- •1. Компоненти комп’тера 4
- •2. Збирання й розбирання комп'ютера 30
- •1. Компоненти комп’тера
- •1.1. Системна плата
- •1.2. Процесор
- •Основними параметрами процесорів є:
- •1.3.Внутрішня пам'ять
- •Оперативна пам'ять ram (Random Access Memory).
- •Постійна пам'ять rom (Read Only Memory)
- •Енергонезалежна пам'ять cmos
- •1.4. Накопичувачі на жорстких дисках
- •1.6. Відеоадаптер і монітор
- •1.7. Звукова плата й акустичні системи
- •1.8. Клавіатура й пристрій позиціювання курсору (миша)
- •1.9. Корпус із блоком живлення
- •Плоский корпус Low Profile (який також називають Slimline).
- •1.10. Допоміжні елементи
- •1.10.1. Розсіювачі тепла
- •1.10.2. Кабелі
- •1.11. Програмне забезпечення
- •2. Збирання й розбирання комп'ютера
- •2.1. Підготовка до роботи
- •2.1.1.Захист від електростатичного розряду.
- •2.1.2. Запис параметрів конфігурації.
- •2.2. Установка системної плати
- •2.2.1. Установка модулів пам'яті.
- •2.2.2. Закріплення системної плати в корпусі.
- •2.2.3. Підключення живлення.
- •2.2.4. Підключення до системної плати кабелів від пристроїв вводу-виводу й інших з'єднувачів
- •2.3. Установка накопичувачів
- •2.4. Установка плат розширення
- •2.5. Закриваємо корпус і підключаємо зовнішні кабелі
- •Висновки
- •Список використаної літератури
2.1. Підготовка до роботи
Перш ніж приступити до збирання комп'ютера, необхідно виконати кілька підготовчих операцій. По-перше, варто вжити заходів захисту від електростатичного розряду; по-друге, записати конфігурацію комп'ютера, включаючи апаратні (положення перемичок і перемикачів, схеми кабельних з'єднань) і логічні (установки BIOS).
2.1.1.Захист від електростатичного розряду.
Працюючи з відкритим корпусом комп'ютера, необхідно вжити заходів, що виключають можливість електростатичного розряду через сигнальні кола системної плати чи плат адаптерів.
Тіло людини завжди заряджене до деякого потенціалу по відношенню до електричних кіл комп'ютера, і цей потенціал може виявитися небезпечним для напівпровідникових компонентів. Перш ніж забратися усередину відкритого пристрою, торкніться провідної ділянки його шасі, наприклад, кришки блоку живлення. При цьому потенціали тіла й загального провідника комп'ютера зрівняються. Вважається, що заряд обов'язково повинен “стекти на землю”, але ця вимога є зовсім необов’язковою. Більш складний спосіб рівномірного розподілу потенціалів між вами й компонентами комп'ютера - це застосування захисного електростатичного браслету. При роботі з комп'ютером приєднайте антистатичний браслет провідником до шасі комп'ютера в не пофарбованому місці, бо у іншому випадку електричного контакту не буде. Всі ці заходи спрямовані на те, щоб рівномірно розподілити електростатичні заряди між вашим тілом і вузлами комп'ютера й уникнути появи небезпечних струмів.
Не варто працювати з відкритим комп'ютером при вставленому в розетку шнурі живлення, тому що існує ймовірність увімкнути його в самий невідповідний час або його просто забули вимкнути. Крім того, у цьому випадку досить висока ймовірність потрапляння в комп'ютер вологи або маленьких предметів, що може викликати коротке замикання на електронній платі й привести до її ушкодження. Плати адаптерів завжди необхідно тримати за металевий кронштейн, яким вони кріпляться до корпуса. Кронштейн з'єднаний із загальним провідником плати, і можливий електростатичний розряд не приведе до ушкодження компонентів адаптера. Якщо в плати немає металевого кронштейна (як, наприклад, у системної плати), акуратно тримайте її за краї й не торкайтеся встановлених на ній компонентів.
Увага!
Іноді рекомендують класти вийняті плати й мікросхеми на алюмінієву фольгу, але цього робити не можна! На багатьох платах адаптерів і системній платі встановлені літієві або нікель - кадмійові батареї (акумулятори). Ці батареї досить бурхливо реагують на коротке замикання, що може відбутися, якщо ви покладете плату на фольгу. Батареї швидко перегріваються й вибухають, як петарди, причому уламки, що розлітаються, досить небезпечні для очей. Оскільки ви можете не знати, чи встановлений на конкретній платі акумулятор чи ні, то дотримуйтеся загального правила: ніколи не кладіть плати на провідну металеву поверхню.
2.1.2. Запис параметрів конфігурації.
При роботі із системною платою комп'ютера можна навмисно або випадково видалити інформацію з BIOS, тому необхідно записати її важливі параметри. Особливо важлива інформація про параметри жорсткого диска. Якщо більша частина даних при включенні комп'ютера досить легко відновлюється вручну або автоматично, то з інформацією про параметри жорсткого диска інша справа.
Сучасні програми BIOS зчитують інформацію про параметри жорстких дисків безпосередньо з пристроїв IDE і SCSI. Однак старим програмам BIOS параметри встановленого жорсткого диска необхідно задавати явно.
Варто також записати орієнтацію роз’ємів всіх кабелів. У комп'ютерах солідних фірм використовуються кабелі й роз’єми із ключами, але в більш дешевих моделях таких “надмірностей” немає. Як правило, у плоских кабелях провідник з номером 1 має інший колір. На роз’ємі пристрою, до якого потрібно підключати такий кабель, також знаходиться яка-небудь мітка, що позначає перший контакт.
Зауваження:
При з’єднанні системної плати з пристроями IDE чи SCSI запам’ятайте, що провідник з номером 1 завжди повинен знаходитися біля роз’єму живлення відповідного пристрою. Хоча викладені рекомендації й вимоги очевидні, часто виникають інциденти, пов'язані з неправильним підключенням кабелів. На щастя, у більшості випадків перевернутий роз’єм або переплутаний кабель не приводять до фатальних наслідків (але тільки якщо цей кабель або роз’єм не стосується до блоку живлення!). Джерело живлення й батареї є винятком із цього правила. Якщо, наприклад, вставити роз’єм живлення системної плати “навпаки” або помістити його не в те гніздо, на шині живлення, розрахованій на 5 В, може виявитися напруга 12 В. При цьому можна буде спостерігати справжній феєрверк із мікросхем, що вибухають. Якщо ж неправильно вставити акумулятор живлення BIOS, мікросхема обов’язково вийде з ладу.
