Перше питання

Економіка як сфера життя суспільства, де здійснюється виробництво товарів і послуг, обмін ними, розподіл та споживання, завжди передбачає можливість вибору для її суб’єктів. Так, підприємці вибирають найкращі серед ринків збуту продукції, закупівлі сировини, між перспективами розширення і згортання виробництва; споживачі вибирають серед великої маси товарів і послуг ті, у які можна вкласти свої обмежені кошти.

Проте в економіці виділяють три фундаментальні проблеми вибору, які стосуються всіх без винятку економічних систем: що виробляти?

як виробляти?

для кого виробляти?

Вирішуючи ці питання, рішення приймаються виробниками і споживачами самостійно. А оскільки у розв’язанні цих проблем бере участь велика їх кількість, то, здавалося б, це повинно привести до хаосу в економіці. Проте ринкова система найкраще вирішує ці питання.. Постійно орієнтуючись на ринок, в умовах жорсткої конкуренції виробники змушені шукати оптимальні варіанти використання ресурсів, що й забезпечує постійне впровадження прогресивних технологій, нової техніки, форм організації праці. Бажання отримати особисту вигоду підштовхує виробника швидко реагувати на зміни в потребах суспільства.

Крім цього, переслідуючи свої власні інтереси, виробники і покупці змушені реалізовувати їх в умовах взаємодії з іншими людьми.

Проте ідеального ринку, з вільною конкуренцією, не існує. Виникають об’єднання підприємців (монополії), які можуть диктувати свої ціни поза конкуренцією споживачам. Тому у функціонування ринкового механізму змушена втручатися держава, яка законодавчими актами обмежує монополізм. Вона ж виступає гарантом забезпечення мінімального життєвого рівня людей.

Що ж таке ринкова економіка або ринок?

В економічній літературі є різні визначення ринку:

ринок –це сфера обміну;

ринок –це місце зустрічі покупців і продавців;

ринок – це сукупність угод купівлі і продажу;

ринок – це сукупність економічних відносин між виробниками і споживачами, продавцями і покупцями.

Ці визначення правильні.

Ринок – це спосіб організації економічного життя, ознаками якого є:

1. самостійність господарюючих суб’єктів;

2. комерційний характер їх взаємодії;

3. існування між ними конкуренції;

4. встановлення ціни на основі попиту та пропозиції.

Об’єктивними умовами існування ринку є:

• товарне виробництво;

• суспільний поділ праці;

• економічна відокремленість товаровиробників на основі приватної власності на засоби виробництва.

Суть ринку розкривається через наступні функції:

1. посередницька – забезпечення зв’язку між виробником і споживачем;

2. інформативна – збір та переробка великого обсягу інформації про суспільно-необхідні витрати виробництва і збуту продукції, якість та асортимент товарів і послуг;

3. стимулююча – конкурентна боротьба між господарюючими суб’єктами стимулює їх до раціонального використання економічних ресурсів;

4. регулююча – ринок регулює пропорції між підприємствами;

5. сануюча – очищення ринку від економічно слабких нежиттєздатних господарських одиниць.

Ринок має багато визначень тому, що він постійно розвивається і має різні види.

Види ринку за ознаками:

1. географічна – світовий, національний, регіональний, місцевий;

2. предметно-функціональна – ринок засобів виробництва, ринок предметів споживання (споживчий ринок), ринок послуг, ринок робочої сили, ринок цінних паперів, ринок валюти, золота;

3. юридична – легальний, нелегальний;

4. конкурентна – поліполія (чистий ринок), олігополія, монополія;

5. кон’юнктурна – основний та допоміжний.