- •1 Визначення необхідних повітрообмінів
- •Розрахунок повітрообмінів за нормативами
- •1.2 Визначення повітрообмінів розрахунком
- •1.2.1 Розрахунок на видалення надлишків тепла
- •Продовження таблиці 1
- •Продовження таблиці 1
- •Продовження таблиці 1
- •1.2.2 Розрахунок на видалення вологи
- •1.2.3 Розрахунок на видалення шкідливих газів
- •2 Попереднє призначення розмірів решіток і каналів
- •3 Розрахунок струменів
- •4 Підбір калориферів
- •5 Аеродинамічний розрахунок
- •6 Підбір фільтра
- •7 Підбір вентилятора
- •8 Акустичний розрахунок
- •Література
6 Підбір фільтра
Підбір фільтра виконуємо за [9].
Необхідна площа фільтрувальної поверхні повітряного фільтра обчислюється за формулою:
qф – рекомендоване повітряне навантаження на 1 м2 фільтрувальної поверхні.
Визначаємо кількість секцій:
f - площа однієї секції, м2.
Визначаємо фактичну площу фільтрувальної поверхні:
Приймаємо до встановлення фільтри ФяР.
Кінцева пилоємність фільтра обчислюється за формулою:
,
де g0- кінцева пилоємність фільтра у відсотках від номінальної;
Gн- номінальна пилоємність фільтрувального матеріалу, г/м2.
Визначаємо питоме повітряне навантаження фільтра:
Визначаємо кінцеві втрати тиску на фільтрі при заданих витратах повітря:
Визначаємо період роботи фільтра між регенераціями:
,
де с1- початкова концентрація пилу в повітрі, мг/м3 ; Е – ефективність фільтра в частках одиниці; t – кількість годин роботи припливної системи на добу, год.
Залишкову запиленість повітря після фільтра знаходимо за формулою:
.
7 Підбір вентилятора
При підборі вентилятора визначається його тип і номер, частота обертання вала, діаметр робочого колеса й коефіцієнт корисної дії.
Підбір вентилятора виконуємо за [9].
Тиск, який повинен створювати вентилятор, має бути рівний втратам тиску на калориферній установці, повітряному фільтрі та розрахунковій ділянці припливної системи вентиляції з урахуванням запасу в 10 % на невраховані втрати тиску:
Продуктивність вентилятора буде рівна розрахунковій витраті повітря з урахуванням запасу в 10 %:
Приймаємо до встановлення вентилятор Ц 4-75 № 6,3 з колесом Dном, який має такі характеристики:
створюваний тиск Р = 700 Па;
продуктивність L = 17000 м3/год;
коефіцієнт корисної дії
частота обертання вала n = 1445 об/хв.
8 Акустичний розрахунок
Метою акустичного розрахунку є визначення рівня шуму, який створюється в приміщеннях вентиляційними установками і, у разі потреби, містить розрахунок шумоглушника.
Акустичний розрахунок виконуємо згідно [9].
Визначаємо допустимий рівень шуму для торгового залу.
Розрахунок виконуємо для середньогеометричної частоти 125 Гц.
Для торгового залу універсаму маємо такі допустимі рівні звукового тиску:
125 Гц – 65 дБ.
Визначаємо загальний рівень звукової потужності вентилятора:
де - критерій шумності вентилятора;
Н – тиск, що створює вентилятор, Па;
L – продуктивність вентилятора, м3/с;
- поправка на режим роботи.
- поправка, яка враховує розподіл звукової потужності вентилятора по октавним смугам частот, дБ;
- поправка, яка враховує акустичний вплив приєднання повітропроводу до вентилятора, дБ.
Визначаємо зниження рівня шуму в мережі:
де - зниження рівня шуму по довжині повітропровода, дБ;
- зниження рівня шуму на місцевих опорах, дБ.
Визначаємо рівень звукової потужності, що поглинається приміщенням:
Визначаємо сумарний рівень звукової потужності:
Визначаємо необхідний живий переріз пластинчатого глушника:
Встановлюємо глушник з довжиною 3 м, товщиною середніх пластин 400 мм, відстанню між пластинами 400 мм, який дає зниження рівня звукової потужності на частоті 125 Гц – на 16,5 дБ.