
- •1. Компоненти комп’тера 4
- •2. Збирання й розбирання комп'ютера 30
- •1. Компоненти комп’тера
- •1.1. Системна плата
- •1.2. Процесор
- •Основними параметрами процесорів є:
- •1.3.Внутрішня пам'ять
- •Оперативна пам'ять ram (Random Access Memory).
- •Постійна пам'ять rom (Read Only Memory)
- •Енергонезалежна пам'ять cmos
- •1.4. Накопичувачі на жорстких дисках
- •1.6. Відеоадаптер і монітор
- •1.7. Звукова плата й акустичні системи
- •1.8. Клавіатура й пристрій позиціювання курсору (миша)
- •1.9. Корпус із блоком живлення
- •Плоский корпус Low Profile (який також називають Slimline).
- •1.10. Допоміжні елементи
- •1.10.1. Розсіювачі тепла
- •1.10.2. Кабелі
- •1.11. Програмне забезпечення
- •2. Збирання й розбирання комп'ютера
- •2.1. Підготовка до роботи
- •2.1.1.Захист від електростатичного розряду.
- •2.1.2. Запис параметрів конфігурації.
- •2.2. Установка системної плати
- •2.2.1. Установка модулів пам'яті.
- •2.2.2. Закріплення системної плати в корпусі.
- •2.2.3. Підключення живлення.
- •2.2.4. Підключення до системної плати кабелів від пристроїв вводу-виводу й інших з'єднувачів
- •2.3. Установка накопичувачів
- •2.4. Установка плат розширення
- •2.5. Закриваємо корпус і підключаємо зовнішні кабелі
- •Висновки
- •Список використаної літератури
1.7. Звукова плата й акустичні системи
Для будь-якого мультимедійного комп'ютера обов'язкові як звукова плата, так і зовнішні гучномовці (акустична системи).
У більшості сучасних системних плат звукова карта вбудована, проте таке рішення, як правило, відрізняється невисокою якістю звуку та малою кількістю додаткових можливостей порівняно з окремою платою звукового адаптера з інтерфейсом PCI.
1.8. Клавіатура й пристрій позиціювання курсору (миша)
Очевидно, що для комп'ютера знадобляться клавіатура й пристрій позиціювання курсору, наприклад, миша. Вибір конкретної модифікації цих пристроїв прямо залежить від особистих переваг користувача.
Різним користувачам подобаються різні типи клавіатур, тому доведеться перепробувати чимало моделей, перш ніж ви знайдете найбільш підходящу. Одним подобаються клавіатури із “пружними” клавішами, які можна добре “відчути”, інші віддають перевагу “м'якій” клавіатурі, що допускає легке натискання клавіш.
Існує два типи роз’ємів для клавіатур. Оригінальні 5-контактні роз’єми DIN і більш нові 6-контактні роз’єми mini-DIN електрично сумісні, що дозволяє пристосувати їх до наявної клавіатури.
Найбільш сучасним інтерфейсом клавіатури є шина USB При використанні клавіатури USB, як і будь-якого іншого пристрою цього типу, необхідна підтримка USB на рівні базової системи вводу-виводу (BIOS). Якщо ви хочете використати клавіатуру USB поза графічним інтерфейсом користувача (GUI), то системна BIOS повинна підтримувати технологію, яка називається Legacy USB або USB Keyboard and Mouse. Ця функція
підтримується практично всіма сучасними BIOS. У той же час постарайтеся знайти модель, що працює й із традиційними портами клавіатури, що дозволить використати клавіатуру USB як у нових, так й у більше ранніх системах.
Те ж саме відноситься й до інших пристроїв позиціювання
курсору (наприклад, до миші). Якщо у вашій системній платі є убудований порт миші, переконаєтеся, що обраний вами тип маніпулятора збігається з ним. Така миша звичайно називається мишею типу PS/2, тому що вперше порт миші цього типу був використаний у системах PS/2 компанії IBM. У багатьох старих комп'ютерах для підключення миші використовується послідовний порт, але якщо у вас є можливість скористатися портом миші, убудованим у системну плату, краще використати його. Деякі миші USB без будь-яких
проблем працюють із портом PS/2, але в основному миші цього типу призначені
тільки для порту USB. Не треба забувати також про існування бездротових версій миші.
1.9. Корпус із блоком живлення
Блок живлення звичайно вбудований у корпус. Розмір і форма корпуса та блок живлення формують так званий формфактор.
Нижче наведені найпопулярніші формфактори корпусів:
Full Tower.
Mini-Tower.
Desktop.
Плоский корпус Low Profile (який також називають Slimline).
Корпус Slimline призначений для установки спеціальних системних плат типу Slimline й LPX. На платі LPX практично всі компоненти вбудовані, а звичайні роз’єми для підключення адаптерів додаткових пристроїв відсутні. Вони розташовані на спеціальній платі, яка вставляється в спеціальний слот системної плати. Плати адаптерів вставляються в цю плату, що робить їхнє підключення досить складним.
Перед вибором корпуса необхідно з'ясувати наступне:
яке апаратне забезпечення буде встановлюватися в комп'ютер (для визначення формфактора корпуса й правильного вибору джерела живлення),
де він буде встановлюватися - на столі або на підлозі (для визначення довжини кабелів монітора, клавіатури й миші).
Варто зазначити, що є деякі винятки, існування яких варто враховувати:
У системних платах і блоках живлення компанії Dell, виготовлених після вересня 1998 року, використовується з'єднувач стандартного блоку живлення ATX зі зміненим розташуванням виводів і іншими рівнями напруги. Підключення системної плати Dell до стандартного блоку живлення АТХ, або стандартної системної плати до блоку живлення Dell може привести до ушкодження як джерела живлення так і системної плати. При модернізації системи Dell необхідно придбати Dell-сумісний блок живлення, що буде використовуватися із системною платою Dell, або замінити обидва компоненти Dell стандартними компонентами ATX.
Процесор Intel Pentium 4 використовується з більш важким розсіювачем тепла (радіатором) й потужним вентилятором охолодження. Для того щоб уникнути ушкодження системної плати, компанією Intel був розроблений модифікований корпус АТХ зі спеціальним каркасом, на який припадає основна вага радіатора й вентилятора охолодження. З іншого боку, деякі системні плати для Pentium 4 мають в комплекті спеціальну опорну пластину, призначену для підтримки радіатора в стандартних корпусах АТХ. Для підведення необхідної напруги живлення до процесора Pentium 4 також необхідний додатковий силовий роз’єм певного типу. Існують блоки живлення, призначені безпосередньо для Pentium 4, або ж можна скористатися додатковим адаптером для підведення живлення до процесора. Вибір корпуса Desktop чи Tower заснований тільки на особистих перевагах. По суті, корпус Tower може розглядатися як Desktop, поставлений на бік. Деякі корпуси можуть використовуватися і як Desktop, і як Tower .Багато хто віддає перевагу повнорозмірним корпусам Tower, тому що вони можуть вміщувати більше додаткових пристроїв, наприклад, кілька жорстких дисків, накопичувач Zip, стрічковий накопичувач й ін.
Зауваження
Системи Mini-Tower й Micro-Tower є виключенням із числа містких корпусів типу Тower. Комп'ютери цього типу використовують системну плату формфактора micro-ATX і містять лише два або три відсіки для установки накопичувачів. Модернізувати ці системи так само складно, як і системи Slimline.