілізації частоти першого гетеродина і компенсація залишкового розстроювання першого гетеродина. Суть діапазонно-кварцової стабілізації частоти полягає у частотному автопідстроюванні (системою ЧАП) першого гетеродина по сітці опорних частот, обробленої у блоці опорних частот (БОЧ) інтерполяційним методом, тобто шляхом ділення, множення та перетворення частоти опорного кварцового генератора. Добова нестабільність КГ, поміщеного у термостат, не перевищує 2,5·10^-8 (після четвертого годинного попереднього прогріву КГ).

Добова нестабільність частоти першого гетеродина, яка не усувається системою ЧАМ через властиву їй похибку, компенсується при другому перетворенні частоти. Оскільки напруга другого гетеродина є перетворенням по частоті напруги першого гетеродина, то в кінцевому рахунку стабільність частоти настроювання приймача визначається тільки стабільністю частоти опорного кварцового генератора.

Утворення сітки опорних частот

У приладі 1-0В використовується опорний кварцовий генератор типу “ГИАЦИНТ”, що виробляє напругу частотою 2МГц. Головна опорна частота приладу (ГОЧ) – 1 МГц. Для отримання її напруги ОГ подається на подільник частоти на 5. Напруга ГОЧ подається у блоки приладу 1-0В через розподільник. За допомогою розподільника, який має зовнішній вхід-вихід, прилад може працювати від зовнішнього джерела напруги частоти 11 МГц, що володіє тією ж стабільністю частоти. Або слугує джерелом напруги частотою 1 МГц для зовнішніх пристроїв. У складі радіостанції Р-140М це дає можливість резервування, якщо один з них несправний. Для цієї мети слугує високочастотне рознімання та тумблер на шасі приладу 1-0В.

Від розподільника напруга ГОЧ поступає на перетворювач форми напруги – формувач імпульсів з частотою слідування 1 МГц. Напруга пилоподібної форми містить у собі багато гармонічних складових. 1-й селектор, що є помножувачем частоти зі змінним коефіцієнтом помноження (49...58), виділяє з всього спектра складовіз частотою49, 50, 51 ... 58 МГц – напруга однієї з десяти частот у діапазоні 49 ... 58 МГц при встановленні ручки Р2 (приладу 1-0В) відповідно у положення 0....9. таким чином створена сітка опорних частот з кроком 1 МГц, стабільність яких визначається ОГ.

Напруга ГОЧ подається також на подільник частоти на2. На його виході створюється напруга частотою 500 кГц. Ця напруга подається на помножувач частоти на 9 для створення напруги частотою 4,5 МГЦ, на змішувач третього селектора і на наступний подільник частоти на 5. На виході цього подільника створюється напруга частоти 100 кГц, яка використовується у другому селекторі та наступних подільниках частоти. Другий селектор виділяє напругу однієї з десяти частот у діапазоні 1,0 ... 1,4 мГц. Рознесення між сусідніми частотами селектора дорівнює 100 кГц. У змішувачі другого селектора сітка частот перетворюється за допомогою несучих напруг частотою 5 або 4,5 МГц у діапазоні 5,5 ... 6,7 МГц. Створена сітка частот з кроком 100 кГц. Стабільність частоти другого селектора визначається стабільністю частоти ОГ.

Шляхом наступних поділів частоти та помножень у приладі 1-0В створюється сітка опорних частот – у третьому селекторі у діапазоні 600...690 кГц з кроком 10ГГц – 10 частот; у четвертому селекторі і його змішувачі – у діапазоні 1028 ... 1037,9 кГц з кроком 100 Гц – 100 фіксованих частот.

Таким чином у приладі 1-0В створена сітка опорних частот з кроком 100 Гц та стабільністю, що дорівнює стабільності опорного генератора, загальною кількістю 285000. Така ж кількість значень робочої частоти має перший гетеродин. У блоці 1-7М приладу 1-0В напруга частотою першого гетеродина перетворюється до значення 90 кГц для моторного та електронного підстроювання частоти Г-1 по створеній опорній сітці частот. Однак система ЧАП має зону невідчутності. Кінцева компенсація нестабільності частоти першого гетеродина проходить при другому перетворенні частоти сприйманого сигналу.

Автоматичне настроювання приймача

Настроювання приймача на задану частоту здійснюється зміною частоти гетеродина. Перший гетеродин є генератором з плавно змінюваною частотою у діапазоні 2,722 ... 31,2219 МГц з параметричною стабілізацією частоти. Елементом, що здійснює частоту генератора у межах під діапазону, є конденсатор змінної ємності. Але вісь не виведена на передню панель приймача, а зв’язана з валом електродвигуна. Роботою двигуна управляє блок АС (автостеження), що має режими пошуку та стеження.

У невеликих межах зміна частоти першого гетеродина забезпечується зміною ємності цього елементу – варикапа, уключеного у коливальний контур гетеродина.

Управляючі напруги на РЭ та блок АС подаються з виходу приладу 1-0В, на якому здійснюється встановлення заданої робочої частоти приймача ручками перемикачів В1...В6. Але для формування управляючих 7напруг на вхід приладу 1-0В необхідно подати напругу частоти першого гетеродина у діапазоні 56,222-66,2219 МГц. А перший гетеродин приймача працює у діапазоні частот 2,722-31,2219 МГц.

Необхідне перетворення здійснюється у блоці БПЧГ приладу 2-1М за допомогою однієї з підставок частотою 35, 45, 55 МГц, формоване у блоці БП.

Процес настроювання пристрою на робочу частоту починається з установленням перемикачів В1...В6 на передній панелі приладу 1-0В у положенні, що відповідає вибраній частоті.

Під час установлення перших двох перемикачів (В1 та В2) подається команда у прилад 2-1М на електродвигун установки потрібного піддіапазону та підключення необхідної підставки у блоці БП, а у приладі 1-0В – у блок першого сектора для настроювання його на потрібну частоту в діапазоні 49...58 МГц.

Установлення інших 4 перемикачів у потрібне положення (В3...В6) приводить до настроювання 2-го, 3-го, 4-го селекторів на одну з частот робочого діапазону селекторів:

- для 2-го селектора – у діапазоні 5,5...6,4 МГц;

- для 3-го селектора – у діапазоні 600...690 кГц;

- для 4-го селектора – у діапазоні 1028...1037,9 кГц.

Напруга від кожного селектора подається у блок 1-7М приладу 1-0В на відповідні змішувачі. На вхід цього ж блоку подається напруга першого гетеродину з блоку БПЧТ приладу 2-1М у діапазоні частот 56,222...66,2219 МГц. У блок 1-7М приладу 1-0В відбувається послідовне перетворення напруги першого гетеродину по частоті за допомогою напруги селекторів у стороні пониження.

У результаті такого перетворення на виході блоку 1-7М утворюється напруга компенсаційної частоти. Вона подається у блок 1-8М, який містить фільтр та частотні дискримінатори електронного (ЭПЧ) та моторного підстроювання частоти (МПЧ) першого гетеродину, налаштовані на частоту 94 кГц. У тому випадку, коли значення компенсаційної частоти не відповідає 94 кГц на виходах дискримінаторів з’являються управляючі напруги постійного струму.

Управляючі напруги з виходу дискримінатора МПЧ подається у блок АС приладу 2-1М. Блок переходить у режим пошуку. Виконавчий механізм блоку – електромотор – обертає вісь конденсатора змінної ємності і тим самим перестроює за частотою перший гетеродин і сумісно з ним пре селектор і УРЧ по всьому піддіапазону доти, поки значення компенсаційної частоти на виході блоку 1-7М не дорівнюватиме 94 кГц. На виході дискримінатора МПЧ (блок 1-8М) керуюча напруга буде відсутня, блок АС переходить у режим стеження – двигун зупиняється.

Інерційність та похибка моторного підстроювання частоти усуваються під дією електронного підстроювання частотою. Управляючі напруги дискримінатора ЭПЧ (блок 1-8М) діє на реактивний елемент блоку Г-1 і змінює частоту настроювання Г-1, тим самим усуваючи залишковий розлад першого гетеродину.

На кожному піддіапазоні є тільки одне значення частоти настроювання першого гетеродину для даного положення ручок перемикачів В1...В6, при якому компенсаційна частота буде точно відповідати значенню 94 кГц, а частота сприйманого сигналу буде точно відповідати частоті, набраної ручками перемикачів В1...В6.