Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MR_1_st_6_god.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
736.77 Кб
Скачать

3. Симптоми пошкодження черепних нервів та спинномозкових корінців.

Найчастіше уражуються ІІІ, УІ, УІІ, ІХ, ХІІ пари черепно-мозкових нервів - стискання їх ексудатом і безпосереднє ураження ТБ процесом.

ІІІ пара - птоз, мідріаз (розширення зіниці), розбіжна косоокість, диплопія;

УІ – збіжна косоокість, диплопія;

УІІ – асиметрія обличчя (периферичний параліч мімічної мускулатури - згладжені зморшки на лобі і обличчі, очна щілина стає ширшою, кут рота опущений);

ХІІ пара – парез або параліч відповідної половини язика, його атрофія. При спробі висунути язик він відхиляється у бік ураження.

4. Зміни спинномозкової рідини (основа діагностики туберкульозного менінгіту):

• спинномозкова рідина прозора або опалесцює, безколірна, тиск її підвищений.

Пункція - ліквор витікає частими краплями або струминою (N -20-40 крапель/хв.). Випускання спинномозкової рідини струминою - миттєва смерть (вклинення довгастого мозку у потиличний отвір).

підвищення вмісту Б - 0,66-1,0 г/л і більше, тому реакції Панді та Нонне-Аппельта позитивні;

плеоцитоз - збільшення кількості клітин в лікворі (в середньому 100-300/1ммз), переважають лімфоцити (Т- лімфоцити);

білково-клітинна дисоціація - високий вміст білка у спинномозковій рідині і порівняно невеликий цитоз. Свідчить про перевагу застійних явищ над запальними.

зниження концентрації глюкози і хлоридів (110 ммоль/л і менше);

• через добу в спинномозковій рідині випадає ніжна фібринна плівка, в якій МБТ знаходять тільки у 10-20% хворих.

ІІІ. Третій період - клінічні прояви ураження речовини мозку. Симптоми - афазія, геміпарез, геміплегія, параліч (основа цих уражень - ендартеріїт судин мозку, повне закриття їх просвіту, ішемія, розм’якшення відповідної ділянки речовини мозку).

Лікування. 1 категорія (5-ти компонентний режим). Внутрішньовенне введення препаратів і ендолюмбальне (під час пункції).

Неспецифічне лікування:

- зменшення головного болю, запобігання набряку головного мозку - ендолюмбальні пункції, дегідратаційна терапія (25 % розчин МgSO4), сечогінні засоби, анальгін;

- протизапальна, розсмоктувальна терапія – гідрокортизон; • вітамінотерапія.

Клінічні симптоми туберкульозного менінгіту стихають через 1-2 міс., спинномозкова рідина нормалізується через З-4 міс. лікування.

Наслідки. Сприятливий - повне вилікування (своєчасне лікування).

Відносно сприятливий – розвиток гідроцефалії (найтяжче), погіршання зору і слуху, рухові розлади, зниження розумових здібностей.

Несприятливий – летальний наслідок.

Прогноз найсприятливіший у тих випадках, коли встановлено діагноз і розпочато лікування до 10-го дня з моменту виникнення болю голови. У випадках більш пізньої діагностики прогноз стає несприятливим, оскільки в мозкових оболонках і речовині мозку вже відбуваються незворотні морфологічні зміни

ТЕМА 5

Вогнищевий та інфільтративний туберкульоз легень. Казеозна пневмонія. Туберкульома легень. Фіброзно-кавернозний та циротичний туберкульоз легень. Патогенез, патоморфологія, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування, наслідки. Ускладнення вторинних форм туберкульозу: кровохаркання, легенева кровотеча, спонтанний пневмоторакс, хронічне легеневе серце, амілоїдоз внутрішніх органів. Патогенез, клініка, діагностика, лікування. Курація хворих.

Вогнищевий туберкульоз легень

Характеризується наявністю різного генезу та давності невеликих (до 10 мм у діаметрі) вогнищ у межах 1-2 сегментів в одній або обох легенях та малосимптомним перебігом.

Діагностується у 15-20% вперше виявлених хворих на туберкульоз легень.

Особливість вогнищевого туберкульозу легень - обмеженість ураження.

Вогнищевий туберкульоз легень

Форми

Вогнищевий туберкульоз у фазі інфільтрації - свіжа форма

Вогнищевий туберкульоз у фазі ущільнення - хронічна форма

Патогенез

Екзогенна суперінфекція - екзогенне надходження до організму вірулентних МБТ

Ендогенна реактивація – реактивація ТБ інфекції в старих залишкових післятуберкульозних змінах (запнених первинних вогнищах і/або кальцинатах).

Розвивається з в результаті неповного розсмоктування та ущільнення м’яковогнищевого, інфільтративного, дисемінованого ТБ легень.

Нагаль-на умова розвитку вогнищевого ТБ

Ослаблення протитуберкульозного імунітету.

Фактори, що сприяють зниженню імунітету: гострі та хронічні захворювання, лікування імунодепресантами чи кортикостероїдами, перевтома, недоїдання, психічні і фізичні травми.

Ендогенній реактивації, крім цього, може сприяти і екзогенна суперінфекція.

Патомор-

фологія

При ендогенній реактивації лейкоцити проникають у старе вогнище і за рахунок протеолітичних ферментів розплавляють казеозний некроз. Фіброзна капсула навколо вогнища інфільтрується лімфоцитами і розрихлюється; навколо вогнища розвивається зона перифокального неспецифічного запалення.

Подальші патоморфологічні зміни такі, як і при екзогенній супер інфекції

.

Розсмоктування специфічних змін при дисемінованому, свіжому вогнищевому, інфільтративному ТБ поєднується з розвитком фіброзу. На місці одиничних вогнищ, інфільтратів, вогнищ дисемінації утворюються щільні фіброзні вогнища. Такі неактивні вогнища розглядають як залишкові зміни після вилікуваного ТБ.

Першочергово зміни виникають в стінці апікальних часточкових бронхів – розвивається казеозний панбронхіт. Далі запальний процес переходить на альвеоли, де утворюються ділянки ексудативного чи продуктивного запалення. Ці вогнища описані у 1904 р. О.І. Абрикосовим.

Класифі-кація вогнищ

За розміром всі вогнища поділяються на малі – до 3 мм в діаметрі, середні - від 4 до 6 мм і великі - від 7 до 10 мм.

Фази ВТБ

Активні: інфільтрації, розпаду, рідко – обсіменіння.

Неактивні: ущільнення, рубцювання, звапнення (петрифікації)

Клініч-ний перебіг

Безсимптомний, малосимптомний, може бути гострий початок (рідко).

У деяких хворих наявні тривалий субфебрилітет (переважно у другій половині дня), швидка втомлюваність, зниження працездатності та апетиту, пітливість, нездужання. Хворі можуть скаржитися на покашлювання з незначним виділенням мокротиння.

Помірні симптоми інтоксикації. Кашель з мокротинням, іноді кровохаркання. з’являються при рецидивах.

Об’єктив-ні дані

Огляд хворого - зміни відсутні. Перкуторні зміни відсутні, аускультативно можна виявити локальні хрипи за наявності розпаду.

Жорстке дихання і локальні сухі/вологі хрипи (наслідок фіброзних змін легеневої тканини, деформації бронхів).

Рентгено-

логічно

Тінь до 1 см в діаметрі малої інтенсивності з нечіткими контурами.

Інтенсивна тінь до 1 см в діаметрі з чіткими контурами.

Ан. крові

У більшості хворих змін нема. У деяких хворих може бути незначне збільшення паличкоядерних лейкоцитів і ШОЕ ( не більше 20 мм/год).

Зміни не визначаються.

Лікуван-ня

кат. 3, якщо виявили МБТ – кат.1, при неефективному лікуванні або перерві у лікуванні більше 2 міс. – кат.2.

У разі рецидиву – кат. 2

Наслідки

- Розсмоктування (відбувається при вогнищах діаметром до 5 мм).

- Ущільнення вогнищ.

- Рубцювання (на місті вогнища формується рубець).

- Прогресування процесу - розпад, перехід в інфільтративну форму ТБ легень.

Диференціальна діагностика вогнищевого ТБ у фазі інфільтрації проводиться з бронхопневмонією, периферичним раком легень, метастатичним раком легень.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]