- •Функції
- •Станом на 6 лютого 2012 року, членами суду є:
- •Структура нато
- •Головні органи
- •Відносини Україна — нато
- •Основні галузі співпраці
- •В Україні
- •65% Опитаних з 10 по 15 серпня фондом "Демократичні ініціативи" українців проти вступу України до нато. При цьому 13,3% опитаних позитивно ставляться до такого кроку, 21,8% - не змогли відповісти.
Станом на 6 лютого 2012 року, членами суду є:
Ім’я |
Громадянство |
Посада |
Початок терміну |
Кінець терміну |
Петер Томка |
Словаччина |
Президент (2012–2015) |
2003 |
2021 |
Бернардо Сепульведа Амор |
Мексика |
Віцепрезидент (2012–2015) |
2006 |
2015 |
Хісаші Овада |
Японія |
Член |
2003 |
2021 |
Роні Абрагам |
Франція |
Член |
2005 |
2018 |
Сер Кеннет Кейт |
Нова Зеландія |
Член |
2006 |
2015 |
Mohamed Bennouna |
Марокко |
Член |
2006 |
2015 |
Леонід Скотніков |
Росія |
Член |
2006 |
2015 |
Antônio Augusto Cançado Trindade |
Бразилія |
Член |
2009 |
2018 |
Abdulqawi Ahmed Yusuf |
Сомалі |
Член |
2009 |
2018 |
Сер Кристофер Ґрінвуд |
Велика Британія |
Член |
2009 |
2018 |
Xue Hanqin |
КНР |
Член |
2010 |
2021 |
Joan E. Donoghue |
США |
Член |
2010 |
2015 |
Giorgio Gaja |
Італія |
Член |
2012 |
2021 |
Юлія Себутінде |
Уганда |
Член |
2012 |
2021 |
Організа́ція Північноатланти́чного до́говору, НАТО, або Північноатлантичний Альянс (англ. North Atlantic Treaty Organization — NATO, фр. L'Organisation du Traité de l'Atlantique Nord — OTAN) — міжнародна політично-військова організація, створена 4 квітня 1949. Сьогодні 28 держав є членами НАТО. Головним принципом організації є система колективної оборони, тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на атаку з боку зовнішньої сторони.
НАТО народилася як результат нездатності ООН того часу забезпечити мир у світі, тоді, коли СРСР ветувало багато постанов Ради безпеки цієї організації. Для легітимізації нової організації скористалися 51-м пунктом Статуту ООН, у частині 5 у рамках легітимного колективного захисту.
Створений у 1955 році так званий Варшавський договір став фактично геополітичною противагою НАТО, і конфронтація між цими блоками (а також активна пропаганда СРСР проти НАТО[1]) сформувала упереджене ставлення населення як України, так і інших пострадянських країн до цілей і засобів діяльності організації Північноатлантичного договору.
Структура нато
НАТО є військово-політичним блоком 28 держав, що володіє всією необхідною інфраструктурою і системою органів з її управління. Це сотні комітетів, груп, служб, управлінь чи підрозділів планування, військових і цивільних (транспортних, медичних і т. д.) і навіть навчальних Центрів з підготовки та перепідготовки фахівців. НАТО — міжурядова організація, члени якої виділяють кошти та ресурси, необхідні для повсякденного функціонування її згідно з Договором: проведення зустрічей, підготовка та прийняття рішень, реалізація інших завдань в рамках спільних інтересів всіх членів альянсу. Основна частина військових сил та військової інфраструктури належить державам-членам НАТО, залишається під їх безпосереднім управлінням і національним командуванням до тих пір, поки не виникне необхідність в їх виділенні цілком (або частково) для вирішення певних військових завдань під загальним НАТОвським командуванням. Фінансування навчання і складу національних контингентів здійснюється за рахунок бюджету відповідних держав. Вони ж несуть всі витрати з утримання своїх представництв при НАТО, виплачують платню офіцерам, прикомандированим до штаб-квартири альянсу. Платня цивільних службовців виплачується з бюджету НАТО. Всі програми НАТО фінансуються спільно тими державами, які в них беруть участь.