Приклад: 1) Позитивне твердження: “Безробіття становить 7% робочої сили ”. Нормативне твердження:“Безробіття треба зменшити»

2) Позитивне твердження: “За рівними умовами, якщо плата

за навчання виросте, число абітурієнтів в наш університет

знизиться ”.

Нормативне твердження: “Плату за навчання треба знизити, щоб більше студентів змогло одержати освіту ”.

Домашнє завдання: наведіть приклади мікро – та макроекономічних тверджень, визначаючи їх позитивний та нормативний рівень.

Функції політичної економії:

1) методологічна –політична економія є методологічною основою для інших наук (економіки промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі, економічної географії), тобто розробляє загальні методологічні принципи, без яких не можна обійтися.

2) прогностична – пов’язана з обґрунтуванням планів і прогнозуванням перспектив економічного розвитку.

Теоретичний аналіз необхідний, щоб обґрунтувати плани фірми щодо набору робочої сили, обсягу капіталовкладень, сировини для виробництва певної кількості продукції.

3) практична (прагматична) – розробляє принципи і методи раціонального господарювання, обґрунтовує шляхи переходу до ринку, зокрема такі процеси як роздержавлення економіки, приватизація, створення ринкової інфраструктури: оптових підприємств, бірж, банків, страхових фірм; попит та пропозицію.

У світовій практиці лідери держав йдуть за допомогою до економістів, просять ради і рекомендації з проблем економічної політики. “Політекономія нині входить в якості невід’ємного члена урядових рад”.

Приклад: президент США постійно використовує рекомендації своєї Ради економічних консультантів.

4) екологічна – зв’язок економіки з природоохоронними проблемами та ресурсозбереженням. На основі теоретичних обґрунтувань розробляється і вдосконалюється економічний механізм охорони навколишнього природного середовища: використання вартісних важелів у забезпеченні фінансування природоохоронних заходів, виплат за користування природними ресурсами, виплат за порушення екологічних нормативів і стандартів, гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у природному довкіллі, створення системи економічного регулювання захисту населення й промислового персоналу від наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

5) пізнавальна – політична економія покликана вивчати та пояснювати процеси ат явища економічного життя суспільства, досліджувати умови та характер функціонування суспільного виробництва та його вплив на соціальні процеси.

Друге питання

Економічні категорії – це теоретичний вираз, численні форми виробничих відносин, економічних явищ і процесів, які реально існують.

Економічні категорії – це узагальнюючі поняття, які виражають суттєві сторони економічних явищ і процесів.

Кожна категорія виражає окремі сторони економічних відносин, а в сукупності вони характеризують економічний лад суспільства в цілому.

Наприклад: розкриття ринкової економіки неможливо без оволодіння цілою системою економічних категорій: товар, гроші, вартість, ціна, маркетинг (як форма організації економіки).

Економічні категорії відбивають об’єктивну дійсність, тобто мають об’єктивний характер. Значна частина категорій має історичний характер (відповідають певним історичним умовам).

Економічні закони – це стійкі, істотні, причинно-наслідкові зв’язки і взаємозалежності явищ і процесів економічного життя.

Економічні закони відображають зв’язки, взаємозалежності кількох явищ. Категорії фіксують статичний стан, а закони – динаміку, процеси руху й розвитку економічного життя.

Економічні закони мають сутнісний об’єктивний характер, виявляються через практичну діяльність людей. Економічні закони відрізняються від законів природи, бо виникають, розвиваються і функціонують лише в процесі економічної діяльності людей – ВРОС. Крім цього, економічні закони діють не вічно, більшість із них має тимчасовий, минущий характер.

Класифікація економічних законів:

1. загальні – властиві всім суспільним способам виробництва (закон відповідності ВВ рівню й характеру ПС, закон зростання ПП, закон РЧ);

2. закони, діючі у декількох суспільно-економічних формаціях (закон вартості, закон попиту і пропозиції, закон грошового обігу);

3. специфічні – діють в межах одного суспільного способу виробництва (основний економічний закон, закон виробництва додаткової вартості);

4. закони, що діють лише на одній із стадій (висхідній або низхідній) суспільного способу виробництва (закон породження монополії концентрацією виробництва).