
- •Тема 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука.
- •Перше питання
- •Приклад: 1) Позитивне твердження: “Безробіття становить 7% робочої сили ”. Нормативне твердження:“Безробіття треба зменшити»
- •Функції політичної економії:
- •Друге питання
- •Третє питання
- •Етапи становлення політичної економії
- •Література
- •Глава 1, § 1-3
- •Тема 1, § 1-4. Тема 2, § 1,2.
- •Тема 2. Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт. (4 години)
- •Перше питання
- •Третє питання
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3. Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні (4 години)
- •5. За кількісною визначеністю та мірою реалізації:
- •Можливості виробництва піци та промислових роботів в умовах повної занятості ресурсів
- •Крива виробничих можливостей
- •Література
- •Тема 4. Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності. (2 години)
- •Друге питання
- •Третє питання
- •Література
- •Тема 5. Відносини власності в економічному житті суспільства. (4 години)
- •Література
- •Тема 6. Товарне виробництво і товарно-грошові відносини. (6 годин)
- •Друге питання
- •Третє питання
- •Четверте питання
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 7. Загальні основи ринку. Суб»єкти ринкової економіки. (8 годин)
- •Перше питання
- •Друге питання
- •Зміна цін на інші товари, які доповнюють цей товар або є його замінником.
- •Третє питання
- •Четверте питання
- •Класифікація підприємств за ознаками:
- •За видом господарської діяльності:
- •За галузевою структурою:
- •За кількістю працюючих:
- •За організаційною формою:
- •Особливості діяльності ат:
- •П’яте питання
- •Шосте питання
- •Тема 8. Змішана економіка та її типи. (2 години)
- •Перше питання
- •Друге питання
- •Тема 9. Суспільний продукт і його форми. Національний дохід.
- •Друге питання
- •Третє питання
- •Тема 10. Економічне зростання і його чинники. (2 години)
- •Перше питання
- •Друге питання
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Розподіл національного доходу.
- •Тема 12. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу. (4 години)
- •Перше питання
- •Друге питання
- •Питання для самоконтролю
Третє питання
Термін “метод” походить від грецького “methodas” – шлях до чогось, шлях пізнання.
Метод політичної економії – шлях пізнання системи економічних відносин у їх взаємодії з розвитком продуктивних сил, мисленого відтворення цієї взаємодії.
Метод наукової абстракції – метод поглибленого пізнання дійсності, заснований на очищенні інформативного матеріалу від випадкового, неістотного і виділення в ньому стійкого, типового. Результатами застосування методу наукової абстракції є економічні категорії і закони.
Абстрагування дозволяє встановити суть процесів і не змішувати цю суть з формою, в якій деякі процеси постають перед нами на основі їх безпосереднього сприйняття.
Метод аналізу і синтезу.
Аналіз – процес розумового або фізичного розкладання цілого на складові частини.
Синтез – поєднання різних елементів, сторін предмета в єдине ціле.
Аналіз дає можливість вивчити окремі сторони об’єкта.
3) Метод поєднання якісного та кількісного аналізу (кількісна характеристика – це невід’ємна частина будь-якого економічного дослідження).
Врожай зерна в цьому році менше на 10% в порівнянні з минулим роком (у минулому році вродило 35,7 млн. т зерна). Перший заступник міністра АПК сказав, що ціна на хліб не зросте.
В Миколаївській області на 1 серпня 2008 року 1048 вакантних місць, тобто на одне робоче місце претендує 22 чол., при цьому в Березанському районі – 98 чол., в Первомайському – 74 чол.
Рівень безробіття – (на 1 серпня) 3,04% по області (Новоодеський – 8,48%, Первомайський – 5,45%).
Номінальна зарплата 2453 грн. в липні. Показник поляризації між високим і низьким рівнем середньо галузевої зарплати становить 13,3 раза.
4) Метод поєднання логічного та історичного підходів
5) Соціально-економічний експеримент
Графіки, діаграми, математичні формули.
Четверте питання
“Як усяка дитина, політична економія почала формуватися задовго до її народження” (Самуельсон)
Етапи становлення політичної економії
І. Перша школа політекономії – “меркантилізм” (від італ. “mercantilism” – “торговець”, “купець”) виникла в епоху пізнього Середньовіччя в кінці 15 ст. Відображала інтереси торговельної буржуазії в період первісного нагромадження капіталу.
На думку меркантилістів, основною формою багатства вважали золото й срібло і воно нагромаджується у результаті зовнішньої торгівлі.
1 етап 15 ст. – поч. 16 ст. – меркантилізм набрав форм монетаризму – ідеалізував благородні метали і вважав їх єдиною формою багатства. Представники виступали проти вивезення грошей з країни, за обмеження імпорту.
2 етап 2 пол. 16 ст. – 17 ст. – представники меркантилізму стояли за розширення зовнішньої торгівлі, не забороняли вивезення грошей з країни. Деякі з них вимагали обкладання іноземних товарів високим митом, виступали за досягнення активного торговельного балансу шляхом розвитку національного виробництва й вивезення частини товарів за кордон.
Представники: Монкретьєн, Стаффорд, Мен, Посошков, Ордін-Нащокін
Недоліки: 1.неправильне визначення джерела багатства (нееквівалентний обмін);
2. предметом політекономії вважали сферу обігу;
3. рекомендації заборони вивезення грошей з країни, обмеження імпорту (що стримувало розвиток торгівлі).
З розвитком капіталізму меркантилізм себе вичерпав.
Перевага: перша прогресивна економічна теорія, яка висвітлила основну мету розвитку капіталістичного способу виробництва.
ІІ. Класична політична економія – цей напрям виник у 17 ст. в період становлення капіталізму.
Засновники: У. Петті (Англія), П. Буагільбер (Франція). Подальшого розвитку набула у працях фізіократів Ф. Кене, А. Тюрбо (Франція), та працях англійських економістів А. Сміта і Д. Рікардо.
Класична політична економія захищала інтереси промислової буржуазії, критикувала меркантилізм.
Переваги:
Ш. Марксизм – виник в середині 19 ст., засновниками були К. Маркс та Ф. Енгельс. Продовжуючи дослідження трудової теорії вартості,зробили аналіз розвитку форм вартості, започаткували теорію додаткової вартості, запропонували концепції грошей, відтворення, економічних криз, земельної ренти.
Недоліки: - заперечували приватну власність і ринок;
надавали перевагу суспільній власності.
ІУ. Неокласична школа – виникла в кінці 19 ст., представлена теорією маржиналізм – теорія, яка пояснює економічні процеси і явища на основі використання граничних величин. Ця школа заперечує необхідність втручання держави в економіку, розглядає ринок як саморегулюючу економічну систему, здатну самостійно встановити необхідну рівновагу між сукупним попитом і сукупною пропозицією.
У. Сучасний етап представлений кейнсіанством, інституціоналізмом, неокласичним синтезом.
Питання для самоконтролю
Назвіть коло проблем, які вивчають мікро – та макроекономіка.
Чим відрізняються економічні категорії від економічних законів?
Чим відрізняються економічні закони від законів природи?
Які ви знаєте методи пізнання економічних процесів?
Яке місце політичної економії у системі економічних наук?