- •Програма дисципліни « філософія глобальних проблем сучасності»
- •Тема 1. Предмет, структура і місце дисципліни «Філософія глобальних проблем сучасності» в системі філософського і наукового знання
- •Тема 2. Сучасна глобалістика як міждисциплінарна наука
- •Тема 3. Методологічні засади глобалістики
- •Тема 4. Глобалістика і прогностика
- •Тема 5. Цивілізаційні контури розв’язання глобальних проблем сучасності
- •Т ематичний план дисципліни
- •Плани семінарських занять
- •Сучасна глобалістика як міждисциплінарна наука
- •Методологічні засади глобалістики
- •Глобалістика і прогностика
- •Цивілізаційні контури розв’язання глобальних проблем сучасності
- •Науково-практична конференція «Майбутнє України в контексті глобалістики»
- •Самостійна робота студентів
- •4.1. Тест «Хто є хто?» (За зразком першого завдання треба виконати інші.)
- •Тест «Основні проекти і моделі глобального розвитку
- •4.3. Тест «Визначення базових понять»
- •Демографічне прогнозування.
- •Рейтингова система поточного, проміжного і підсумкового контролю знань студентів
- •5.1. Поточний і проміжний контроль
- •5.2. Зразок контрольної роботи за результатами вивчення студентами першого модуля дисципліни
- •5.3. Підсумковий контроль
- •Конспект лекцій основних тем курсу
- •Тема 1. Предмет, структура і місце дисципліни «Філософія глобальних проблем сучасності» в системі філософського і наукового знання
- •1. Предмет і структура дисципліни
- •2. Значення для науки і практики філософського осмислення глобальних проблем сучасності
- •3. Основні вимоги до вивчення дисципліни
- •Висновки
- •Тема 2. Сучасна глобалістика як міждисциплінарна наука
- •1. Критерії визначення глобалістики як науки
- •2. Основна проблематика глобалістики і диференціація її предмета
- •3. Теоретичні передумови вивчення глобальних проблем сучасності
- •Висновки
- •Тема 3. Методологічні засади глобалістики
- •1. Методологічне знання, його рівні та характерні риси
- •2. Формування сучасних парадигм глобалістики
- •3. Філософська методологія глобалістського мислення
- •Висновки
- •Тема 4. Глобалістика і прогностика
- •1. Прогностика і футурологія
- •2. Класифікація прогнозів
- •3. Класифікація методів прогнозування
- •4. Основні проекти і моделі глобального розвитку
- •5. Проблема якості і верифікації прогнозів
- •Висновки
- •Тема 5. Цивілізаційні контури розв’язання глобальних проблем сучасності
- •1. Проблема вимірів і підходів до розв’язання глобальних проблем сучасності
- •2. Соціалізація показників та індикаторів глобального моделювання
- •3. Парадокси глобальної і регіональної (національної) безпеки
- •4. Цивілізаційний вибір України
- •Висновки
- •Рекомендована література
- •7.1. Навчальна і навчально-методична література
- •7.2. Наукова література
5. Проблема якості і верифікації прогнозів
Якість прогнозу є комплексною його характеристикою і залежить від багатьох факторів: інформаційного забезпечення, вибору горизонту, відповідних методів прогнозування, мети, наявності системи зворотного зв’язку і моніторингу.
Верифікація прогнозу, тобто визначення ступеня його від- повідності дійсному стану об’єкта прогнозування в майбутньому можлива лише після завершення періоду упередження. Але вже на завершальних етапах розроблення прогнозу ймовірна і бажана відносна (попередня) верифікація — визначення ступеня відповідності прогнозу вимогам сучасної науки, тенденціям розвитку суспільної практики, його достовірності й обґрунтованості.
У відносно простих випадках функції верифікації виконують експертні оцінки. У складніших — потрібні спеціальні процедури, наприклад, верифікація способом: 1) розроблення повторного прогнозу методом, що відрізняється від попереднього; 2) порівняння верифіковуваного з іншим прогнозом, отриманим з інших джерел; 3) перевірки адекватного прогнозу в ретроспекції; 4) використання логічних критеріїв; 5) додаткового опитування експертів; 6) спростування критичних зауважень опонентів; 7) виявлення й урахування джерел імовірних помилок; 8) порівнення з оцінкою найбільш компетентного експерта.
Соціальні прогнози базуються на аналізі інформаційного масиву, до складу якого входять різноманітні джерела: матеріали ЗМІ, статистичні дані, наукові видання, звіти про зарубіжні відрядження спеціалістів тощо. Об’єктивну інформацію про життя суспільства не можна дістати лише з офіційної статистики. Вона має бути доповнена даними соціологічних і соціально-психологічних розвідок. Необхідно також ураховувати так зване економічне, політичне, науково-технічне, організаційне «тло» об’єкта прогнозу.
Прогнози піддаються як самореалізації, так і саморуйнації. Сприятливі прогнози реалізуються скоріше ніж передбачається, тому що люди цього бажають і сприяють їхній реалізації. Несприятливі прогнози можуть зовсім не збутися саме тому, що люди перешкоджають їх реалізації. Цей ефект названий О.М. Гендіним «ефектом Едипа» саме з огляду на те, що цар Едип, узнавши від піфії про свою загибель від руки сина, власною дальшою поведінкою допоміг реалізуватися цьому пророцтву. Інакше кажучи, якщо прогноз не справдився або відбувся раніше чи пізніше, це ще не свідчить про його неякісність або помилковість. Треба в подібних ситуаціях брати до уваги вплив людського, соціального фактора на здійснення прогнозу.
Висновки
Глобалістика тісно взаємопов’язана з прогностикою.
Прогностика — це наука про методи і форми пізнання майбутнього стану різних систем.
Існують класифікації прогнозів (нормативні і пошукові, глобальні і регіональні, довгострокові і поточні) та методів прогнозування (екстраполяція, моделювання, експертних оцінок, історичної аналогії та ін.).
У межах різних шкіл, центрів, інститутів, організацій розроблено багато глобальних прогнозів («Ліміти зростання», «Нульового зростання», «Глобальної рівноваги» тощо).
Залишається актуальною проблема якості і верифікації прогнозів. Їхня якість залежить від «ефекту Едипа» — феномену самореалізаціїї і саморуйнування прогнозів.