
- •Програма дисципліни « філософія глобальних проблем сучасності»
- •Тема 1. Предмет, структура і місце дисципліни «Філософія глобальних проблем сучасності» в системі філософського і наукового знання
- •Тема 2. Сучасна глобалістика як міждисциплінарна наука
- •Тема 3. Методологічні засади глобалістики
- •Тема 4. Глобалістика і прогностика
- •Тема 5. Цивілізаційні контури розв’язання глобальних проблем сучасності
- •Т ематичний план дисципліни
- •Плани семінарських занять
- •Сучасна глобалістика як міждисциплінарна наука
- •Методологічні засади глобалістики
- •Глобалістика і прогностика
- •Цивілізаційні контури розв’язання глобальних проблем сучасності
- •Науково-практична конференція «Майбутнє України в контексті глобалістики»
- •Самостійна робота студентів
- •4.1. Тест «Хто є хто?» (За зразком першого завдання треба виконати інші.)
- •Тест «Основні проекти і моделі глобального розвитку
- •4.3. Тест «Визначення базових понять»
- •Демографічне прогнозування.
- •Рейтингова система поточного, проміжного і підсумкового контролю знань студентів
- •5.1. Поточний і проміжний контроль
- •5.2. Зразок контрольної роботи за результатами вивчення студентами першого модуля дисципліни
- •5.3. Підсумковий контроль
- •Конспект лекцій основних тем курсу
- •Тема 1. Предмет, структура і місце дисципліни «Філософія глобальних проблем сучасності» в системі філософського і наукового знання
- •1. Предмет і структура дисципліни
- •2. Значення для науки і практики філософського осмислення глобальних проблем сучасності
- •3. Основні вимоги до вивчення дисципліни
- •Висновки
- •Тема 2. Сучасна глобалістика як міждисциплінарна наука
- •1. Критерії визначення глобалістики як науки
- •2. Основна проблематика глобалістики і диференціація її предмета
- •3. Теоретичні передумови вивчення глобальних проблем сучасності
- •Висновки
- •Тема 3. Методологічні засади глобалістики
- •1. Методологічне знання, його рівні та характерні риси
- •2. Формування сучасних парадигм глобалістики
- •3. Філософська методологія глобалістського мислення
- •Висновки
- •Тема 4. Глобалістика і прогностика
- •1. Прогностика і футурологія
- •2. Класифікація прогнозів
- •3. Класифікація методів прогнозування
- •4. Основні проекти і моделі глобального розвитку
- •5. Проблема якості і верифікації прогнозів
- •Висновки
- •Тема 5. Цивілізаційні контури розв’язання глобальних проблем сучасності
- •1. Проблема вимірів і підходів до розв’язання глобальних проблем сучасності
- •2. Соціалізація показників та індикаторів глобального моделювання
- •3. Парадокси глобальної і регіональної (національної) безпеки
- •4. Цивілізаційний вибір України
- •Висновки
- •Рекомендована література
- •7.1. Навчальна і навчально-методична література
- •7.2. Наукова література
4.3. Тест «Визначення базових понять»
(Скласти словник за зразком визначення першого терміна.)
Алярмізм (від фр. alarme — тривога) — песимістична характеристика глобальних прогнозів-попереджень, що породжує у людей почуття безвиході, тривоги за майбутнє, панічні настрої. Значна частина доповідей Римському клубу має алярмістський характер.
Антиутопія.
Біосфера.
Верифікації принцип.
«Відкрите суспільство».
Глобалістика.
Глобальне прогнозування (моделювання).
Гомеостаз.
Ігрове моделювання.
Демографічне прогнозування.
Екологія, екологічна глобалістика.
Економічна глобалістика.
Екосистема.
Екорозум.
Екологічний імператив.
Етосфера.
«Ефект Едипа» (саморуйнування і самореалізація прогнозів).
Інститути злагоди.
Теорія конвергенції.
Коеволюція.
«Ліміти зростання».
Методологія глобалістики.
Межа заборони (остання межа).
Мальтузіанство, неомальтузіанство.
Методи екстраполяції.
Методи експертних оцінок.
Моніторинг.
Морфологічний аналіз.
«Новий гуманізм».
Нормативне прогнозування (моделювання).
Ноосфера, ноосферогенез.
Нульове зростання.
Оптимальне прогнозування.
Прогрес, його критерії.
Політична глобалістика.
Принцип самоорганізації.
Прогностика.
Принцип невизначеності.
Пошуковий прогноз.
Репрезентативність інформації.
Системний аналіз (системно-структурний аналіз).
Сценарний метод.
Синергізм, синергетика, синергетичний підхід.
Соціальна екологія.
Тренд, тренди історичних аналогій.
Техносфера.
Факторний аналіз.
Футурологія.
Цивілізація.
Якість життя.
Рейтингова система поточного, проміжного і підсумкового контролю знань студентів
5.1. Поточний і проміжний контроль
Поточний і проміжний контроль проводяться у два етапи за двома частинами (модулями) спецкурсу. Перший модуль включає теми 1—3. Загальна оцінка засвоєння студентами знань із цих тем складається з оцінок:
за усні відповіді на семінарах;
тест «Хто є хто»;
тест «Основні проекти і моделі глобального розвитку»;
тест «Словник базових понять»;
письмову контрольну роботу.
Контрольна робота виконується на третьому семінарі в спеціальному зошиті для виконання тестів. За бездоганне виконання тестів можна дістати 15 балів (по 5 балів за кожний тест). Контрольна робота з трьох питань оцінюється в 15, 10, 5 або 0 балів. Ще 5 балів додається за систематичне відвідування лекцій і се- мінарів. За активність на семінарах можна здобути ще 5 балів. Загальна максимальна оцінка за перший модуль може досягти 40 балів. Цього вистачить, щоб одержати залік «автоматом», бо мінімальна кількість балів для цього становить 20 балів.
Бали, яких не вистачає, можна добрати за результатами вивчення другого модуля (4—5 теми). Загальна оцінка засвоєння знань із цих тем складається з оцінок:
за усні відповіді на семінарах;
реферат (15—20 с. структурованого за планом тексту зі списком використаної літератури та з апаратом виносок);
участь у науково-практичній конференції за ітогами вивчення спецкурсу.
Усні відповіді оцінюються в 5 або 0 балів, реферат — 10 або 0 балів, участь у конференції в ролі доповідача — 15 балів, співдоповідача — 10 балів, активного учасника (запитання, доповнення і т. д.) — 5 балів. Максимальна оцінка за другий модуль становить 30 балів.