2 Попереднє призначення розмірів решіток і каналів

Перш ніж перейти до конструювання систем, необхідно хоча б у першому наближенні уявити собі, які потрібні будуть розміри решіток і каналів для них. Від цього залежатиме, чи можна канали розмістити в стінах та чи можна обійтися для помешкання одним каналом. Попереднє визначення перетинів проводиться за формулою:

, м² ,

де - витрата повітря, м³/год;

- швидкості, що рекомендуються, м/с.

Швидкості v приймаємо такі:

а) при гравітаційній вентиляції (витяжка):

у живому перерізі решіток 0,5 ― 1,0 м/с;

у каналі, який відходить від решітки 0,5 ― 1,0 м/с;

б) при механічній вентиляції (приток):

у живому перерізі решіток 1,2 ― 3,5 м/с;

у каналі, що відходить від решітки 2,0 ― 5,0 м/с.

Приймаємо розміри каналів і решіток, наведені в методичних вказівках.

Так як будівля, наведена у завданні, має каркасну структуру, застосовуємо сталеві прямокутні повітропроводи.

Після підбору решіток і каналів уточнюємо швидкість за формулою:

, м/с.

Попереднє призначення перетинів решіток і каналів виконуємо у вигляді таблиці 1.

3 Розрахунок струменів

Основна задача розрахунку струменів – визначення типу і кількості повітророзподілювачів для розрахункового приміщення, а також перевірка дотримання санітарно-гігієнічних вимог (умов комфортності).

Розрахунок струменів виконуємо згідно [9].

Розрахунковий повітрообмін становить 15090 м³/год.

Кількість повітророзподілювачів: n = 8. Тоді витрати повітря через один повітророзподілювач становитимуть:

L₁ = L/n = 15090/8 = 1890 м³/год.

Визначаємо попередню площу повітророзподілювача:

Приймаємо до встановлення повітророзподілювач із наступними параметрами.

Площа перерізу F_o = 0,1763 м².

Швидкість повітря на виході з повітророзподілювача:

.

Коефіцієнт місцевого опору ξ = 1,3.

Коефіцієнти m i n відповідно дорівнюють 4 і 3.

Визначаємо геометричні характеристики:

Х = 0,5*Н = 0,5*14,1 = 7,05 м – довжина шляху струменя від виходу з повітророзподілювача до входу в робочу зону.

Визначаємо швидкість і температуру повітря на вході в робочу зону та порівнюємо їх з нормативними значеннями:

4 Підбір калориферів

При підборі калориферної установки визначається тип і номер калорифера чи декількох калориферів, які забезпечують потрібне нагрівання повітря.

Визначаємо розрахункову густину повітря:

Визначаємо масову витрату повітря:

Визначаємо витрати тепла на нагрівання припливного повітря:

Задаємося масовою швидкістю руху повітря:

Визначаємо площу поперечного перерізу для проходу повітря:

Згідно [9] приймаємо до встановлення калорифер типу КВС-11-п з такими характеристиками:

площа поперечного перерізу для проходу повітря F_возд = 0,8665 м²;

площа поперечного перерізу для проходу теплоносія F_T = 0,002316 м²;

площа нагріву F_нагр = 72 м².

Визначаємо дійсну масову швидкість повітря:

Визначаємо витрати теплоносія:

Визначаємо швидкість руху теплоносія:

Визначаємо коефіцієнт теплопередачі:

Визначаємо розрахункову площу поверхні нагріву калориферів:

Визначаємо необхідну кількість секцій:

Визначаємо запас поверхні нагріву:

Визначаємо втрати тиску у калориферній установці по повітрю: