Суб'єкти загальної теорії судової експертології

Суб'єктами судово-експертної діяльності є особи і органи, що призначають експертизу, судові експерти і судово-експертні за­клади.

Взаємодія і правовідносини суб'єктів судово-експертної діяльності здійснюється у процесі встановлення доказових фактів у двох формах:

• процесуальній

• непроцесуальній.

Судовий експерт — це не заінтересована в результаті справи обі­знана особа, яка володіє необхідними для вирішення експертних завдань спеціалізованими знаннями і практичними навиками, призначена експертом у порядку, встановленому законом, що при­йняла експертизу до свого проведення.

Отже, особа може викону­вати функції судового експерта у справі за наявності обох умов:

• наявність необхідних для вирішення експертних завдань спеціальних знань і практичних павичок у науці, техніці й інших галузях;

• незаінтересованість у результатах справи.

Під час вибору експерта для проведення дослідження слід роз­різняти його:

• компетенцію

• компетентність.

Компетенція експерта — це коло його повноважень, наданих експерту процесуальним законом (процесуальна), і обсяг спеціальних знань і навиків, якими він повинен володіти (спеціальна).

Компетентність експерта — це суб'єктивна характеристика здібностей конкретного експерта вирішувати поставлені перед ним завдання і ступінь володіння ним теорією, методами і методиками експертного дослідження.

Компетентність визначається:

• досвідом експерта

• його базовою освітою

• рівнем спеціальної підготовки.

У спеціальній літературі питанню про суб'єкта судової експертології приділяється достатньо уваги.

Проте у більшості ви­падків суб'єкт розглядається у кримінально-процесуальному ас­пекті.

Під суб'єктом судової експертизи слід розуміти фізичну особу — спеціаліста (чи особу, яка володіє спеціальними знаннями) в галузі науки, техніки, мистецтва, який законодавством наділений відповідними правами і обов'язками.

Суб'єкт експертизи — це осо­ба, обізнана в певній галузі науки, техніки, мистецтва чи ремесла, що не займає у справі іншого процесуального становища і особис­то не заінтересована в її результатах.

Права, обов'язки судового експерта, а також вимоги до його про­фесійної діяльності регламентовані відповідними статтями КПК України (1, 2, 22, 52-1, 62, 65, 69, 75, 76, 77, 83, 87, 92), а також відповідними статтями Закону України «Про су­дову експертизу» (1, 10 - 14) та відомчими нормативними документами.

Так, згідно із ст.. 12 Закону України «Про судову експертизу», обов'язками судового експерта є:

Незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний:

1) провести повне дослідження і дати обгрунтований та

об'єктивний письмовий висновок;

2) на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз'яснення щодо даного ним висновку;

3) заявляти самовідвід за наявності передбачених

законодавством підстав, які виключають його участь у справі.

Інші обов'язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Стаття 13. Права судового експерта

Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів;

2) вказувати у висновку експерта на виявлені в ході

проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання; ( Пункт 2 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно з Законом N 1992-IV ( 1992-15 ) від 09.09.2004 )

3) з дозволу особи або органу, які призначили судову

експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи;

4) подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта;

5) одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням;

6) проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом. ( Частину першу статті 13 доповнено пунктом 6 згідно з Законом N 1992-IV ( 1992-15 ) від 09.09.2004 )

Стаття 14. Відповідальність судового експерта

Судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

ВИСНОВОК

Діюче законодавство, а також наукові джерела визначають коло об’єктів та суб’єктів судової експертології. Крім того, встановлюють їх правовий статус.

Питання № 3. Методи та функції загальної теорії судової експертології. Окремі вчення у судовій експертології.