Тема 1. Сутність та значення менеджменту зовнішньоекономічної діяльності
1.1. Категорії “управління” та “менеджмент”
У процесі ринкових перетворень в Україні в усіх сферах виробничо-господарської діяльності почали використовувати термін “менеджмент”. Широкої популярності набули професії менеджерів ділової адміністрації, з перевезень, реклами, продажу, маркетингу, зовнішньоекономічної діяльності тощо. У різноманітних закладах освіти України – університетах, академіях, інститутах, коледжах, технікумах - активно йде підготовка фахівців кваліфікації менеджера.
Варто чітко зрозуміти різницю між двома поняттями “менеджмент” та “управління”, оскільки дуже часто їх ототожнюють, що призводить до плутанини. Управління є цілеспрямованою дією на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв’язку зі зміною обставин. Управляти можна технічними системами, комп’ютерними мережами, автомобілем, конвеєром, літаком, людьми тощо. Менеджмент (в т.ч. і менеджмент зовнішньоекономічної діяльності) є різновидом управління та означає управління людьми (працівниками, колективами працівників, групами, організацією та ін.). На рис. 1.1 показано співвідношення між поняттями “управління” та “менеджмент”.
Рис. 1.1. Співвідношення між поняттями “управління” та “менеджмент”
Таким чином, МЕНЕДЖМЕНТ зовнішньоекономічної діяльності – це цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Феномен менеджменту викликав зацікавлення у представників багатьох наук і професій, сприяв його усесторонньому вивченню.
На сьогодні у світі існує понад п’ятдесят визначень поняття “менеджмент”. В його основі лежить англійське дієслово “to manage” – керувати, яке походить від латинського “manus” – рука.
Парадигми менеджменту дають широке та різнобічне трактування як поняттю “менеджмент”, так і його ролі у виробничо-господарській діяльності.
Широка розповсюдженість у світі терміну менеджмент викликає необхідність застосовувати його і в Україні у розумінні управління людьми, колективами працівників, організаціями. Разом з тим у менеджменті зовнішньоекономічної діяльності буде використовуватись і термін управління, але з обов’язковою орієнтацією на певний об’єкт (процес). Наприклад, управління кредитним відділом банку, управління виробництвом, управління зовнішньоекономічною діяльністю.
До основних категорій менеджменту зовнішньоекономічної діяльності слід віднести поняття організацій, функцій управління, рівнів управління, методів менеджменту, стилів керівництва, комунікацій, управлінських рішень тощо.
Виявленню тенденцій розвитку, вивченню законів та формуванню принципів менеджменту зовнішньоекономічної діяльності буде сприяти застосування певних методів дослідження, а саме:
Діалектичний метод вивчає явища у розвитку, а саме – взаємозумовлений і суперечливий розвиток явищ дійсності.
Конкретно-історичний метод передбачає вивчення досліджуваного явища у розвитку з урахуванням причин, умов і факторів, які впливали на виникнення змін; виявлення тенденцій розвитку явища тощо.
Системний метод – це сукупність методологічних засобів, процедур, прийомів, спрямованих на дослідження складних об’єктів з врахуванням усіх наявних взаємозв’язків та динамічних характеристик.
Аналітичний метод. В його основі лежить розчленування цілого на частини і розгляд їх як цілого. Використовується стосовно явищ та об’єктів, що характеризуються високим рівнем складності.
Балансовий метод. Використовується для вимірювання впливу факторів на узагальнюючий показник. В основі цього методу лежить складання балансів, що є аналітичною формою порівняння планових і звітних показників, надходжень та витрат, активів та пасивів. Балансовий метод дає змогу проаналізувати відповідність показників у вартісних і кількісних величинах, виявити відхилення та фактори, що зумовили такий стан речей.
Методи моделювання (вербального, фізичного, аналогового, математичного) застосовуються у тих випадках, коли неможливо через складність взаємозв’язків дослідити розвиток об’єкту під впливом дії різноманітних факторів. При цьому застосовуються імітаційні моделі, що повинні бути адекватними та максимально наближеними до оригіналу.
Експертні методи використовуються тоді, коли неможливо визначити кількісно певні оцінювані параметри. До експертних методів відносяться органолептичні, тобто визначення в кількісній формі результатів суб’єктивного сприйняття спеціалістами (експертами) ознак чи властивостей оцінюваного явища.
Економіко-математичні методи. До них відносять такі методи, які вивчають явища, що мають випадковий або імовірнісний характер та дозволяють виявляти закономірності серед випадковостей. Вони включають: методи елементарної математики (диференційне, інтегральне та варіаційне обчислення), методи математичного аналізу (вивчення одномірних та багатомірних статистичних залежностей), методи математичної статистики (виробничі функції, міжгалузевий баланс тощо), економетричні методи (лінійне, нелінійне, блочне, динамічне програмування), методи математичного програмування (метод випуклого програмування, сіткове програмування, управління запасами тощо), методи економічної кібернетики (системний аналіз, імітаційні методи), методи теорії ймовірностей тощо.
Соціологічні методи (анкетування, інтерв’ювання, тестування тощо) базуються на соціологічних опитуваннях вибірки цільових респондентів.