2.2. Особливості постійного нейтралітету в міжнародному праві…….. 31

Висновки до розділу 2……………………………………………………. 43

РОЗДІЛ 3. НЕЙТРАЛІТЕТ ЯК СТРАТЕГІЯ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ .......................................................................... 45

3.1. Нейтралітет як зовнішньополітична стратегія України …………. 45

3.1. Нейтралітет як вибір моделі забезпечення національної

безпеки України ………...................................................................... 50

Висновки до розділу 3 ………………………………………………… 55

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ………………………………………….………….. 56

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………….……... 60

ВСТУП

Актуальність теми. Нейтралітет – феномен міжнародних відносин, що є відповіддю елемента системи міжнародних відносин (держави) на виклики та загрози існування самої системи загалом та цього її елемента зокрема. Нейтралітет – це похідна від певного типу взаємодії суб’єктів міжнародних відносин – конфлікту або війни. Будучи динамічним явищем, нейтралітет еволюціонує в процесі розвитку системи міжнародних відносин від однієї до іншої, набуваючи нових ознак і відкидаючи застарілі засади. Він є особливим міжнародно-правовим статусом держави і розглядається, як загальноприйнята формула в сучасному міжнародному праві.

Інтерес, який виявляється нині до міжнародно-правового інституту нейтралітету, зумовлений багатьма факторами, що мають різні історико-правові детермінанти. Поява поняття «нейтралітет» сходить ще до періоду античності. Спочатку під нейтралітетом розумівся нейтралітет тієї або іншої держави під час війни, проте надалі виникли такі його різновиди, як позитивний і постійний нейтралітет. Сьогодні нейтралітет, як інститут міжнародного гуманітарного права, є, передусім, інструментом, покликаним захистити населення держави від лихоліть, пов’язаних зі збройним конфліктом та його наслідками.

Міжнародно-правові проблеми нейтралітету жваво розглядалися в монографічних працях та підручниках такими іноземними правниками, як А.-В. Гефтер, Г. Йєллінек, А. Карназа, Й.Л. Клюбер, Ф. Лист, К. Пьолітц, А. Цорн, Ю. Шмельцінг та інші вчені. Окремі аспекти постійного нейтралітету висвітлені у роботах таких відомих юристів-міжнародників, як В.П. Даневський, П.Є. Казанський, Л.О.Камаровський, Д.І. Каченовський, Б.Е. Нольде, Ф.Ф. Мартенс, В.А. Уляницький та інші.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в дослідженні теоретичних і практичних проблем нейтралітету як самостійного інституту сучасного міжнародного права.

Мета дослідження зумовлює необхідність вирішення таких завдань:

– визначити сутність нейтралітету в міжнародно-правовому аспекті, його принципи та форми;

– розглянути нейтралітет як вид статусу держави та особливості постійного нейтралітету в міжнародному праві;

– дослідити практичний досвід застосування нейтралітету країнами як особливого статусу в міжнародному праві;

– проаналізувати нейтралітет як стратегію зовнішньополітичної діяльності України та розгляд шляхів вирішення цього питання.

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є нейтралітет як самостійний інститут міжнародного права.

Предметом дослідження є доктрина міжнародного та національного права; міжнародні і національні нормативно-правові акти, судова практика в межах тематики дослідження.

Методи дослідження. Для досягнення мети і вирішення поставлених завдань дослідження в роботі використані загальнонаукові і спеціальні методи пізнання правових явищ: індукції, системно-структурний, системно-функціональний, порівняльний, формально-логічний, історично-правовий, порівняно-правовий.

Обгрунтованість і достовірність положень, висновків, рекомендацій. Положення, висновки і рекомендації, наведені в роботі, є обґрунтованими і достовірними, тобто реально існуючими в теоретичній і практичній галузях.

Наукове значення отриманих результатів полягає в тому, що вони являються внеском у розвиток загальнотеоретичних положень про міжнародний нейтралітет та практичних питань його дослідження у міжнародному праві. Теоретична значимість дослідження визначається тим, що воно дозволяє визначити місце і роль нейтралітету в системі міжнародного права, а також зробити певні висновки щодо його перспектив.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати дослідження можуть бути використані в подальшій науковій розробці концепції нейтралітету як в теоретичному плані, так і стосовно до держав, що встановив цей статус. Основні положення бакалаврської роботи можна використовувати при викладанні дисциплін “Міжнародне публічне право”, “Право міжнародної безпеки”, “Міжнародне гуманітарне право”.

Апробація результатів роботи. Отримані в процесі бакалаврського дослідження результати обговорювались на кафедрі міжнародного права Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету.

Структура роботи. Бакалаврська робота складається зі вступу, трьох розділів, шести підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 63 сторінки, список використаних джерел займає 4 сторінки (43 найменування).