Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Січкар Катерина Володимирівна реф..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
128 Кб
Скачать

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Розвитку людини ”Україна “

Білоцерківський інститут економіки та управління

Соціально-правовий факультет

Кафедра ”Соціальна робота”

Реферат

З дисципліни ” Система соціального захисту в Україні”

Тема:”Система державних органів та їх функції що здійснюють соціальне забезпечення. ”

Студент-виконавець

Січкар Надія Миколаївна

5 Курс, група сср-51

План:

Вступ

1. Повноваження Міністерства праці і соціальної політики України та його органів у сфері соціаль­ного забезпечення.

2. Основні функції Пенсійного фонду України та йо­го регіональних органів.

3. Фонди соціального страхування та їхні органи.

Висновок

Література

Вступ

Актуальнысть теми. Чинна система державних органів, у тому числі тих, що здійснюють управління пенсійним забезпеченням, визначається Конституцією та іншими законодавчими актами. Вона є відображенням мети й завдань, що стоять перед державою на сучасному етапі. Зміст діяльності того чи іншого органу та його функції залежать, як відомо, від характеру того субєкта, для управління яким створено цей орган. Саме цим відрізняються одні органи від інших.

Соціальне забезпечення виступає в декількох орга­нізаційно-правових формах і видах, що пов'язано зі спе­цифікою забезпечення окремих категорій громадян. Усі вони визначені Конституцією України, поточним законодавством і характеризують соціальне забезпечення з зовнішньої сторони з боку його організації.

Громадяни України мають право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Громадяни України мають у сфері соціального захисту інші права, встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Мета роботи: визначення системи державних органів та їх функцій, що здійснюють соціального забезпечення.

Завдання роботи:

- вирішення повноважень органів, що здійснюють соціального забезпечення;

- визначення функцій органів, що здійснюють соціального забезпечення;

- аналіз повноважень Міністерства праці та соціальної політики;

- аналіз функцій Пенсійного фонду;

- дослідження фондів соціального страхування та їх органів.

1. Повноваження Міністерства праці і соціальної політики України та його органів у сфері соціаль­ного забезпечення.

У системі державних органів, що здійснюють функції з соціально­го забезпечення першорядне місце посідають органи законодавчої і ви­конавчої влади. Вони відіграють провідну роль у керівництві всією си­стемою соціального захисту населення України.

Вищим органом законодавчої влади є Верховна Рада України, яка є органом загальної компетенції. Вона приймає закони про форми і види соціального забезпечення, затверджує основні джере­ла його фінансування та витрати з Державного бюджету на ці цілі, визначає розмір обов'язкових страхових внесків тощо.

Систему органів державної виконавчої влади складають цент­ральні органи, виконавчі комітети місцевих рад та місцеві дер­жавні адміністрації. Вищим органом у системі виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. До його компетенції віднесені питання, пов'язані з реалізацією та виконанням законодавства з соціально­го забезпечення. Кабінет Міністрів видає підзаконні нормативні акти з питань здійснення соціального забезпечення, щороку подає на затвердження Верховної Ради Державний бюджет, складовою якого є витрати на соціальне забезпечення, вживає заходів до ви­конання Державного бюджету тощо.

Одним із центральних органів державної виконавчої влади, що здійснює функції управління соціальним забезпеченням у країні, є підвідомче Кабінету Міністрів України Міністерство праці і соціальної політики України, яке було утворене відповідно до Ука­зу Президента України від 25 липня 1997 року на базі Міністерст­ва соціального захисту населення України та Міністерства праці України. Завдання і функції Міністерства визначені Положенням про це Міністерство. Положення про Міністерство праці і соціаль­ної політики України в новій редакції затверджене Указом Прези­дента України від ЗО серпня 2000 року № 1035 (із змінами і до­повненнями).

Міністерство праці і соціальної політики (Мінпраці) України є головним (провідним) органом у системі центральних органів вико­навчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зайнятості, соціального захисту населення, соціального страхуван­ня, оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування насе­лення, соціально-трудових відносин, трудової міграції. У межах своїх повноважень Мінпраці України організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією,   узагальнює  практику  застосування  законодавства  з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції що­до вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України. Через систему підпорядкованих йому органів Міністерство забезпе­чує: реалізацію права громадян на соціальний захист шляхом своєчасного та адресного надання соціальної підтримки, в тому числі державної допомоги малозабезпеченим громадянам, у разі втрати працездатності, досягнення пенсійного віку тощо; здійснення дер­жавного нагляду за діяльністю фондів загальнообов'язкового держав­ного соціального страхування та контролю за додержанням вимог за­конодавства під час призначення та виплати пенсій.

Головне управління праці та соціального захисту населення об­ласної, Київської міської держадміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської дер­жадміністрації (далі - управління) є структурним підрозділом відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської дер­жадміністрації, що утворюється головою держадміністрації, підзвітним і підконтрольним голові держадміністрації та Мінпраці, Управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Мінпраці, розпорядженнями голови відповідної дер­жадміністрації, актами відповідних органів місцевого самоврядуван­ня, а також положенням про управління. Управління очолює началь­ник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою відповідної держадміністрації за погодженням з Мінпраці. Началь­ник управління має заступників, які також призначаються на поса­ду і звільняються з посади головою держадміністрації за поданням начальника управління та погодженням з Мінпраці. Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображенням Дер­жавного Герба України і своїм найменуванням. Утримується уп­равління за рахунок коштів державного бюджету. Граничну чи­сельність, фонд оплати праці працівників та видатки на утримання управління в межах виділених асигнувань визначає голова відповідної держадміністрації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2000 р. № 1498 також затверджене Типове положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, яким виз­начені правовий статус і функції управління праці та соціального захисту населення районної ланки.