2. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (овнс) при проектуванні й будівництві підприємств, будинків і споруд (дбн а.2.2-1-2003).

2.1. Основні креслення

Генеральний план – складова частина проектної документації, яка дає уяву про розташування комплексу споруд. Як правило генеральний план виконується на топографічній основі.

На генеральний план наносяться: місця розташування (будівель, споруд, майданчиків) виробничих процесів із позначенням технологічного устаткування; об’єкти житлового, громадського призначення та інші прирівняні до них об`єкти, що розміщені в межах нормативної санітарно-захисної зони, санітарно-захисна зона (СЗЗ), координатна сітка, розташування джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу й обладнання по очищенню означених викидів.

Зображення на генеральному плані, як правило, зорієнтовано по сторонах світу і доповнюється розою вітрів.

Згідно ДБН А.2.2-3-2004 основні креслення виконуються наступним чином: генеральний план на топографічній основі в масштабі 1:100, 1:200, 1:500.

Масштаб – це співвідношення розмірів зображеного на кресленні, к його дійсним розмірам (відношення довжини лінії на кресленні плані чи мапі к довжині відповідної лінії у натурі). Позначається в вигляді дробі, чисельник якої дорівнює одиниці, а знаменник – числу, яке показує ступень зменшення довжини ліні). Наприклад, масштаб 1 : 1000 означає, що 1 см довжини на кресленні відповідає 1000 см довжини об'єкту в натурі (або 10 м). При виконанні креслення обов'язковим є застосування масштабу, згідно держстандарту (ЕСКД  ГОСТ 2.302-68). Найбільш прийнятним є масштаб 1:1, в той же час при проектуванні генеральних планів великих об'єктів допускається приймати масштаби 1:2000; 1:5000; 1:10000; 1:20000; 1:25000; 1:50000.

При проектуванні генеральних планів, згідно держстандарту (ЕСКД ГОСТ 2.302-68) використовуються наступні масштаби:

Масштаби зменшення	1:2; 1:2,5; 1:4; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25: 1:40; 1:50;  1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1: 800; 1:1000.
Натуральна величина	1:1
Масштаби збільшення	2:1; 2,5:1;4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1.

В необхідних випадках допускається використовувати масштаби збільшення (100n) : 1, де n— ціле число.

Масштаб, вказаний у передбаченій для цього графі основного напису, має бути означений по типу 1:10, або 1:2; або 2:1 тощо.

Якщо масштаб будь-якого зображення відрізняється від масштабу, вказаного в основному напису, то, згідно держстандарту (ГОСТ 316-68) "Правила внесення на кресленнях написів, технічних вимог й таблиць", безпосередньо після напису, який відноситься до зображення вноситься інший напис, наприклад, А-А (2:1); Б (1:5), А (1:1). Найбільш прийнятним є масштаб 1:1.

При проектуванні технічно нескладних підприємств допускається суміщення на одному кресленні границь санітарно-захисних зон, території підприємства, зон відпочинку та інших розрахункових точок та джерел викидів речовин.

Ситуаційна карта-схема району розташування підприємств.

На ситуаційну карту-схему наносяться будинки й споруди з указівкою на ній границь санітарно-захисної зони, території, які підлягають забудові, зони відпочинку, санаторіїв, й місць розташування розрахункових точок, місць розташування об'єктів природно-заповідного фонду, їх захисних зон, перспективних територій для заповідника.

Зображення на ситуаційній карті-схемі також зорієнтовані по сторонах світу і виконується у відповідних масштабах.

Згідно ДБН А.2.2-3-2004 основні креслення виконуються наступним чином:  ситуаційний план району розміщення підприємства в масштабі 1:2000, 1:5000, 1:10000.